Жителі Казанківської та Інгульської громад провели в останню земну путь Захисників України – Костянтина Чепурка та Олександра Чауса
13:30
22 вересня жителі Казанківської та Інгульської громад із болем у серці провели в останню земну путь двох Захисників України – Костянтина Чепурка та Олександра Чауса.
Цього дня громади схилили голови у скорботі, віддаючи останню шану землякам, які віддали свої життя за Україну, її свободу та незалежність.
Костянтин Чепурко народився 8 вересня 1994 року в селищі Казанка. У 2011–2014 роках навчався у Криворізькому медичному коледжі, обравши професію, покликану допомагати людям і рятувати життя. Після завершення навчання працював у Криворізькій лікарні №5, де здобував професійний досвід та сумлінно виконував свою роботу.
У 2015 році Костянтина призвали на строкову військову службу до міста Дніпро. Після її завершення він повернувся до цивільного життя та продовжив працювати за фахом у Криворізькій лікарні №3.
Костянтин був різнобічною людиною. Займався музикою, захоплювався шахами та легкою атлетикою, любив активний спосіб життя, постійно розвивався та знаходив час для улюблених занять.
У 2020 році він пов’язав своє життя з військовою службою за контрактом у Збройних Силах України. Медична освіта та професійні навички стали важливою частиною його військового покликання. Костянтин проходив службу як військовий медик, допомагаючи побратимам та виконуючи свій обов’язок перед Україною.
16 вересня 2026 року життя Костянтина Сергійовича Чепурка обірвалося.
У Захисника залишилися мати, батько, брат, дружина та син.
Костянтин назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав, як людина, яка обрала шлях служіння іншим. Він поєднав професію медика із захистом Батьківщини та до останнього залишався вірним військовій присязі й своєму обов’язку.
Олександр Чаус народився 13 липня 1996 року в селі Андріївка. Був випускником Березанського ліцею.
Олександр обрав військовий шлях і став на захист України. У Збройних Силах України проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти.
15 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині воїн бригади морської піхоти — матрос Олександр Чаус, на жаль, загинув.
До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та українському народові. За вірність обраній справі Олександр був нагороджений медаллю «За вірність морській піхоті».
Олександра знали не лише як мужнього Захисника, а й як талановитого спортсмена. Усе життя він присвятив футболу. Був яскравим гравцем команд ФК «Укр-Нива», «AgriGrein» та «Шевченкове», представляв футбольну родину Миколаївщини. У складі своїх команд неодноразово ставав переможцем та призером чемпіонатів і турнірів.
Його майстерність, лідерські якості та любов до футболу назавжди залишаться частиною історії місцевого спорту, а пам’ять про нього — у серцях рідних, друзів, побратимів, одноклубників та всіх, хто його знав.
Дві родини сьогодні переживають непоправний біль. Дві громади прощаються зі своїми земляками, які стали на захист рідної землі та віддали найдорожче — власне життя.
Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним і близьким Костянтина Чепурка та Олександра Чауса. Пам’ять про Захисників назавжди залишиться серед їхніх земляків та в історії рідного краю. Вічна пам'ять!
Запрошуємо переглянути публікацію на подібну тематику:
У понеділок, 10 серпня, відбудеться поховання нашого земляка, Героя Мазанка Сергія. Закликаємо всіх мешканців віддати останню шану Захиснику та утворити «живий коридор" 10 серпня 09:10 — Живий коридор до будинку загиблого: Маршрут руху: вул. Огієнка ➔ вул. Миколаївська ➔ вул. Біляєва ➔ пров. Лікарняний ➔ вул.
