|
Сценарій до державного свята України, що відзначається щорічно 24 серпня
на честь прийняття Верховною радою УРСР Акта проголошення незалежності
України.
Диктор:
Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня солов’їна?
То все на щастя, на добро,
То наша рідна Україна.
Не згасла проведена зоря.
Не впала правда на коліна.
У кожній думі Кобзаря.
Живе могутня Україна.
В боях щербили ми шаблі
І воскресали на руїнах.
По всій землі святій землі
Гриміла славна Україна.
І слава Хортиці гучна,
І Берестечка кров невинна –
То все вона, для всіх одна,
То наша вільна Україна.
Тут все твоє – степи, гаї,
У небі туга журавлина.
Нехай повік в душі твоїй
Не згасне наша Україна.
І ведучий:
Україна... Золота чарівна сторона. Земля рясно уквітчана зеленню
закосичана. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити
гарячу любов до краю, де народилися й живуть!
ІІ ведучий:
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має
багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну
Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу –
таких як петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій
Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко,
Леся Укаїнка, Михайло Грушевський... Цей перелік, можна продовжити й
іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини.
І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення незалежності нашої держави.
Дівчинка: Україно! мій духмяний дивосвіт
Голубінь над чистим золотом волосся.
Через терени йшла до волі скільки літ,
І настав той світлий день коли
Разом: Збулося!
Хлопчик: Все що мріялось нами
Сповнилось, настало
« Ще не вмерла Україна»
Гордо прозвучало!
(Звучить Гімн України).
(Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом).
Дівчинка: Хліб-сіль на рушнику несу.
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Прийміть цей хліб,
Як символ достатку і життя.
Хлопчик: Даруєм хліб на рушнику –
І ніби між серцями сонце сходить,
Таке ясне, неначе згода
Між двох людей і між народів.
Дівчинка: Даруєм хліб на рушнику
На доброту і на взаємність
І відстані найдальші меншають,
І радісніше жити на віку.
Хлопчик: Допоки хліб – допоки світ,
З ним щастя і великі справи.
Подоба в нього від землі,
А суть – од правди.
Пісня «Паляниця»
(Виходить українець і українка).
Українка: Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і врадості мить,
Любіть у годину негоди.
Українець: Яка ж вона довга в століття,
Година негоди, що люд український гнітила.
Із сивої пам яті сміло їдуть козаки,
А шаблі мов блискавка,сині жупани,мов крила.
«Ой на горі та й женці жнуть».
«Гей там на горі січ іде»
І ведучий: Соловки, Сибіри, Магадани...
Вороги народу де вони лік?
На душі на думці – скрізь кайдани.
Тридцять сьомий розпроклятий рік.
ІІ ведучий: Так мало непогорблених прямих,
Окрилених високою метою.
І хто нас визволить од нас самих,
Від страху перед правдою святою?
Диктор: Народе мій, до тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя.
Своїм стражденим і незлим обличчям
Я син, тобі доземно уклонюсь.
І ведучий: Україно, земле рідна.
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна,
Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимпку найтепліша –
Наша отча сторона.
ІІ ведучий:Одна Батьківщина і двох небуває.
Місця, де родилися, завжди святі
Хто рідну оселю свою забуває
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
І ріки-потоки, мов струни, течуть.
І ведучий: Тут мамина пісня лунає і нині
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов ї.
ІІ ведучий: І я припадаю до неї устами.
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
(Звучить пісня «Чорнобривці»)
Рідна земля – це казковий світ дитинства і юності, це невичерпне
джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім
не завели шляхи долі. І в тому дитинстві – рідна хата, наша берегиня.
Біла хата у вишневому садку. Біла барва в Україні – символ чистоти,
морального здоров я, душевної краси.
(Пісня «Смерекова хата»)
І ведучий: Вставай Україно! Вставай!
Виходь на дорогу свободи.
Де грає широкий Дунай,
Де ждуть європейські народи.
ІІ ведучий: Вставай Україно! Вставай!
Єднай Чорне море й Карпати
І свій переболений край
Не дай ворогам розламати!
І ведучий: Під синім небом України
Зазолотилися жита.
У чуйнім серці воєдино
З єдналась палітра та.
Бо ще дано нам споконвіку –
Душею, що не любить крику
Єднати землю й небеса.
ІІ ведучий: Дай нам Боже сили і снаги,
Щоб цвіли Дніпровські береги,
Щоб жили гуртом , не поодинці
На землі щасливі українці.
І ведучий: Я на рідній мові друзям щастя зичу
Хай добро хлібину кожному несе
У гостинну хату щиро всіх покличу.
І вони, я певна, зрозуміють все.
Де вкраїнська мова пахне барвінково,
Де вкраїнська пісня розправля крило!
ІІ ведучий: Рідне слово моє в нім озвуться віки,
Рідне слово моє – і крізь хмари сія.
Словом вишию день – простелю рушника,
А на тих рушниках – Україна моя.
Рекомендуємо переглянути:
Джерело публікації:
http://gerasikoksana.ru/rozrobki-vikhovnikh-zakhod-v-3/stcenar-y-do-dnya-nezalezhnost | 
