» Усі блоги " » блог Віктора Коваленка

[ Додати запис до власного блогу ]

  ДРУЗІ! ХОТІВ БИ ПРОАНОНСУВАТИ інформацію  про ТВОРЧУ ЗУСТРІЧ у Новобузькому коледжі Миколаївського національного аграрного університету,  яка з ВЕЛИКИМ УСПІХОМ відбулася 21 листопада ц.р.  в актовому залі цього рідного мені закладу. Але більш детально  про все – у наступній публікації  (до речі, 30 листопада о 10:00 там буде проводитись «День відкритих дверей» для випускників шкіл та професійних училищ і я раджу всім зацікавленим побувати там – НЕ ПОЖАЛКУЄТЕ!)

   А ПОКИ ЩО ДО ВАШОЇ УВАГИ ФОТОРОЛИК  «МИТТЄВОСТІ зустрічі з … Юністю! »

 

ДО СТАТТІ ПРО «Гранд акорд». Неопублікована замітка.

 Але хотів би зауважити – нічого особистого, бож я давно вже ні на кого не ображаюся. Просто інколи буває прикро… Або ж – дуже прикро… Просто – інколи болить душа…

ОСЬ ТЕКСТ ЦІЄЇ ЗАМІТКИ:
«НЕ МОЖУ НЕ ВІДГУКНУТИСЬ…»

Передусім, дозвольте поздоровити гурт «Гранд акорд» з першим творчим вечором, який відбувся нещодавно в залі Баштанської центральної районної бібліотеки («Голос Баштанщини»,  №112 від 14.11.19р., «Гурт «Гранд акорд» презентував свою творчість») – такі заходи завжди свято, свято творчості і розвитку нашої української культури загалом і… зокрема!
А от щодо замітки за підписом «Наш кор.» то мушу зауважити, що за всіма писаними й неписаними правилами культурно-мистецької та журналістської етики при згадці «… колишнього ВІА «Зоряний шлях» потрібно було б писати – колишньго народного вокально-інструментального ансамблю «Зоряний шлях» Баштанського, колишнього районного Будинку культури. А також обов*язково вказати  ім*я та прізвище керівника даного колективу. У всякому випадку так було в «культурі». І так має бути. Бож якщо говорити «інженерною мовою», керівник колективу, чи то творчого, чи то виробничого – це той стержень , на якому кріпляться всі інші конструкції! Це дещо спрощене визначення, і  я це розумію, тому що на власній «шкірі» переконався в справедливості народного прислів*я: «Пів біди коли з пана – пан. Біда коли з хама (хамки) – пан (пані)!»
Тому, що 25 років зберігав і розвивав (часто за свій кошт і своїми особистими творчими зв*язками) унікальний творчий самодіяльний колектив – « музичну перлину», за словами колишнього начальника управління культури Миколаївської області Віталія Лоскутнікова. За що й отримував неодноразово найвищі нагороди на Всеукраїнських та обласних конкурсах-фестивалях,  дипломи та подяки від обласного УК та й нашої районної  і міської влад. Та найголовніше – у НАС були НАРОДНЕ  визнання, повага та любов!!! А  от від безпосереднього свого «начальства» -- директорів  (в більшій, чи в меншій мірі)  Баштанського РБК та заввіділів культури (а з ними взагалі були анекдотичні ситуації!) чомусь дуже часто не те,  що не було підтримки у вирішені важливих для збереження та розвитку ВІА «ЗОРЯНИЙ ШЛЯХ» питань, А ЩЕ Й НАВПАКИ, робилося все, щоб «розвалити»  колектив, а мене, як керівника,  десь «піставить» та ще й «обгадить». Та й на жаль, превеликий жаль, бувало, що й  деякі учасники ансамбля  не завжди порядно поступали як  щодо мене,  так і по відношенню до свого ж таки колективу!  Але про це – іншим разом… Але ж: «І АЗ ВОЗДАТЬСЯ КОЖНОМУ ПО ДІЛАМ І ПЛОДАМ ЙОГО…»  І наостанок, для справки: «народний» -- це спеціальне почесне звання, яке присуджується Міністерством культури України творчим колективам (в даному випадку ВІА «Зоряний шлях») за високий професіоналізм, творчу майстерність та самобутність!
А ЩЕ, ДРУЗІ, Я ВИРІШИВ (наскільки  зможу пригадати те все – давно те було!) колись розповісти на сторінках блогу про те, як з*явилося в сфері культури Баштанщини  те,  почесне звання «народний»:  спочатку естрадний оркестр «ЗОЛОТИЙ КОЛОС», потім  вокально-інструментальний ансамбль «ЗОРЯНИЙ ШЛЯХ», а потім – гурт естрадної пісні «ДИВОГРАЙ».
З найкращими побажаннями до всіх –Член Спілки композиторів Миколаївщини, член Спілки журналістіцв України, поет, позаштатний «кор.»  газети «Голос  Баштанщини»,  засновник та беззмінний керівник народного вокально-інструментального ансамблю «Зоряний шлях»  при Баштанському РБК –
Віктор Коваленко. 

 

«З РУБРИКИ Я ПРОЧИТАВ КНИГУ»:

1. Мирослав Дочинець, «ДОРОГА В НЕБО – ДО ЛЮДЕЙ». Історії про чоловіків, які витримали.
2. Дж. Р.Р. ТОЛГІН, «БЕРЕН І ЛУТІЄН». Додаткова інформація до цієї книги:
Эльфийские народы

(ВИКИПЕДИЯ)


Эльфийские народы появились в Аргосе первыми после драконов – это были златокожие альтари, Древние Эльфы. В своей гордыне перворожденных и уверенностью, что им никто не указ, альтари совершили тысячи преступлений – начиная от строительства Шпиля Душ и кончая бессмысленными охотами на драконов, целью которых был не захват жизненного пространства, но лишь возможность полакомится драконьим мясом, добыть волшебных реактивов или украсить дом черепом могучего зверя. Добром это кончится просто не могло… И вот, в 8860 году до Эры Рассвета силы разрушенного Шпиля Душ использованы Эльраимом, сыном безумного короля Саэлорна, чтобы отбросить эльфов в первобытность и заставить их начать свой путь с чистого листа…
В результате образовалось множество ветвей ранее единого эльфийского народа… Кто-то решил жить в гармонии с природой, кто-то – принялся восстанавливать традиции и уклад Альтари, а кто-то решил «просто жить».
3. Василь Новоринський, «НА ГРАНІ ВІЧНОГО БОЛЮ».  У КНИЖЦІ ЗІБРАНІ ПРИЖИТТЄВІ СПОГАДИ І СВІДЧЕННЯ УЧАСНИКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНО ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ ВАСИЛЯ НОВОРИНСЬКОГО…
Всі ці книги є у відкритому доступі в нашій районній бібліотеці. Щиро раджу відвідати цей один з найкращих в області і далеко не останній в Україні «Храм книжкової Мудрості»!
 

ComForm">

Войдите:

• Отправить