Баштанка.НЕТ

Пт, 29.03.2024, 15:52

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Поети-роксоланівці
Засідання клубу "Роксолана"
Поетам та любителям поезії
 
Форма входу
E-mail:
Пароль:

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
Оновлені теми на форумі

  • Медичний Центр Здоров'я
  • Квитки на автобус по Україні, Польщі та Європі
  • Професійний друк
  • Запрошуємо на онлайн навчання в школу ITStar
  • Інтернет-магазин для пекарів та кондитерів
  •  

    ВИПАДКОВІ ФОТО:

    Виставка робіт Олександра Бондаренка:

    ---6:

    День Захисника Вітчизни - 2011:

    Фотографія 7:

     

    Головна » Статті » Поетичний клуб "РОКСОЛАНА" » Поетам та любителям поезії

    Андрей Вознесенский: "Нам, как аппендицит, поудаляли стыд..."

    Нам, как аппендицит,
    поудаляли стыд.

    Бесстыдство — наш удел.
    Мы попираем смерть.
    Ну, кто из нас краснел?
    Забыли, как краснеть!

    Сквозь ставни наших щек
    Не просочится свет.
    Но по ночам — как шов,
    заноет — спасу нет!

    Я думаю, что бог
    в замену глаз и уш
    нам дал мембраны щек,
    как осязанье душ.

    Горит моя беда,
    два органа стыда —
    не только для бритья,
    не только для битья.

    Спускаюсь в чей-то быт,
    смутясь, гляжу кругом —
    мне гладит щеки стыд
    с изнанки утюгом.

    Как стыдно, мы молчим.
    Как минимум - схохмим.
    Мне стыдно писанин,
    написанных самим!

    Далекий ангел мой,
    стыжусь твоей любви
    авиазаказной...
    Мне стыдно за твои

    соленые, что льешь.
    Но тыщи раз стыдней,
    что не отыщешь слез
    на дне души моей.

    Смешон мужчина мне
    с напухшей тучей глаз.
    Постыднее вдвойне,
    что это в первый раз.

    И черный ручеек
    бежит на телефон
    за все, за все, что он
    имел и не сберег.

    За все, за все, за все,
    что было и ушло,
    что сбудется ужо,
    и все еще — не все...

    В больнице режиссер
    Чернеет с простыней.
    Ладони распростер.
    Но тыщи раз стыдней,

    что нам глядит в глаза,
    как бы чужие мы,
    стыдливая краса
    хрустальнейшей страны.

    Застенчивый укор
    застенчивых лугов,
    застенчивая дрожь
    застенчивейших рощ...

    Обязанность стиха
    быть органом стыда.
    Категорія: Поетам та любителям поезії | Опублікував: bashtanka (04.06.2010) | Автор: А. Вознесенский

    ПОШУК за ключовими словами (тегами): кто из нас краснел, как аппендицит поудаляли стыд, А.Вознесенский, бесстыдство — наш удел, Ну, нам, Андрей Вознесенский, забыли как краснеть
    Всього коментарів користувачів сайту: 0

    Ваш коментар до публікації:
    (можна через соцмережі та акаунти у "Фейсбук", "Гугл" та ін.)

    ComForm">
    avatar
     
     

    НОВІ КОМЕНТАРІ ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанка.НЕТ:

     

    Щоправда, таки декілька ворожих куль прошило стаканчик-кав'ярню...

    Завтра у місті Баштанка відбудеться відкриття пам'ятної дошки Сергію Семеліту.

    На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.



    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

     

           

    Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz