Останнім часом надзвичайно зросла загроза заносу на територію області африканської чуми свиней, в серпні цього року зафіксовано випадок африканська чума свиней в с. Понятівка Херсонської області. Африканська чума свиней – гостра вірусна хвороба свиней, яка перебігає блискавично, гостро, підгостро або навіть безсимптомно. Захворіти можуть дикі та домашні свині всіх порід та будь-якого віку в будь-яку пору року. Зараження відбувається при контакті хворих свиней або свиней вірусоносіїв зі здоровими, при згодовувані продуктів тваринного походження без термічної обробки які містять вірус африканської чуми свиней. Хвороба також розповсюджується через мишовидних гризунів, кровосисних комах, кліщів, корм, пасовища, одяг, взуття, боєнські відходи транспортні засоби та предмети догляду за тваринами, які забруднені виділеннями хворих тварин або вірусоносіїв. Лікування та вакцина проти африканської чуми свиней відсутні. У випадку виявлення вогнища інфекції практикується поголівне знищення хворих та клінічно здорових свиней безкровним методом у радіусі 10 кілометрів від вогнища. Трупи свиней спалюють.
20 вересня 2019 року стало кінцевою датою впровадження системи безпечності харчової продукції НАССР на всіх українських підприємствах, у тому числі МСБ, що є операторами ринку харчових продуктів.
Система НАССР (від. англ. Hazard Analysis and Critical Control Points) – один із найбільш надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів, який ідентифікує, оцінює і контролює можливі небезпеки на всьому шляху виготовлення харчових продуктів, дає можливість усунути шкідливі фактори та контролювати повний процес виробництва.
Система НАССР є обов’язковою в рамках законодавства більшості високорозвинених країн. Однією з умов Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є наближення національного законодавства до законодавства європейських країн, зокрема, у галузі санітарних та фітосанітарних заходів.
Африканська чума свиней: симптоми і профілактика Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) – це небезпечна інфекційна хвороба свиней, яка, втім, цілком безпечна для людей. Вона характеризується лихоманкою, запальними ураженнями внутрішніх органів тварин, численними крововиливами та високою смертністю. Вперше це захворювання було виявлене в Африці дослідником Р.Монтгомері у 1921 році. Звідси, звісно, й назва. В Україні африканська чума свиней відома з 1970-х років. Час від часу випадки африканської чуми свиней реєструються неподалік українських кордонів, що знову нагадує про необхідність впровадження жорстких заходів із профілактики і тягне за собою введення карантинних обмежень та заборону імпорту тваринної продукції. Недооцінювати хворобу не варто, бо вона здатна завдати тваринництву дуже велику шкоду.
Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) інформує про таке.
Починаючи з червня 2020 року в Данії було виявлено 214 випадків захворювання людей на COVID-19 варіантами коронавірусу SARS-CoV-2, пов’язаними з вирощуванням норок в промислових масштабах.
Серед цих 214 зареєстрованих випадків, 12 випадків з унікальним варіантом коронавірусу SARS-CoV-2, про який стало відомо 5 листопада. Усі 12 випадків були виявлені в Північній Ютландії (регіон Данії, де розташовані ферми для вирощування норок). Вісім осіб мали безпосередній зв’язок із роботою на норкових фермах, а чотири випадки стосувалися передачі вірусу всередині місцевої громади.
Наявні дані свідчать про те, що клінічна картина, ступінь тяжкості та передача інфекції серед заражених варіантом SARS-CoV-2 пов’язаним з норками є подібними до циркулюючого в загальному населенні коронавірусу SARS-CoV-2. Однак варіант, пов’язаний з норками (ще відомий як «варіант кластеру 5») має поєднання мутацій або змін, які раніше не спостерігались. Попередні висновки вказують на те, що цей конкретний варіант, виявлений як у норок, так і у 12 людей, дещо знижує чутливість до нейтралізуючих антитіл. Ймовірність антигенної мутації SARS-CoV-2 ще не доведена, але у найгіршому випадку антигенна мутація може мати негативні наслідки для імунітету, ймовірності реінфекцій та ефективності вакцин від COVID-19. Також, існують застереження щодо того, що поширення коронавірусу SARS-CoV-2 серед норок може призвести до формування резервуару інфекції, яка згодом може передаватись до людей.
З метою уникнення ризиків, пов’язаних із зафіксованим варіантом SARS-CoV-2, влада Данії вживає заходів щодо обмеження подальшого поширення цього варіанту вірусу серед популяції норок та людей, зокрема забиття норок на всіх норкових фермах по всій території Данії та посилення епідеміологічних та карантинних обмежень для 280 000 людей, які проживають в муніципалітетах Данії, де розташовані норкові ферми.
З моменту звернення Посольства Королівства Данії в Україні ще п’ять країн, а саме Нідерланди, Іспанія, Швеція, Італія та Сполучені Штати Америки, повідомили про випадки SARS-CoV-2 серед норок.
У зв’язку з викладеним вище, МОЗ України звертається з проханням посилити контроль за дотриманням санітарно-епідеміологічних норм на норкових фермах України та невідкладно інформувати МОЗ України про всі випадки підтверджених або ймовірних випадків інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 тварин на фермах або працівників ферм.
Що таке сказ? - Сказ - це гостра інфекційна хвороба з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняється вірусом. Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизові оболонки. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці) чи домашніх тварин (коти, собаки), а також сільськогосподарських тварин. Основною причиною захворювання людей на сказ є пізнє звернення за медичною допомогою.
Вода це найважливіший природний ресурс нашої планети. Без неї неможливий розвиток живої природи. Вода – незамінне джерело у життєвих процесах організму людей, тварин та рослин. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету. Ще у давні часи люди шанували і цінували воду, дбайливо ставились до джерел, криниць і колодязів. В багатьох археологічних культурах світу на залишках глиняного посуду збереглися малюнки води у вигляді хвилястих ліній і дощу – у вигляді косих ліній. У давніх шумерів професія лікаря називалася асу – «той, що знає воду». Це був знавець, який розумівся на цілющих властивостях води і за її допомогою лікував людей. Багато стародавніх культур знали і використовували в культових цілях так звану водну магію. Жива і мертва вода відома нам ще з дитячих казок, проте в XXI столітті це реальні поняття і результат досягнень сучасної науки. Здоров’я людини залежить від якості питної води. Після відкриття Пастером, Кохом та іншими ученими хвороботворних мікробів людству стало відомо епідемічне значення води у розповсюдженні таких інфекційних захворювань, як холера, дизентерія, туляремія, лептоспіроз, поліомієліт тощо.
Чистота і порядок в місті залежить від кожного з нас. Квітучі дерева, нові будівлі, чисте повітря, прибрані вулиці та парки – мінімум, потрібний, щоб пишатися своїм містом і насолоджуватися життям у ньому. Навіть найменша дрібничка, зроблена у цьому плані кожним жителем та керівниками підприємств, принесе суспільну користь і зробить місто кращим. І навпаки, кожен кинутий під ноги недопалок – краплина, з якої збирається море сміття. А комусь же його треба вимітати. Звичайно, відповідні служби міста проводять свою роботу щодо прибирання та очищення міста від сміття, але й самим баштанцям потрібно подбати про покращення санітарно-екологічного стану міста, підтримуючи чистоту на своїх подвір’ях і прилеглих до них територій.
У теплу погоду більшість намагається провести свій відпочинок поблизу води на річках, озерах, ставках та інших водоймах. Вода приносить багато задоволення людям дисциплінованим, обачливим, але вона може завдати багато прикрих неприємностей людям, які не дотримуються правил безпечної поведінки на воді. Основними причинами загибелі людей на водних об’єктах є купання в необладнаних, неперевірених місцях та місцях, де купання заборонено, купання в нетверезому стані, пустощі на воді, купання дітей без нагляду дорослих. Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області хоче нагадати основні правила безпеки, яких необхідно дотримуватись під час відпочинку на воді.
Геморагічна гарячка Крим-Конго? Крим-Ко́нго геморагі́чна гаря́чка (англ.Crimean-Congo haemorrhagic fever (CCHF), син.: середньоазіатська, узбецька, болгарська геморагічна гарячка, карахалак, англ.Central Asian haemorrhagic fever) — це гостре арбовірусне, природно-осередкове, зоонозне захворювання, яку переносять іксодові кліщі та рідше мокреці. Вона проявляється гострим початком, двохвильовою гарячкою, виразною інтоксикацією й тромбогеморагічним синдромом / синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром). Захворювання відносять до групи арбовірусних хвороб. Іксодовий кліщ з роду Hyalomma — Hyalomma marginatum, що є переносником Крим-Конго геморагічної гарячки у Північній Африці. Актуальність Актуальність цієї гарячки для України пояснюється наявністю природних осередків, де резервуаром і переносником інфекції можуть бути певні іксодові кліщі, додатковим резервуаром— різні дикі й свійські тварини. Найбільше поширена ця гарячка в південно-східній Україні, включаючи звісно Кримський півострів, дуже рідко може зустрічатися в лісистих районах північно-східної України. Потенційні причини виникнення або повернення Крим-Конго геморагічної гарячки у регіони, з яких вона колись щезла, включають зміни клімату, які істотно впливають на швидкість розмноження кліщів Hyalomma, а також антропогенних чинників (наприклад, зміни в сільському господарстві та мисливстві). З огляду на численність кліщів, тварин — джерел інфекції, сприятливий клімат і екологічі параметри в інших країнах півдня ЄвропиКрим-Конго геморагічна гарячка є характерним прикладом тих трансмісивних хвороб, які можуть ймовірно поширюватися на ті країни навколо Середземноморського басейну, де вони раніше не зустрічалися. Вірус Крим-Конго геморагічної гарячки віднесено до тих біологічних агентів, що офіційно включено до переліку чинників біологічної зброї.
Обережно: Дирофіляріоз! Дирофіляріоз — трансмісивний нематодоз, тобто захворювання, що викликається круглими червами — нематодами, та передаються від хворих тварин до людей через покуси комарів. Джерелом зараження комарів є інвазовані собаки, коти, дикі м’ясоїдні (вовки, лисиці та ін.). Ризик зараження людини і тварин існує в період активності різних видів комарів з травня по вересень. Найчастіше при проведенні сільськогосподарських робіт, під час відпочинку на природі – дача, риболовля, полювання, туризм та ін. Інкубаційний період (від зхараження до прояву клінічних ознак) зазвичай триває кілька місяців.
Укус кліща сам собою не є такою небезпекою для людини. Має значення, чи кліщ інфікований збудниками, що розвивають захворювання у людини, коли потрапляють в її організм. Кліщі є переносником та резервуаром для збудників таких захворювань, як кліщовий вірусний енцефаліт, кліщовий бореліоз (хвороба Лайма) та ін. Для нашого регіону актуальні саме два перших захворювання. Ризик потрапляння збудників в організм людини від інфікованого кліща збільшується з часом присмоктування. Тобто, чим триваліше він прикріплений, тим більший ризик інфікуватися. Кліщовий бореліоз має локальні симптоми, найчастіше це шкірні прояви. Наприклад, мігруюча еритема. Також може спостерігатися підвищена температура, артрит. Проте симптоми проявляються лише після інкубаційного періоду, що в середньому становить від 10 днів до місяця.
Єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів – це ринок.
Стихійна торгівля вже стала звичним і невід’ємним атрибутом життя населення районів та міст. У жодній європейській країні не можна побачити вуличних продавців харчовими продуктами на тротуарах чи в інших не облаштованих для цього місцях.
Міжнародна система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP) — система, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Іншими словами — це аналіз ризиків і контролю критичних точок.
Що можна і чого не можна робити українцям під час карантину.
Звичний уклад життя українців кардинально змінився разом зі світовим спалахом коронавірусу. Розповідаємо, що можна і не можна робити під час режиму карантину, запровадженого в країні. Працювати з дому. Після введення загальнонаціонального карантину, який триватиме до 24 квітня, уряд закликав українців працювати дистанційно.
Краще не наражати себе на небезпеку і самоізолюватись (тобто залишатися вдома) — встановлено, що інкубаційний період хвороби може тривати від 2 до 14 днів після зараження COVID-19. Іншими словами, симптоми захворювання можуть бути відсутні аж до двох тижнів, і інфікована людина може заражати інших, навіть не підозрюючи про це.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПРИ ЗАГРОЗІ ОТРУЄННЯ АГРОХІМІКАТАМИ
Попередження негативного впливу пестицидів на життєдіяльність людини
Широке застосування пестицидів у сільському господарстві України бере свій початок з кінця шістдесятих - початку сімдесятих років. З 1980-го, коли почалося впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур з метою їх збереження шляхом знищення шкідників, використання і навантаження пестицидів на орну землю стало невпинного зростати і досягло максимального рівня у 1985 - 1987 роках.
В окремих районах навантаження пестицидів на гектар орної землі становило 40 і більше кілограмів. Що ж таке пестициди? По-перше, це отруйні речовини, які залежно від призначення діляться на кілька груп: інсектициди - хімічні речовини для знищення комах; акарициди - хімічні речовини для знищення кліщів; лімбациди - хімічні речовини для знищення нематод - круглих хробаків, що паразитують у рослинах; зооциди - хімічні речовини для знищення гризунів; фунгіциди - хімічні речовини для знищення грибків, що паразитують головним чином на насіннях сільськогосподарських культур; гербіциди та дефоліанти - хімічні речовини для знищення бур'янів.
