"На крилах душі" - творчий вечір Галини Гавви та презентація поетичної збірки «Крила»
Досить яскравим і багатим на різні заходи був травень для членів літературно-мистецького клубу «Роксолана», який працює на базі центральної районної бібліотеки. Розпочався він з поїздки у Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії на виставу «Сто перша дружина султана». Не встигли вгамуватися позитивні враження від вистави, як через тиждень подвоїлися ще одними. Вокально-інструментальний ансамбль «Зоряний шлях», без виступу якого не обходиться майже жодне засідання клубу, відзначав у Миколаєві своє 20-річчя творчої діяльності. Завершився травень звітним концертом Баштанської музичної школи. Педагоги музичної школи є активними членами клубу, часто виступають перед роксоланівцями. На випускному ж вечорі радували своїми талантами учні школи, особливо випускники, яких цього року було 16. Жива музика, чистий звук дарували справжню насолоду. А 2 червня у районній бібліотеці відбувся творчий вечір нашої землячки, директора Баштанської ЗОШ №2 Галини Гавви, яка презентувала свою поетичну збірку «Крила», видану видавництвом І. Гудим. – Галину Гавву ми знаємо як успішного керівника, високопрофесійного педагога. Вона – лауреат обласного конкурсу «Людина року Миколаївщини» у номінації «освіта та наука, – відзначила директор ЦБС Галина Борщевецька, відкриваючи засідання клубу. – Сьогодні ж побачимо її з іншого боку – ніжну, ліричну, чудову жінку зі своїм світосприйманням. Народилася Галина Іванівна у селі Лиса Гора Первомайського району. Багата природа степового краю розкривала в дівчині найтонші струни душі, які згодом вилилися в поетичні рядки, написані вже на Баштанщині, куди привела її життєва стежина. Роксоланівці відправилися з нею у заочну подорож по країнах і містах, які надихали її на написання поезії. Спостерігаючи на слайдах картин Єгипту, Туреччини, Італії, Німеччини, присутні неначе й самі там побували. Але основна частина віршів авторки все-таки присвячена рідному краю:
Лиш очі закрию – і бачу село, До нього думками я лину. Дитинство моє вже давно тут пройшло, там бачу квітучу калину. Ще бачу бабусині вишні в саду І луг, що весною розквітне. У трави шовкові я знов упаду, Щоб небо побачить блакитне. Води зі свого джерела я нап’юсь, Святі могилки прибираю І тихо та щиро творцю помолюсь: «Хай рідне село не вмирає!»
Багато віршів Г. І. Гавви присвячені квітам. Закоханість у них надихнула на їх малювання. На презентації збірки віршів вона презентувала й свої малюнки квітів, виконані простим олівцем. Ніжні і загадкові вони вражають, як і вірші, своєю неповторністю і вишуканістю. – Який вірш не прочитаю, подумки пишу, – каже художниця Алла Бондарєва, – вони мені дуже близькі. Сподіваємося, що окремі вірші надихнуть і музикантів на написання музики. А Олена Козявко, яку з авторкою поєднує багаторічна дружба, зробила до віршів замальовки аквареллю, які побачили всі присутні. Щиро вітали Г. І. Гавву з виданням збірки члени ВІА «Зоряний шлях» Віктор Коваленко та Любов Курочкіна, а на згадку вручили їй два диски із записом концерту з нагоди 20-річчя ансамблю. Алла Бондарєва подарувала картину «Степ», бо про природу нашого степового краю, такого рідного і близького всім, є чимало віршів у збірці.
В степу розмаю й різнотрав’я Яскраві є й пастельні барви. Люблю полину сивину, Пасльону ягоду рясну, Смарагдову прив’ялу лободу, Очей волошок глибину…
Щиро вітали Галину Іванівну колеги, друзі, роксоланівці. Музичний подарунок підготував і колишній її учень, нині директор музичної школи Олександр Сушицький з викладачами школи. Чудово підібрані твори, які звучали на фортепіано (Марина Валантир), на гітарі (Ігор Османов), на акордеоні (Олександр Сушицький), вдало впліталися у багатий вінок заходу, викликаючи щирі оплески та вигуки «Браво». Вірші Галини Іванівни мають власну неповторність, привабливість, оригінальність, зворушують до глибини душі, відзначали члени клубу. Ось, наприклад «Щастя рушникове».
Доля мені виткала щастя рушникове Котре мене гріє, сяє веселково. Це моя родина, це мої дві доні – Щастя зігріває серце і долоні. Щастя посміхається карими очима, Виросли крила в мене за плечима.
Досить високу оцінку збірці дали працівники центральної районної бібліотеки, які одними з перших її прочитали. Ось їх відгуки: – У авторки незбагненно ніжне відчуття рідної природи. Без фальшу, без пафосу написані поезії причаровують. Кожний рядок її віршів дарує нам таїну її поетичної душі. – Поезії зі збірки – це якийсь ніжний, жіночою рукою, вибудований затишок, що заспокоює, відриває від гамірливого сьогодення. – Прочитавши вірші Гавви, хочеться любити життя, здолати тернистий шлях, підставляти долоні зорям, щоб упіймати щастя, хочеться, щоб теплим шовком літній вечір ніжно обіймав за плечі. Хочеться взути босі ноги в росяний спариш й упасти у трави шовкові, щоб небо побачити блакитне. Жива музика, читання віршів піднімали настрій всім присутнім, піднімали душі у вись до чистоти, любові, світла, змушуючи звучати одноголоссям. Взагалі, слід віддати данину шани професіоналізму, відповідальності і доброті працівників бібліотеки, які зуміли організувати захід, створити таку атмосферу, що чотири години пролетіли, немов одна мить. Ніхто не хотів розходитися. Бібліотека стала острівцем натхнення для творчих людей, які можуть висловити свої думки, бути почутими, знайти підтримку однодумців. А головне, що вона відкриває таланти кожного її члена, де кожен є цікавою неповторною особистістю. Не дивно, що художник Володимир Гребьонкін написав епіграми про кожного роксоланівця, влучно їх охарактеризувавши.
Присвяти колегам-роксоланівцям
Основатель клуба нашего – Неутомимая Совщак. Библиотека стала нишею, Где мы отдыхаем сообща. -------------- Образована, скромна Хозяйка клуба «Роксолана». Всегда приветлива, добра, опрятна, как Мальвина – Наш лидер – Борщевецкая Галина. ----------------- Готовят какие заседания, Стремятся нам создать уют! Три добрых человека наших – Ирина, Люба и Наташа. ---------------- В меру скромна, очень умна, Преподаватель школы №2. Теплы, как будто пелерина Стихи у Малярчук Ирины. ------------------ Хотя стихи чуть-чуть не в рифму, Но доходят, как таран. Вот такие пишет виршы Наш поэт – Твердый Степан. ------------------ Умна, талантлива, красива, Директор школы №2. Подруга Малярчук Ирины, Преподаватель и поэт – Гавва Галина. --------------------- Высок и статен, седовлас, Без пафоса и без прекрас. Картины пишет без усилий Художник и поэт – Шведов Василий. -------------------- Сидит в клубе очень тихо, А в конце всегда поет. Песни чувственны, банальны – Это Шведова Наталья. ---------------------- Дома вместе, на работе, в клубе вместе, как всегда. Это Шведовы-супруги, Очень верная чета. ----------------- Всегда улыбчива, румяна, Художник клуба «Роксолана». Картины пишет все удало – Член клуба, Бондарева Алла. --------------------- Скромный, потому немногословный, Но в делах неприкословный. Художник, столяр, оформитель Знает все про палисандр – Бондаренко Александр. ------------------- Зоряным шляхом своим он идет, С гитарою дружен, цветы продает. Стихов и музыки он автор – Наш композитор – Коваленко Виктор. -------------------------- Музыку пишет, на скрипке играет, В «Зоряном шляхе» поет. Настоящая актриса – Музыкант Шулюк Лариса. ------------------------ Голосист, как соловей Наш роксолановский Орфей. И песня льется, как река. Нет лучше Толи Грицюка. --------------- Она доктор и цыганка, Веселит всех как пацанка. Юмор, смех ее мерило – Это Люба Парафило. ---------------- Хоть и отрывками, но в лад Читая стих, поет как арию. Учитель, друг и наш собрат – Член клуба Василенко Марья. ------------------------
Анекдотчик не простой, он веселый, удалой. Поспевает везде пулей, и он точно не ханжа – Анатолий наш, Ганжа. ----------------------------
В «Зоряном шляхе» незаменима. Она чувственно поет, просто за душу берет. Ее слушать просто любо – Это Курочкина Люба. ---------------------- Про культуру и про спорт, И про клуб наш поэтический Выдает статьи легко Наш собкор – Лидия Авраменко. ----------------------- Они клуб всегда вдвоем, вместе посещают. Лихо пляшут и поют, и спектакль играют. Покорить хотят весь мир – Людмила и Владимир.
ЕСЛИ ЧЕМ-ТО ЗАЦЕПИЛ, ТО ПРОСТИТЕ С МИРОМ. ЭТО ВСЕ ДЛЯ ВАС НАПЕЛ – ВАШ СЛУГА ВЛАДИМИР.
Епіграма у відповідь від поетеси Ірини Малярчук
Всегда с женой и улыбается. Философ, художник и как оказалось поэт. Хоть снимай на кинопленку – А зовут его – Гребенкин.
Відповідний матеріал (без епіграм) буде опубліковано в районній газеті "Голос Баштащини" від 5 липня 2012 року. Анонс публікацій можна переглянути за цим лінком.
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
