Баштанка.НЕТ

Нд, 11.10.2026, 23:23

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

 РеєстраціяВхід
 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Захисники з Баштанського району
Жителі Баштанського району, які захищають Україну та рідний край від загарбників та окупантів
Видатні і талановиті люди Баштанки та Баштанського району
Люди твої, Баштанщино!
Спорт
Освіта
Історія
Політика
Культура
Медицина
Економіка
РС ГУ ДСНС
Суспільство
Баштанське УЕГГ
Виконавча влада
Управління юстиції
Реєстраційна служба
Управління статистики
Місцеве самоврядування
Інформування населення
Баштанський відділ поліції
Баштанський відділ ДРАЦС
Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану
Державна фіскальна служба
Фонд соціального страхування
Центральна районна бібліотека
Баштанський міжрайонний відділ лабораторних досліджень
Управління державного казначейства у Баштанському районі
Управління Держпродспоживслужби в Баштанському районі
Управління фітосанітарної безпеки
БТІ - Бюро технічної інфентаризації
Баштанський відділ УДМС (паспортний стіл)
РТЦК і СП - Баштанський районний військовий комісаріат
Управління соціального захисту населення Баштанської райдержадміністрації
Державний навчальний заклад «Баштанський професійний ліцей»
Відкритий Міжнародний університет розвитку людини "Україна" у м. Баштанка
Історії з життя, оповідання та поезія
Поетичні та прозові твори жителів Баштанки та Баштанського району
 
Форма входу

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
Оновлені теми на форумі

  • Как выбрать безсульфатный шампунь?
  • Как выбрать клинику для лечения боли в конечностях?
  • Де знайти перевірені ліки
  • Як адвокат допомагає військовослужбовцям?
  • Акумуляторні системи
    		•
     

    ВИПАДКОВІ ФОТО:

    ---23:

    Конкурс пісні та строю та "Літопис нашої пам'яті...:

    З 8 березня!:

    День Захисника Вітчизни - 2011:
     
    Головна » Статті » Баштанський район » Історії з життя, оповідання та поезія

    Микола САВКА: поетичний проєкт "Села Баштанщини"

    Баштанська міська рада

    Добренський старостинський округ:

    Явкинський старостинський округ:

    Новосергіївський старостинський округ:

    Новопавлівський старостинський округ:

    Плющівський старостинський округ


    Інгульська сільська рада

    Доброкриничанський старостинський округ:


    Привільненська сільська рада

    Кашперо-Миколаївський старостинський округ:

    Лук'янівський старостинський округ:

    Єрмолівський старостинський округ:

     

    Старогороженський старостинський округ:


    Вірші про Баштанський район

    та усе, що пов'язане із Баштанщиною та півднем України:



    ДОБРЯНАМ

    Чому село так гарно зветься Добре?
    Мабуть, що добрі люди тут живуть...
    Стрічають й проводжають день за обрій,
    Пшеницю сіють і гуртом всі жнуть.

    Зігріють, коли треба, нагодують.
    Спитають: "Друже, чим допомогти?"
    Люб'язно відпочить запропонують
    До того, як в дорогу вам іти.

    Селом я крокував і дивувався,
    Що кожен мене ввічливо вітав.
    Хто назву дав селу – не помилявся!
    Людське добро я серцем відчував.

    Рясніють спілі фрукти у садочках,
    І схожі на веселку квітники,
    А на городах – овочів рядочки.
    Усім цим почастують залюбки.

    Я зичу всім добра і процвітання,
    Хай щастя зігріває кожен дім!
    Добрянам моя шана і вітання,
    І радості без винятку усім!

    12.04.2025




     
     

    ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ

    Зелений Гай – яка чудова назва!
    Тут дійсно все зелене, як в гаю.
    В село це закохався я відразу,
    В одне з перлин у нашому краю.

    Мов стріли, поряд ластівки літають,
    І неба зачаровує блакить,
    Квітучі мальви душу зігрівають –
    Я в пам’яті карбую кожну мить.

    А в гущі клена тьохка соловейко,
    Гудуть, немов заведені, джмелі.
    Теля промчало, наче скейт на рейках,
    Здійнявши трохи куряви з землі.

    Сполохано заґелґотали гуси,
    Кричали всім: "Чужинець завітав!".
    І що поробиш?.. Зупинитись мусив
    Та всім зізнатись, що про них писав...

    І в цім селі мене зустріли з миром,
    Здоров'я побажали і всіх благ.
    Навзаєм я того ж бажав їм щиро
    Й тримати птаха щастя у руках.

    За пагорб тихо сонце заповзало…
    Баштанщина – багатий рідний край!
    Усім селом місцеві проводжали,
    І я гукнув: "Бувай, Зелений Гай!".

    19.04.2025
     

    НОВОПАВЛІВКА

    Біля села – наскільки бачить око –
    Широкий степ, доглянуті поля.
    Радів, йдучи тихенько крок за кроком, –
    Родюча новопавлівська земля!

    Ви чули, як співають там дівчата?
    Які у них чарівні голоси!
    Мені також хотілося співати
    Від тої неповторної краси.

    В садочках уже вишні розквітають.
    Ще трохи – і розпуститься бузок.
    П'ять вуличок – і всі тебе вітають,
    А разом з ними – кожен закуток.

    Ось бачу, як біжать до клубу діти.
    Цікаві там заняття у гуртках:
    Малюють й вишивають шовком квіти,
    Фантазію утілюють в казках.

    Така ось Новопавлівка чудова,
    Співоча, роботяща, чарівна.
    До неї завітаю в гості знову...
    Мабуть, коли закінчиться війна!

    19.04.2025




    ЯВКИНЕ

    Яка ж вона простора й неповторна,
    Яка ж родюча й гарна ця земля!
    Від краю і до краю на просторах,
    Посівами вітають нас поля.

    Як дзвінко в небі жайворон співає!
    В степу росте тоненька ковила.
    Ось напис є: "Вас Явкине вітає!"...
    До гарного потрапив я села.

    Об греблю вітер розбиває хвилі,
    Шепоче щось тихесенько ставок.
    Біжить, немов петляючи, зі схилу
    У власній силі впевнений струмок.

    Спішать кудись у справах добрі люди.
    Немало їм дісталось від війни…
    Про неї бачу згадки є повсюди,
    З якої не погляну сторони.

    Кому-кому, а явкинцям дісталось!
    Не може це піти у забуття!
    Та зараз в небі сонечко всміхалось
    Й казало всім:"Попереду життя!".

    Баштанський край багатий на героїв,
    Багато було рішень непростих.
    Ставали люди селами до бою,
    І Явкине було одне із них!

    10.04.2025




     


    БУЛГАКОВЕ

    (сучасна Новогеоргіївка)

    Колись давно, за двісті років тому,
    В південних і привабливих краях
    Захтілося поміщику одному
    Село звести... Було усе в руках.

    Привіз людей з чернігівського краю –
    Це правда, бо все так воно й було.
    Сметани, Мельники і Свирси, знаю,
    Та Івченки створили це село.

    Сороколати, Боровик і Навоєнко...
    Усіх мені, мабуть, і не злічить.
    Нащадки їм вклоняються низенько
    За кожну тут прожиту в щасті мить.

    Побіля хат городи є й садочки,
    Дзюрчить струмок у балці говіркий.
    Село це невеличке, та співоче,
    А в клубі для малечі є гуртки.

    Не треба, мабуть, вже шукати знаки,
    Та все ж я нагадаю, як було:
    Колись вельмишановний пан Булгаков
    На півдні заснував нове село!

    28.04.2025

     

    ІНГУЛКА

    Село велике й гарне неймовірно:
    Втопа в садах і в квітниках.
    І не кажіть, що це питання спірне,
    Тут ні до чого ні знання, ні фах.

    Усе сприймається не тільки зором…
    Тепло відчують серце і душа,
    Коли, зустрівши вас побіля двору,
    У гості запросити всі спішать.

    Пройшовши усі вулички й провулки,
    Я скрізь добро і радість відчував.
    Мабуть, вже здогадались? Це – Інгулка!
    Чудова й мальовнича – я вже знав.

    Вітрець у плавнях грає з очеретом,
    Заплутався в деревах і в кущах.
    Вони його ловили, мов в тенета,
    Допоки він ще дмухав, не зачах.

    Як випаде нагода – завітайте.
    Інгулка, мов рідню, зустріне вас!
    Про це я знаю, і ви також знайте
    Й повірте, що не втратите свій час.

    Я зичу миру й щастя інгульчанам,
    Аби у них все квітло і росло.
    І кожен тихий, Богом даний ранок
    Хай гарну звістку їм несе й тепло!

    17.04.2025





    МАР'ЯНІВКА

    Зелені акації й клени
    У спеку дарують всім тінь.
    Маленьке село – як на мене –
    У вирі життєвих сплетінь.

    В провулочку там, через балку,
    Зібрались ще кілька хатин.
    Усе таке рідне ще змалку:
    Й долина, й садочок, і тин.

    Крамничка, будинок культури,
    А там – невеличке кафе.
    Для серця – солодка мікстура
    Всім тим, хто в селі цім живе.

    Тут мати на світ народила,
    А небо вдихнуло життя;
    В любові і в ласці зростила
    Й усьому навчала дитя!

    Така ось мала Батьківщина...
    А скільки подій тут було!
    Для батька, для доньки й для сина
    Мар'янівка – рідне село!

    14.04.2025




     


    СЕЛО ПЕРЕМОГА

    Пилом присипана бита дорога...
    Бджоли й джмелі над полями гудуть.
    В рідне з дитинства село Перемога
    Люди щодня звідусюди ідуть.

    Справа і зліва гарненькі хатинки,
    Діток юрба на гурток біжить в клуб.
    А перед клубом стоїть, мов з картинки,
    Красень – гіллястий, розхристаний дуб.

    Люди тут з кожним вітаються чемно.
    Дехто по воду біжить в край села.
    Щиро всміхаються – й це так приємно!
    Радість від цього в душі ожила!

    Я не вгадаю, які плани в Бога...
    Час не спинити, він далі пливе;
    Тож побажаю селу Перемога:
    Хай воно квітне й багато живе.

    Степом гуляє легкий теплий вітер,
    Нібито хвилі, гойда ковилу.
    Скільки вмістилося в цих вісім літер!
    Щастя бажаю й удачі селу!

    13.05.2025




    НОВОПЕТРІВКА

    До Якубихи йдуть корівки,
    Кружля лелека в вишині.
    Вітає всіх Новопетрівка.
    Вона чудова навесні!

    Гудуть джмелі і бджоли, й оси –
    Нектар привабив їх мабуть.
    Розквітли рясно абрикоси,
    Ось-ось і вишні розцвітуть.

    Здалося, наче сипле снігом,
    Вкрива доріжки і місток –
    То вітерець кида з розбігу
    Мільйони білих пелюсток.

    До цього люди, мабуть, звикли...
    Робота в кожного своя.
    Усе синхронно, цикл за циклом...
    Всьому дивуюсь лише я!

    Аж ні! Здалось... Вони все бачать,
    Радіють диву кожну мить.
    Ще й вірять в щастя і в удачу,
    Кохати вміють і любить!

    Спитали, хто я, звідки буду.
    Гостинно запросили в двір.
    Накрили стіл такий ті люди,
    Що дивувався власний зір!

    Степи Баштанщини багаті.
    Раділо серденько моє!
    В Новопетрівці в кожній хаті
    Щасливі й добрі люди є!

    08.04.2025р.

    Якубиха – пагорб між Кашперо-Миколаївкою і Новопетрівкою.



     


    КАТЕРИНІВКА

    (Горбове)

    Тонесенькі листочки ковили
    Гойдає вітер, наче хвилі в морі.
    Ромашки жовтоокі розцвіли –
    Здається, що це в небі світять зорі.

    Село живе в степу уже віки,
    А триста літ – скажу я вам – немало.
    Його тут заснували козаки,
    А Матінка-Земля благословляла.

    На мапі – Катеринівка село,
    Хоча ми його ГОрбовим всі звали.
    Завжди тут усе пахло і цвіло...
    А як дівчата голосно співали!

    Шумить листвою Гайдашевий ліс,
    А Громоклія в унісон хлюпоче.
    І як же тим забути, хто тут ріс,
    Щасливі дні і неймовірні ночі!

    Тепер в селі лишилось кілька хат:
    Потрохи час розмелює, стирає.
    Та й нам не повернути все назад,
    Туди, де воно квітне і співає.

    Зроби ковток джерельної води –
    Такої більш ніде вже не скуштуєш.
    Село у нашій пам'яті завжди,
    А це в наш час так дорого вартує!

    11.06.2025




    НОВОУКРАЇНКА

    Уже в Новоукраїнці світанок.
    Жук-о́лень пролетів, як той літак.
    Не зваживши на вранішній серпанок,
    Висвистує на гілці хвацько шпак.

    Тут люди, наче клопіткі мурахи,
    І справи є у кожного із них...
    Обачний сірий кіт, мабуть, зі страху
    Від пса за пліт сховатися устиг.

    Рожеві мальви квітнуть біля хати.
    Вологи вдосталь – був недавно дощ...
    Смачненьким пахне. Як тут не впізнати,
    Що зранку господиня варить борщ.

    І хлібом пахне. Щойно його з печі
    Дістали і поклали на столі.
    Любов і праця – дві важливі речі,
    Без них немає щастя на землі.

    Як випаде вам радісна нагода
    В село це мальовниче завітать,
    Не нехтуйте ви цим! Не буде шкода,
    Бо всім, що є, вас люди пригостять!

    07.04.2025




    ПІД ГОРОЮ

    (Ново-Бирзулівка)

    Увздовж Інгулу, під горою,
    Є в одну вуличку село.
    Я з ним душею й головою;
    Бажаю, щоб воно жило.

    Біля цегельного заводу
    Коли малими ми були.
    Свою показуючи вроду,
    Прекрасні вишеньки цвіли.

    Природа просто неймовірна:
    Буркун, барвінок, ковила...
    Лелеки демонструють вірність:
    Уже літають круг села.

    Охайні хатки. Люди добрі.
    Ще й соловей співа пісень.
    Блакитне небо, чистий обрій –
    У Ново-Бирзулівці день.

    На острівку, що серед річки,
    Зозуленька стрічала нас.
    Тим – небагато, іншим – вічність
    Кувала кожному в свій час.

    А ще як ранньою весною
    Всі плавні паводок накрив,
    Ми галасливою юрбою
    На те дивилися згори.

    І тут ще є Микитів острів,
    Сюди ходило все село.
    Ловили раків ми й дорослі.
    А скільки риби там було!

    Хай буде й зараз, як раніше,
    Знайоме, рідне     – все моє.
    Мені, як завжди, душу тішить,
    Що Ново-Бирзулівка є!

    04.04.2025




    ЄРМОЛІВКА

    Бешкетник вітер підіймає хвилі,
    І грає, наче з дітьми, на ставку.
    Розкішні клени й вербоньки похилі
    Від сонця в тінь ховали цвіт бузку.

    В садах квітучих півдня України
    Звучить вокал майстерний солов'я.
    Духмяним цвітом лип і горобини
    Єрмолівка вітає всіх моя!

    Пройтись гукає полем і садами...
    А головне – гостинний тут народ:
    Усе, що має, він поділить з вами;
    Запросить в дім, сховає від негод.

    Казкові й неповторні краєвиди:
    Луги квітучі, радісне життя.
    Нащадки скіфів, часточка Тавриди
    З минулого ідуть у майбуття.

    І скільки б не пройшло часу, я знаю:
    Лунати будуть трелі солов'я.
    Тобі сердечно щастя я бажаю,
    Єрмолівко уквітчана моя!

    27.03.2025




    ЛУК 'ЯНІВКА

    Тече поволі Громоклія,
    Про щось шепоче очерет.
    У плавнях вітер гру затіяв:
    Дме з боку в бік, назад, вперед.

    Співає жайворон у небі,
    На переспівах входить в раж.
    Сім’я качина, білий лебідь –
    Такий лук'янівський пейзаж.

    Поодаль в полі гарно квітнуть
    Волошки сині і буркун.
    Таке все ніжне і тендітне!
    Торкає до найтонших струн.

    Можливість буде – завітайте!
    Запросять радо вас за стіл.
    Лук’янівка належить, знайте,
    До кращих із південних сіл!

    На діаманти схожі роси,
    Медових запахів розмай,
    Луги зелені і покоси…
    Лук'янівка – родючий край!

    28.03.2025



     

    ГОРОЖЕНО

    Я знов стою під "Білою горою",
    Тут річка невеличка хлюпотить.
    Ще й вітер дмуха, граючись зі мною,
    І я ловлю блаженства кожну мить.

    На схилах жовтим полум'ям всміхався
    Й гукав до себе ніжний горицвіт.
    На краплі сонця схожим він здавався,
    Дивуючи мене і цілий світ.

    А трохи далі височіє дамба,
    Колись тут працювала, кажуть, ГЕС...
    Струнка тополя височенним штамбом
    Торкає верховіттям до небес.

    А далі хати чепурні й охайні.
    По вулиці гасає дітвора.
    Дівчата чорноброві й дуже файні
    Взялися лад наводить у дворах.

    Є майже біля кожної садиби
    Квітник барвистий, кущики бузку.
    Дідусь неквапно по дорозі диба,
    Везе сінця він трохи у візку.

    Не знаючи людину, всі вітались
    І зичили здоров'я на віки.
    Життю усі раділи й посміхались,
    Й мені бажали того ж залюбки.

    Люблю я в цій місцині гостювати!
    П'янить сільське повітря, як вино.
    І сам завжди я радий привітати
    Нове… А з ним Старе Горожено!

    06.04.2025



     

    ТЕЧЕ ІНГУЛ

    Частка неба в річку впала.

    Гарні береги!..
    Міст веселка збудувала –
    Це їй до снаги.

    А над мостом – білі хмари,
    Сонце золоте.
    У природи власні чари:
    Квітне все, росте.

    Бабки парами літають
    Задом наперед.
    Вітер тихо колисає
    Хвилі й очерет.

    В товщі вод, як в оксмиті,
    Юрби риб живуть.
    На поверхні у блакиті
    Лебеді пливуть.

    Де-не-де ріка парує,
    У каміннях гул.
    Я ж на березі милуюсь,
    Як тече Інгул!

    09.03.2025




    НЕСКОРЕНА МОЯ...

    Останнє срібло місяця серпанок
    Розсипав біля свого вівтаря.
    Із сутінків народжується ранок:
    У небі ледь-ледь жевріє зоря.

    Промчала тінь безшумно – загадкова…
    Я знаю, що так вміє лиш сова.
    У вогнище кидає ранок дрова –
    Й усе від сну нічного ожива.

    Ось бігає в траві смішна полівка,
    І вже сильніше віє вітерець.
    Ховаючи і вуса, і голівку,
    Цвіркун заліз під сірий камінець.

    Зелений кущ, усипаний росою,
    Неначе в діамантовім кольє,
    Притулком є з цілющою водою,
    З якого он мураха воду п'є.

    Павук дірки латає в павутинні,
    А далі приземлився гарний жук
    З яскравим переливом на хітині,
    Ще й видає крильми дзижчання звук.

    Земля, ранковим сонечком зігріта,
    Прокинулась, бо в забутті була;
    Дала усе, що мала, травам, квітам,
    І разом з ними також ожила.

    Я кращого не бачив і не знаю!
    Пройшла повз мене пара диких кіз...
    Високо в небі жайворон співає;
    Почули його спів і степ, і ліс.

    Я глибоко вдихав ранкову свіжість
    І землю свою рідну обіймав.
    Безмежну радість, ейфорію й ніжність,
    І гордість неймовірну відчував.

    На півдні народився я і виріс,
    Навколишнє сприймав, як немовля.
    Роки мої летіли тихо в ірій,
    Махав їм ніби в небі журавлям.

    Безмежні плавні, тихо плине річка,
    Проміння грає з хвильками води...
    Навколо все казкове та епічне,
    Воно мене приваблює завжди.

    Отримую велику насолоду,
    А тілом розтікається тепло,
    Коли я маю хоч одну нагоду
    Побачити й згадати, як було...

    Помріяти люблю, що далі буде,
    Під звуки переливів солов'я.
    Ти – неймовірна, як і твої люди,
    Баштанщино нескорена моя!

    22.03.2025



     

    ПІВДЕННИЙ КРАЙ

    Невпевненно, тихенько б'ються хвилі,
    Гойдають напівсонне жабеня.
    А там, де берег річки ледь похилий,
    Візниця напуватиме коня.

    Високо в небі з-під білявки-хмари
    Всім жайворон вітання посилав.
    А в гаї свій вокал йому до пари
    Маестро соловейко дарував.

    Південний вітер дмухав, наче з пічки, –
    Повітря розігріте і сухе.
    Як Божий дар, ця невеличка річка,
    Без неї, мабуть, сталося б лихе...

    А степ широкий все дощу чекає,
    Що дасть водички матінці-землі, –
    Бо після нього все порозквітає,
    Барвінок заплететься в ковилі.

    Суцвіття деревій своє розкриє,
    Волошки синьоокі підморгнуть;
    А мак, як той вогонь, запломеніє,
    І соняхи голівки повернуть.

    Зітчуть зелений килим буйні трави,
    Наллється житній колос на полях –
    Все стане враз контрастне і яскраве!
    Хіба не фантастична ця земля?

    Під берегом тихенько бились хвилі,
    З-під мосту долітав потоку гул.
    Верба на лівім березі похилім
    Занурювалась вітами в Інгул.

    Південний степ – один з дітей природи.
    Казковий кольорів його розмай.
    Мабуть, дало нам небо в нагороду
    Цей неймовірно мальовничий край!

    05.06.2025



     

    СТЕП – МІЙ ДІМ

    Здійнявся вітер, знявши пил до хмар, –
    Здалося, ніби сонце потемніло.
    В липневу спеку не повітря – жар;
    Кипить мій розум, неслухняне тіло.

    Посохлі трави – реквієм краси –
    Нагадують: природа невблаганна.
    Були і будуть ще такі часи,
    Коли із хмари дощ впаде як манна.

    Тоді зазеленіє знову степ –
    Циклічність цього дійства є роками.
    Все мертве, що нагадувало склеп,
    Розквітне і засяє кольорами.

    Знайде куріпка затінок в траві,
    Косуля досхочу вже напасеться.
    Не хочуть бути в скруті всі живі,
    Тож вірять, що їм доля посміхнеться.

    Спекотний степ, та це мій рідний дім!
    Вважаю, що мені він – нагорода.
    Здалека докотився перший грім –
    Усе ж таки почула нас природа!

    За краплею краплина зверху вниз,
    Води земля заковтує потоки.
    Прокинеться й розквітне навіть хмиз,
    Відчувши в капілярах власних соки.

    В степах волога – джерело життя,
    Тож кожен їй радів, мов та дитина.
    Волога – стимул руху в майбуття –
    Нагадує, що це все швидкоплинне.

    І знову вітер здійме пил до хмар,
    Від нас усіх ховаючи дорогу;
    А дощ серпневий згасить літній жар –
    За це ми будем щиро вдячні Богу!

    30.07.2025р.





     

    Джерело публікації
    Категорія: Історії з життя, оповідання та поезія | Опублікував: bashtanka (15.04.2025) | Автор: Микола САВКА
    ПОШУК за ключовими словами (тегами): села Баштанщини, вірші про села Баштанщини, Микола Савка, поезія про село, вірші, села Баштанського району
    Всього коментарів користувачів сайту: 0

    Ваш коментар до публікації:
    ComForm">
    Войдите:
    avatar
     
     

    НОВІ КОМЕНТАРІ ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанка.НЕТ:
     

    Зі скорботою повідомляємо про загибель земляка, Захисника України – Миколи Довгополого, жителя міста Баштанка
    З повідомлення Баштанської міської ради:
    З глибоким сумом повідомляємо про прощання із загиблим Захисником України — Миколою Івановичем Довгополим.
    Закликаємо жителів громади долучитися до спільної молитви та провести Героя в останню путь, віддавши йому належну шану й висловивши вдячність за віддану службу Україні.
    Прощальна па

    Непоправна втрата для Новобузької громади та всієї України – загинув захисник, вірний син України солдат Сергій Мазанка
    У понеділок, 10 серпня, відбудеться поховання нашого земляка, Героя Мазанка Сергія.
    Закликаємо всіх мешканців віддати останню шану Захиснику та утворити «живий коридор"
    10 серпня
    09:10 — Живий коридор до будинку загиблого:
    Маршрут руху: вул. Огієнка ➔ вул. Миколаївська ➔ вул. Біляєва ➔ пров. Лікарняний ➔ вул.

    Пішли у вічність двоє відважних захисників – капрали поліції Валерій Мусилович та Владислав Гайдук
    З повідомлення: 
    "Шановна громадо!
    Завтра, 17 квітня, ми прощатимемося з нашими Героями, захисниками України — Валерієм Мусиловичем та Владиславом Гайдуком.

    Вони віддали найдорожче — своє життя, рятуючи побратимів. Тепер наш обов’язок — гідно зустріти їх на рідній зем


    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

    Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz