|
В категорії матеріалів: 24
Показано матеріалів: 1-15 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати за:
Даті ·
Назві ·
Коментарям ·
Переглядам
|
За 6 місяців 2022 року в Україні на 40% збільшилась кількість випадків гострих кишкових захворювань у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Незважаючи на те, що захворюваність гострими кишковими інфекціями серед населення Баштанського району за 7 місяців 2022 року зменшилась на 33,4%, в липні поточного року зареєстровано 2 випадки дизентерії Флекснера у дорослих. В минулому році за аналогічний період випадків захворювання цією інфекційною хворобою не виявлено.
З початку місяця станом на 09.08.2022р. вже зареєстровано 22 випадки захворювань гострими ентероколітами, серед яких 18 – у військовослужбовців. Для прикладу, таку ж саму кількість випадків захворювання гострими кишковими інфекціями було виявлено за весь липень поточного року.
Як правило, у літній період зростає ризик виникнення харчових отруєнь та гострих кишкових інфекційних хвороб.
Літня спека сприяє швидкому розмноженню шкідливих бактерій та накопиченню їхніх токсинів у продуктах харчування.
Гострі кишкові інфекції — одні з найпоширеніших інфекційних захворювань, які можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей.
Це група захворювань, що характеризуються фекально-оральним механізмом передачі, протікають з ознаками інтоксикації та ураження шлунково-кишкового тракту.
|
|
Під час воєнних дій через низку причин, як то підвищення температури повітря, погіршення якості питної води, неналежне дотримання санітарних норм через окупацію територій тощо, актуальним є питання профілактики гострих інфекційних захворювань. Наприклад, холери.
Випадки захворювання в Україні були зареєстровані в 1998, 1999, 2007 роках. Останній спалах холери в нашій країні стався у 2011 році в Маріуполі. Тоді за період спалаху зафіксували 33 випадки захворювання на холеру та 24 випадки вібріоносійства. Цей спалах був спричинений токсигенними штамами вібріонів, занесеними з іншої країни.
При обстеженні на холеру прісної води з річки Інгул в червні-липні 2022року на території колишніх Баштанського та Новобузького районів в 92% проб виділено неаглютинуючий штам холерного вібріону не О1 групи.
Результати проведеного моніторингу свідчать про циркуляцію збудника у навколишньому середовищі.
Нагадаємо, що холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Без належного лікування може призвести до смерті.
|
|
За 6 місяців 2022 року в Україні на ботулізм захворіла 51 людина, серед них четверо померло.
Переважна більшість отруєнь повʼязана з купівлею непатраної соленої чи вʼяленої риби на стихійних ринках.
Серед населення Баштанського району в поточному році випадків ботулізму не зареєстровано.
Так що ж таке ботулізм? Це гостра токсикоінфекція, що може призвести до тяжких наслідків, яка зумовлена споживанням продуктів, які містять ботулотоксин. Збудник захворювання – Clostridium botulinum, який знаходиться в грунті, мулі, у вмісті кишківника тварин та риб.
Спори, що виробляються Clostridium botulinum, стійкі до високих температур і широко поширені в навколишньому середовищі. Ці спори проростають, розвиваються та починають виділяти токсини тільки в анаеробному стані (без доступу кисню).
Відтак, людина може заразитися ботулізмом при вживанні продуктів тваринного і рослинного походження, забруднених клостридіями. Найчастіше збудник виявляється в консервах (м'ясних, рибних, овочевих), а також в продуктах тривалого зберігання: в’яленій, копченій та соленій рибі, домашніх ковбасах, шинці тощо.
Ця тема завжди актуальна, особливо у літній період, коли населення активно займається консервацією продуктів.
|
|
Ехінококоз - паразитарне захворювання
|
Менінгококова інфекція та її профілактика |
ВІТРЯНА ВІСПА У ДІТЕЙ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОФІЛАКТИКА |
Холера, що це таке, історія, етіологія, прояви, попередження |
|
Ротавірусна інфекція – інфекційне захворювання, причиною якого є рота вірус (хвороба «брудних» рук).
|
|
Короста - заразне захворювання шкіри.
|
Збудником цієї хвороби є вірус, а джерелом інфекції — хвора людина. Найбільше інфекція поширюється нею в перші дні захворювання, коли при кашлі або чханні з крапельками слизу та слини віруси інтенсивно виділяються у зовнішнє середовище, а потім потрапляють до дихальних шляхів здорових людей.
|
 Дирофіляріоз – це зооноз з трансмісивним шляхом передачі. Кінцевим господарем гельмінта є тварини – представники сімейства псових, кошачих. Собаки заражуються при укусі інфікованих комарів, мікрофілярії і попадають в кров, потім в організмі тварин розвиваються половозрілі самки та самці гельмінтів , котрі частіше за все локалізуються в підшкірній сполучній тканині. Відмічаються випадки виявлення гельмінтів у внутрішніх органах . Переносником дирофіляріозу є комарі . В організмі заражених комарів личинки розвиваються до інвазійної стадії в середньому 10-14 днів після харчування кров”ю на зараженій тварині. |
Кращий профілактичний засіб поліомієліту - вакцинація (ослаблені збудники хвороби приймаються перорально). Вакцинація грудних дітей проводиться на 4,5 і 18 місяці їх життя. Робити щеплення влітку не рекомендується, це час року вакцина іноді «не діє».
Вакцина від поліомієліту ефективна протягом 5-10 років. В даний час небезпека зараження мінімальна, хоча в деяких країнах ще реєструються спалахи поліомієліту. Тому перед подорожжю в будь-яку екзотичну необхідно зробити щеплення.
Україна є і буде залишатися зоною підвищеного ризику щодо поліомієліту для Європейського регіону, поки не буде відновлено належний рівень рутинної імунізації (> 95%) та не будуть прищеплені всі діти, що не отримали вчасно щеплення за віком, починаючи з 2008 р. Важливою складовою оцінки статусу країни як території, вільної від поліомієліту, є епіднагляд за випадками гострого в’ялого паралічу серед дітей віком до 15 років, який передбачає вірусологічне обстеження таких пацієнтів з метою своєчасного виявлення дикого поліовірусу та оперативного реагування.
|
Куріння— нещадний вбивця.
- За останнє сторіччя куріння стало причиною смерті 100 мільйонів чоловік.
- Щорічно воно вбиває 6 мільйонів чоловік.
- Кожні 6 секунд табак забирає одне життя.
|
В Україну прийшло спекотне літо,що призвело до міграції отруйних павуків. На території Миколаївської області реєструються три види павуків небезпечні для людини це каракурт,  тарантул та хірокантія. Найбільше отруйним є каракурт. Цей павук зустрічається майже по всьому південному степовому краю Миколаївської, Херсонської, Одеської областях. У нас в області постраждало від його укусів - 3 райони. Каракурти полюбляють силитися на пустирях , сходах балок, запущених ділянок дач, серед будівничого сміття і заростях бур’яну. Гнізда Каракурта знаходяться над поверхнею ґрунту на висоті 5 -10 см. Нитки павутиння перетинаються хаотично, не утворюючі звичайного павутинного візерунку. Розміри самців та самок різні. Доросла самка досягає 12-15 міліметрів у довжину, тоді як самець не перевищує -6 мл. Каракурт живе лише одне літо. Самець та самка, за виключенням періоду спарювання, не зустрічаються один з одним. У червні статевозрілі самки здійснюють першу міграцію у пошуках більш затінених місць поселення. З цього часу починаються період можливих укусів людей тварин павуками Каракуртами.
... |
 Напевно, кожному з нас доводилося скаржитися на швидке псування хліба, який стає тягучим та цвілим. У всьому винна картопляна хвороба хліба, збудником якої є картопляна паличка. Хліб, уражений «картопляною хворобою», набуває неприємного специфічного запаху, має липкий м’якуш, який при сильному ураженні тягнеться нитками. . Картопляною хворобою заражується в основному пшеничний хліб. Особливо це стосується хліба більшої маси. Через накопичення продуктів розпаду речовин, особливо білків, м'якушка набуває різкого, неприємного специфічного запаху і смаку. У ній можуть накопичуватись отруйні речовини. . Прискорюють цей процес низька кислотність та підвищена вологість виробів. Проте у кислих умовах паличка не живе, тому у житньому хлібі її майже немає. Хліб, заражений картопляною хворобою, в їжу не використовують
... |
|
|
