|
27-річний ветеран війни Іван Сіренко є прикладом практичної реалізації принципів безбар’єрності – після поранень він не лише адаптувався до цивільного життя, а й продовжив активну діяльність, спрямовану на підтримку інших.
Працюючи в реабілітаційному відділенні, Іван Сіренко підтримує інших ветеранів та ділиться власним досвідом адаптації після поранень.
«Не замикайтеся в собі. Спілкуйтеся. Працюйте з психологами. Шукайте роботу, займайтеся тим, що любите. Життя не закінчується після травми – його треба будувати заново», – зазначив він.
Також він підкреслює, що безбар’єрність це не лише пандуси та спеціальне обладнання, а передусім можливість бути корисним, працювати та отримувати підтримку. За його словами, подолати труднощі допомагають сила духу, професійна допомога та підтримка оточення.
Крім того, ветеран продовжує активно брати участь у реабілітаційній роботі, підтримує військових і цивільних осіб у відновленні після травм та сприяє соціальній адаптації ветеранів війни.
Зазначимо, що під час повномасштабного вторгнення Іван Сіренко добровільно вступив до Баштанського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Спочатку він служив старшим стрільцем взводу охорони, згодом отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта та був направлений до 21-ї механізованої бригади. На фронт також пішов його рідний брат.
З перших днів війни Іван Сіренко брав участь у захисті міста Баштанка, охороні блокпостів та облаштуванні укріплень. Перше поранення отримав на кордоні Донецької та Луганської областей, після лікування повернувся на фронт. Друге поранення сталося у січні 2024 року під час ближнього бою, після чого він проходив тривалу реабілітацію. Після лікування йому встановлено третю групу інвалідності.
Джерело публікації
| 
