Баштанка.НЕТ

Пт, 19.04.2024, 04:45

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Захисники з Баштанського району
Жителі Баштанського району, які захищають Україну та рідний край від загарбників та окупантів
Видатні і талановиті люди Баштанки та Баштанського району
Люди твої, Баштанщино!
Спорт
Освіта
Історія
Політика
Культура
Медицина
Економіка
РС ГУ ДСНС
Суспільство
Баштанське УЕГГ
Виконавча влада
Управління юстиції
Реєстраційна служба
Управління статистики
Місцеве самоврядування
Інформування населення
Баштанський відділ поліції
Баштанський відділ ДРАЦС
Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану
Державна фіскальна служба
Фонд соціального страхування
Центральна районна бібліотека
Баштанський міжрайонний відділ лабораторних досліджень
Управління державного казначейства у Баштанському районі
Управління Держпродспоживслужби в Баштанському районі
Управління фітосанітарної безпеки
БТІ - Бюро технічної інфентаризації
Баштанський відділ УДМС (паспортний стіл)
РТЦК і СП - Баштанський районний військовий комісаріат
Управління соціального захисту населення Баштанської райдержадміністрації
Державний навчальний заклад «Баштанський професійний ліцей»
Відкритий Міжнародний університет розвитку людини "Україна" у м. Баштанка
Історії з життя, оповідання та поезія
Поетичні та прозові твори жителів Баштанки та Баштанського району
 
Форма входу
E-mail:
Пароль:

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
Оновлені теми на форумі

  • Норковые шубы от клер
  • Медичний Центр Здоров'я
  • Квитки на автобус по Україні, Польщі та Європі
  • Професійний друк
  • Запрошуємо на онлайн навчання в школу ITStar
  •  

    ВИПАДКОВІ ФОТО:

    ВЕЛИКЕ переселення народів:

    Виставка робіт Олександра Бондаренка:

    Урочисті заходи до 97-річчя визволення району:

    З 8 березня!:

     

    Головна » Статті » Баштанський район » Інформування населення

    Єдиний День інформування населення: "ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ", "70 РОКОВИНИ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ"

    БАШТАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМIНIСТРАЦIЯ

    IНфОРМАЦIЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

    вересень 2011


    ЗМІСТ:

    1. ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ. ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ НА ТЕРИТОРІЇ  БАШТАНСЬКОГО РАЙОНУ.

    2. 70 РОКОВИНИ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ



    ===================================================



    1. 70 РОКОВИНИ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ

    29 вересня 2011 року відзначаються 70-ті роковини трагедії Бабиного Яру. В усіх регіонах країни пройдуть масові заходи у знак пам'яті жертв цієї страшної трагедії. З цією метою створена спеціальна урядова комісія та виданий Указ Президента України від 05.10.2009 №800/2009 «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами трагедії Бабиного Яру».
    17 червня 2011 відбулося засідання комісії з увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру під керівництвом прем'єр-міністра України М.Азарова. Держкомісія прийняла офіційне рішення про увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру. Вона буде займатися проведенням заходів, пов'язаних з 70-річчям від дня трагедії. Створена робоча група в складі восьми осіб, яка складається з семи українських міністрів, а від єврейської громади України туди входить президент Всеукраїнського єврейського конгресу (ВЄК) В.Рабинович. Заходи пройдуть 3 жовтня 2011.
    З історії масових розстрілів у Бабиному Ярі
    Бабин Яр - урочище на північно-західній околиці Києва. У період окупації Києва німецькими військами Бабин Яр був місцем масових страт і поховань, величезною братською могилою, де згідно з офіційними даними загинуло понад сто тисяч осіб — військовополонених, євреїв, циган, підпільників, партизанів... Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут розстріляли майже 34 тис. євреїв.
    Під час Великої Вітчизняної війни німецькі війська, що зайняли Київ 19 вересня 1941 року, використовували Бабин Яр як місце масових розстрілів. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року - розстріляно 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилася безпосередньо біля яру.
    У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Ярі - приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
    У літописі глобальної єврейської Катастрофи (Шоа) саме з Бабиним Яром пов'язують початок Голокосту в Європі, хоча насправді хвиля розстрілів котилася до Києва від самого кордону - Львів, Бердичів, Кам'янець-Подільський, Житомир. Якщо в країнах Європи, що були завойовані, на початку Другої світової війни фашисти влаштовували єврейські квартали (гетто) для поступового знищення їхніх жителів, то на радянській території євреїв масово розстрілювали спеціально створені для цього айнзацгрупи. Вбивство безневинних людей тільки за те, що вони належать до тієї чи іншої нації, стало одним з найстрашніших і найкривавіших злочинів нацизму. І вперше радикальний метод «вирішення єврейського питання» був випробуваний у Києві. Чверть жителів міста на момент початку війни становили євреї. За переписом населення 1939 р., у Києві проживало 846,7 тисячі жителів, зокрема українців — 53,2%, євреїв -25,5%, росіян - 16,5%.
    Акцію знищення єврейського населення організували масштабно й фундаментально. 26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглянули заходи щодо ліквідації єврейського населення міста. Визначили місце розстрілу - Бабин Яр, один з найбільших на території Києва ярів (завдовжки - 2,5 км, завглибшки - від 10 до 50 метрів), де можна було б поховати тисячі трупів. До Бабиного Яру існували зручні підходи, поряд — залізнична станція Лук'янівка-товарна, що давало змогу створити враження у приречених переїзду на нове місце проживання. Був розроблений маршрут, визначено місце збору осіб єврейської національності, надруковано у друкарні 6-ї німецької армії і розклеєно по всьому місту понад 2 тисячі оголошень російською, українською і німецькою мовами з наказом про збір всього єврейського населення 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської. Для проведення операції виділили й виконавців розстрілів, забезпечених зброєю та боєприпасами.
    Вранці 29 вересня тисячі євреїв прийшли до зазначеного в наказі місця. До настання темряви німці встигли розстріляти лише дві третини з тих, хто прийшов, майже 22 тисячі. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул. Лагерній, а розстріляли наступного дня. Потім німецькі сапери підірвали схили яру, аби засипати тіла і змусили військовополонених вирівняти дно яру.
    За два дні - 29 і 30 вересня 1941 р. - розстріляно понад 30 тисяч мирних жителів Києва, переважно євреїв. Тоді ж, починаючи з 28 вересня 1941 р., розстріляли майже три тисячі військовополонених і цивільних осіб єврейської національності.
    Нині Бабиного Яру фактично не має, його зрівняли із землею. Лише верхів'я урочища Бабин Яр залишилося незабудованим - як місце трагедії світового масштабу, місце історичної пам'яті.
    29 вересня буде відзначатися трагічна дата початку розстрілів євреїв Києва в урочищі Бабин Яр – злочину, що став символом Голокосту на теренах України.
    За два роки окупації Бабин Яр перетворився на величезну братську могилу десятків тисяч знищених військовополонених, заручників, а також українських патріотів і партизан, ромів, моряків Дніпровської флотилії й в’язнів Сирецького концтабору.
    Упродовж десятиріч в Україні гідно увічнюють пам’ять жертв Бабиного Яру, євреїв і представників інших народів, що відбудеться і у вересні 2011 року.
    Бабин Яр – це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Сьогодні на території Бабиного Яру знаходиться більше десяти пам'ятників жертвам нацистського терору.
    Заходи щодо вшанування в Миколаївській області 70-річчя трагедії Бабиного Яру
    Згідно із розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 05.09.11 року №256-р «Про додаткові заходи щодо вшанування в Миколаївській області 70-річчя трагедії Бабиного Яру» в області планується провести: церемонію відкриття пам’ятної дошки жертвам Голокосту на старому кладовищі в місті Миколаєві; панахиди по жертвам трагедії Бабиного Яру; створення реєстру місць масових розстрілів євреїв на території Миколаївської області; проведення Всеукраїнської хвилини мовчання.
        Інформаційні ресурси: веб-сайт національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» http://babyn-yar.gov.ua/; веб-сайт роману-документу «Бабин Яр» http://babynyar.kiev.ua/


    2. ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ

    1 вересня 1939 року фашистська Німеччина розпочала Другу Світову війну. Удару військ фашистської коаліції піддався і Радянський Союз, у тому числі й Україна. До кінця 1941 р. німцями була окупована вся Україна, окрім Криму. Відбувся новий адміністративно-територіальний поділ України.
    Однієї з найважливіших складових боротьби з загарбниками був партизанський рух.
    Найбільш активно діяли партизанські з'єднання С. Ковпака і С. Руднєва у Спадщанському лісі на Сумщині. На Чернігівщині діяв загін під командуванням О. Федорова, який з часом перетворився на партизанське з'єднання. На Сумщині і в Брянській області Росії міцним партизанським формуванням став і загін під командуванням О. Сабурова.
    У середині 1942 р. був створений Український штаб партизанського руху (УШПР) на чолі з генералом Т. Строкачем. Штаб керував рейдами великих партизанських з'єднань по тилах ворога, зокрема, С. Ковпак — від Путивля до Карпат. О. Сабурова — на Житомирщину, О. Федорова — на Волинь. За відомостями УШПР, на окупованій території України діяло понад 330 тис. партизанів, у тому числі 29 з'єднань і 83 загони, у складі яких налічувалось 43,5 тис. бійців.
    У 1943 р. на окупованій території України підпільний і партизанський рух досяг найвищого розмаху. Саме в цьому році були проведені вже названі партизанські рейди. Під час Курської битви партизани здійснювали "рейкову війну". Координація дій партизанів та підрозділів Червоної армії стала важливим чинником у досягненні перемоги над німецько-фашистськими окупантами.

    Партизанський рух на території  Баштанського району

    12 серпня 1941 року німецькі війська захопили Баштанку, а 16 серпня район був повністю в руках ворога. На окупованій території встановився режим терору і грабіжництва. Почалася смуга розстрілів і знищення мирного населення. Особливо жорстоко окупанти розправлялися з єврейським населенням в селах Добре і Єфінгар.
    Однак ні знущання, не розстріли не зупинили патріотів у їхній боротьбі проти окупантів. Уже наприкінці 1941 р. в Баштанському районі почали діяти окремі групи опору фашистській окупації, які  займалися диверсійною, пропагандисткою роботою.
    Однак в умовах степової місцевості та недостатньої конспірації у березні 1943 року гестапівцями вдалося натрапити на слід підпільної групи, якою керував І.С.Олексієнко. Із 58 чоловік було заарештовано 30 і 18 квітня 1943 року після жорстоких тортур їх було розстріляно. Одночасно німці розстріляли 20 чоловік мирного населення, які допомагали підпільникам.
    У жовтні 1943 року підпільні групи сіл Баштанки, Привільного, Новоіванівки та інших об’єдналися в Баштанський партизанський загін (кількістю 150 чол.), командиром загону став І.Я. Калініченко, комісаром – Ф.С.Гапон, а начальником штабу – Т.С.Корюшко.
    З наближенням Червоної Армії партизанка К.В. Калініченко перейшла лінію фронту та передала радянському командуванню дані про вогневі точки ворога в районі Баштанки і річки Інгулу.
    8 березня 1944 року Баштанський партизанський загін вступив у бій з відступаючими частинами ворога і 10 березня з’єднався з передовими підрозділами Червоної Армії.
    Здійснюючи бойові операції, партизани влилися до військових частин 3-го Українського фронту.
    Партизани знищили близько 400 ворожих солдатів, взяли у полон 9 офіцерів і понад 300 солдатів, захопили 27 автомашин, 5 мотоциклів та інших трофеїв, серед яких – 18 бойових фашистських прапорів.
    Штаб партизанського руху 3-го Українського фронту представив до урядових нагород 10 членів Баштанського партизанського загону. Орденами Вітчизняної війни було нагороджено – 4 чол., орденом Червоної Зірки -  5 чол., Партизанського медаллю – 1 чол.
    До 60-річчя визволення району від німецько-фашистських загарбників було прийнято рішення 17 сесії міської ради від 23.12.2003 р. №9 "Про найменування міського скверу пенсіонерів іменем І.Я. Калініченка – командира Баштанського партизанського загону часів Великої Вітчизняної війни”.
    Також у Баштанці СЗОШ №2 та одна із вулиць міста носять ім’я відважної вчительки-підпільниці Августини Павлівни Півень.

    Категорія: Інформування населення | Опублікував: bashtanka (20.09.2011)

    ПОШУК за ключовими словами (тегами): Бабин Яр, історія партизанського руху, День партизанської слави
    Всього коментарів користувачів сайту: 0

    Ваш коментар до публікації:
    (можна через соцмережі та акаунти у "Фейсбук", "Гугл" та ін.)

    ComForm">
    avatar
     
     

    НОВІ КОМЕНТАРІ ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанка.НЕТ:

     

    Щоправда, таки декілька ворожих куль прошило стаканчик-кав'ярню...

    Завтра у місті Баштанка відбудеться відкриття пам'ятної дошки Сергію Семеліту.

    На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.



    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

     

           

    Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz