Жителі Вільнозапорізької та Володимирівської громад попрощалися із загиблими Захисниками України Євгеном Рябоконем та Олександром Мартином
12:36
З глибоким сумом і скорботою жителі Вільнозапорізької та Володимирівської територіальних громад провели в останню земну путь своїх земляків – Рябоконя Євгена та Мартина Олександра, які віддали життя за свободу, незалежність і безпеку України.
Рябоконь Євген – майор Служби безпеки України, народився 15 березня 1987 року в місті Миколаєві. Мав вищу освіту: закінчив військову кафедру та факультет фізичного виховання Миколаївського національного університету імені В. Сухомлинського.
Понад 15 років свого життя присвятив військовій службі у званні майора Служби безпеки України (Управління СБУ в Миколаївській області), виконував відповідальні оперативні завдання, спрямовані на забезпечення державної безпеки України. За віддану службу був відзначений державними нагородами, мав Подяку Голови Служби безпеки України, був учасником бойових дій.
Євген активно пропагував здоровий спосіб життя та спорт серед шкільної і студентської молоді, неодноразово брав участь у спортивних змаганнях з футболу, представляючи Новополтавську та Новобузьку громади.
У військовослужбовця залишилися дружина та неповнолітній син.
Євген Рябоконь назавжди запам’ятається як світла, добра, вихована та щира людина.
Мартин Олександр народився 24 жовтня 1977 року у селі Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області в багатодітній родині. З 1985 року проживав у селі Новочудневе. Після закінчення Червонознам’янської загальноосвітньої школи навчався у Казанківському СПТУ №41. У 1995–1997 роках проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України. Повернувшись до мирного життя, працював у ПСП Агрофірма імені Шевченка, був працьовитим, відповідальним, завжди підтримував батьків та родину.
Олександр Мартин любив спорт, особливо футбол, захоплювався риболовлею, вирізнявся добротою, щирістю та готовністю допомогти іншим. Разом із дружиною виховав двох дітей. Його син з 2018 року боронить Україну у складі Збройних Сил України.
У 2024 році Олександр Мартин став на захист Батьківщини. З грудня 2024 року вважався зниклим безвісти. Рідні до останнього вірили в його повернення. Але, на жаль, 29 січня 2026 року надійшла трагічна звістка – Захисник загинув у бою на Курському напрямку.
У військовослужбовця залишилися батьки, дружина, діти, онуки.
Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблих Захисників. Світла пам’ять Героям. Схиляємо голови у глибокій скорботі перед подвигом наших Захисників. Їхні імена навіки закарбовані в пам’яті громад та всієї України
Запрошуємо переглянути публікацію на подібну тематику:
