Головна сторінка

Ср, 10.08.2022, 08:58

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка
Меню сайту

Категорії  СТАТтЕЙ

Спорт
Освіта
Історія
Політика
Культура
Медицина
Економіка
Видатні і талановиті люди Баштанки та Баштанського району
Люди твої, Баштанщино!
РС ГУ ДСНС
Суспільство
Баштанське УЕГГ
Виконавча влада
Управління юстиції
Реєстраційна служба
Управління статистики
Місцеве самоврядування
Інформування населення
Баштанський відділ поліції
Державна фіскальна служба
Фонд соціального страхування
Центральна районна бібліотека
Баштанський міжрайонний відділ лабораторних досліджень
Управління державного казначейства у Баштанському районі
Управління Держпродспоживслужби в Баштанському районі
Управління фітосанітарної безпеки
БТІ - Бюро технічної інфентаризації
Баштанський відділ УДМС (паспортний стіл)
РТЦК і СП - Баштанський районний військовий комісаріат
Управління соціального захисту населення Баштанської райдержадміністрації
Державний навчальний заклад «Баштанський професійний ліцей»
Відкритий Міжнародний університет розвитку людини "Україна" у м. Баштанка
Історії з життя, оповідання та поезія
Поетичні та прозові твори жителів Баштанки та Баштанського району
 
Форма входу

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
Баштанка рекламна
 
Головна » Статті » Баштанський район » Суспільство

В категорії матеріалів: 62
Показано матеріалів: 1-15
Сторінки: 1 2 3 4 5 »

Сортувати за: Даті · Назві · Коментарям · Переглядам
Серед полонених виявилися офіцери-зрадники з Криму (Фото Генштабу)

Жителі села Плющівка у Миколаївській області на початку березня взяли в полон 11 російських військових. Серед них виявилися колишні українські офіцери, які зрадили присязі під час окупації Криму, йдеться у матеріалі видання "Ґрати".

Партизанський спротив організувала місцева мешканка Світлана Ванжула.

Вона розповідає, що координувала місцевих жителів, які переміщалися між імпровізованими постами.

Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 27.07.2022

 
Дуже актуальним сьогодні стало питання застосування касових апаратів фізичними особами-підприємцями. Адже, відповідно до Закону України від 1 грудня 2020 р. №1017-ІX, з 1 січня цього року передбачено обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку II-IV груп – незалежно від обсягу доходу та сфери діяльності.

Цю тему порушували під час наради голова Миколаївської ОДА Віталій Кім, його заступник Микола Марінов та головний податківець області Дмитро Прокоф’єв з керівниками районів та головами міських, сільських рад, про що детально розповідалося у попередньому номері газети.

Нагадаємо, закон пояснює, що суб’єкти господарювання мають можливість використовувати як апаратний, так і програмний РРО – це може бути програма, чи додаток на смартфон, планшет, комп’ютер, який дозволяє з будь-якого пристрою сформувати розрахунковий документ. Відповідне програмне забезпечення надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. 

Поряд з безкоштовними ПРРО, фізичні особи-підприємці можуть використовувати будь-який представлений на ринку ПРРО відповідно до своїх фінансових можливостей та функціональних потреб. 

Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Любов КУРОЧКІНА | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 01.02.2022
   Введення РРО для підприємців – детінізація чи знищення малого бізнесу?      Введення РРО для підприємців – детінізація чи знищення малого бізнесу?»                 

 
18 листопада до редакції районної газети звернулася жителька мікрорайону «Агропромтехніка», з проханням опублікувати у фейсбук-групі «Баштанка» відео, відзняте на телефон, з текстом: «Хочу надіслати відео, в якому видно чим ми дихаємо. Крик душі!!! Ввечері не можна було дихати, а сьогодні зранку я спостерігаю таку картину (господиня відзняла авто, на якому осіла сажа – ред.). Чому місцева влада не реагує? Адже це викиди забруднюючих речовин від виробництва олії ТОВ «Соняшниковий світанок», що знаходиться на сільгосптехніці».
З коментарів, що посипалися під цим дописом, стало зрозуміло, що забруднюючі викиди це не випадковість і не рідкість, а проблема, що сильно дошкуляє баштанчанам, які часто дихають сажею.
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Любов КУРОЧКІНА | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 29.12.2021
На одну з найбільших баштанських олійниць чекає перевірка      На одну з найбільших баштанських олійниць чекає перевірка»      На одну з найбільших баштанських олійниць чекає перевірка      На одну з найбільших баштанських олійниць чекає перевірка      На одну з найбільших баштанських олійниць чекає перевірка

 
14 грудня в Баштанці сталася важлива історична подія: на центральному кладовищі міста відбувся обряд перепоховання останків поселенців Полтавки-Баштанки початку ХІХ століття, ексгумованих під час вишукувальних археологічних досліджень на місці давнього цвинтаря, що знаходилося у центральній частині Баштанки.
 

У зворушливій церемонії взяли участь голова Баштанської міської ради Олександр Береговий, начальник відділу розвитку культури і туризму виконавчого комітету міської ради Світлана Березовська, співробітники Баштанського краєзнавчого музею, працівники відділу з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю Баштанської міської ТГ, редакції «Голосу Баштанщини» та кілька жителів міста. На жаль, не було представників від інших гілок влади.

Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Любов КУРОЧКІНА | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 22.12.2021
У Баштанці відбулося перепоховання першопоселенців      У Баштанці відбулося перепоховання першопоселенців»      У Баштанці відбулося перепоховання першопоселенців      У Баштанці відбулося перепоховання першопоселенців      У Баштанці відбулося перепоховання першопоселенців Новина містить більше 5 фото. Для перегляду натисніть *Читати* або *Читати далі*

 
Кожен із нас все життя натхненно трудиться, аби мати копійчину на прожиток і гарантію, що в старості не прийдеться жебракувати або бути чиїмось нахлібником. І ось коли наближається пенсійний вік, людина з надією, що має пристойний стаж, звертається до пенсійного фонду, аби зібрати потрібні документи для  нарахування пенсії. На цьому етапі декого може чекати неприємний сюрприз. Добре, якщо людина пропрацювала все життя на одному чи двох підприємствах, що успішно функціонують на момент виходу на пенсію. У такому разі проблем взяти підтверджуючі документи не виникає. Проте в силу різноманітних обставин деякі суб’єкти господарювання можуть бути ліквідовані чи реорганізовані...
У процесі діяльності будь-якого підприємства накопичується значна кількість документів. Левову частку серед них становлять  накази, трудові договори, особові справи працівників, зарплатні відомості тощо. Ці документи, як правило, мають тривалий строк зберігання (до 75 років) і особливо важливі для працівників при призначенні пенсій та різних видів допомоги. Тому їх збереженню повинна приділятися підвищена увага. 
Тож ідеально, коли керівник ліквідованого підприємства потурбувався про колишніх підлеглих і передав документи, як це вимагає законодавство, на зберігання до трудового архіву. Такі архіви є у кожному районі. Але існують керівники, які в силу своєї халатності чи байдужості до людей, залишають важливі документи на території закритого підприємства, де відсутні будь-які умови для їх зберігання: сирість, гризуни тощо. Буває ще гірше – документи зникають у невідомому напрямку. Ось тут і постає та сама проблема, яку неможливо вирішити: людина не може підтвердити свою трудову діяльність на цьому підприємстві. Добре, якщо це кілька місяців чи рік, а якщо це 5, 10 чи 15 років?!
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Любов КУРОЧКІНА | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 13.12.2021
   За кожним документом – долі людей      За кожним документом – долі людей»                 

 

 
Щороку на початку грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. За даними Державної служби статистики станом на початок 2021 року в Україні проживає понад два з половиною мільйони людей з інвалідністю, майже 164 тисячі з них – діти. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. Сьогодні вже вкотре хочеться розповісти про відділення денного перебування дітей з інвалідністю комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Баштанської міської ради». 

Найбільше мене вражають люди, які багато років працюють у відділенні, – вчитель-реабілітолог Ольга Степанова, соціальний педагог Дар’я Штефан, молодша медична сестра Віталіна Кручереску. Саме вони кожного дня опікуються, толерантно відносяться до діток із особливими потребами, дарують їм свою турботу та увагу, а малеча, у свою чергу, віддячує їм посмішками і новими маленькими досягненнями.
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Юлія ДУБОГРІЙ | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 13.12.2021
Про осередок добра і милосердя на Баштанщині      Про осередок добра і милосердя на Баштанщині»      Про осередок добра і милосердя на Баштанщині      Про осередок добра і милосердя на Баштанщині     

 
 
Поголів’я великої рогатої худоби у приватних сільських господарствах невпинно зменшується. Головна причина – висока вартість утримання. Нинішнього року додалася ще одна проблема не на користь господарникам – скудні пасовища. Все через недостатню вологість ґрунту. Де ж їй взятися, якщо зима була без снігу? Та й весна особливо не радувала дощами.

Журналіст районної газети побувала в одному з сіл Баштанщини, щоб на прикладах з життя з’ясувати наскільки критичною є ситуація з розведенням ВРХ у нашому районі та які головні причини її виникнення. Про все як є, без ніяких прикрас, розкажуть самі сільські жителі. Цього разу спілкуємося з плющівцями.
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Любов КУРОЧКІНА | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 06.12.2021
Скоро село залишиться без корів, про це спілкуємося з плющівцями      Скоро село залишиться без корів, про це спілкуємося з плющівцями»      Скоро село залишиться без корів, про це спілкуємося з плющівцями      Скоро село залишиться без корів, про це спілкуємося з плющівцями      Скоро село залишиться без корів, про це спілкуємося з плющівцями Новина містить більше 5 фото. Для перегляду натисніть *Читати* або *Читати далі*

 
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Юлія Дубогрій | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 29.11.2021
   Чотири роки позбавлення волі за скалічене життя      Чотири роки позбавлення волі за скалічене життя»                 

 
Щемно стає на душі від усвідомлення того, що ти є частинкою великої когорти журналістів, які писали історію краю на сторінках районної газети протягом 90 років. Кожного разу, переглядаючи старі підшивки і знайомлячись з матеріалами журналістів, зачитуєшся публікаціями, у яких живе дух цілої епохи і її головних героїв. Мабуть, саме в тому й полягає секрет довголіття газети, бо, розповідаючи про події в районі, вона ніколи не забувала про людину – ключового творця історії. Кілька разів я також ставала героїнею публікацій, але тоді навіть не могла й уявити, що сама буду причетна до їх створення і редакція стане невід’ємною частинкою мене, що проведу не одну безсонну ніч, готуючи до друку чергове інтерв’ю, репортаж, замітку чи нарис. І коли написане допомагало привернути увагу до проблеми й вирішити її, навіть змінити долю окремої людини на краще, то розуміла, що знаходжусь саме там, де й повинна бути. 
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Любов КУРОЧКІНА | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 25.10.2021
   Журналістика стала невід’ємною частинкою мого життя      Журналістика стала невід’ємною частинкою мого життя»                 

 
Вже понад десять  років я працюю журналісткою районної газети «Голос Баштанщини». Колектив газети  завжди був  працьовитим і невгамовним, журналісти та технічні працівники щодень робили і роблять свою, на перший погляд, наче й непомітну справу. Та варто озирнутися, погортати пожовклі сторінки, що доносять до нас подих історії, і маємо справжній документальний фільм: довоєнні роки та післявоєнне відродження, як і де трудилися наші земляки; як росли, навчалися, отримували професію їхні діти, й одне покоління приходило на зміну іншому. Прізвища трудівників Баштанщини, цифри, факти, події, фото – усе це в деталях знайдете лише на наших сторінках, і це не перебільшення. 

Крім газетної справи, працівники редакції займалися ще й волонтерською діяльністю. У 2014 році, коли розпочалася війна на сході України, колектив районки один з перших розпочав займатися волонтерством, і за активної підтримки всіх небайдужих баштанчан передавав усе необхідне в зону АТО нашим солдатам-землякам, щоразу закликаючи через газету приєднуватися громадян до благодійних акцій на підтримку наших воїнів. Крім цього, проводили різні благодійні акції щодо збору речей для діток з малозабезпечених родин, біженців, які переїхали з далекого Донбасу тощо. Також ми започаткували розповіді про наших земляків – захисників держави, адже вважаємо, що  наш обов’язок – розповісти всім про героїв, які, жертвуючи своїми життям, ставали на захист нашої держави. Честь і слава нашим військовослужбовцям! 
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Юлія ДУБОГРІЙ | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 25.10.2021
   Я точно знала, ким я хочу стати у майбутньому  – журналістом!      Я точно знала, ким я хочу стати у майбутньому  – журналістом!»                 

 
Недаремно кажуть, що долі людські непередбачувані. З дитинства мріяла стати вчителем. І мрія моя здійснилася. Працювала вчителем початкових класів. Про журналістику навіть не задумувалася. Але доля вирішила кардинально змінити мою професію. 7 грудня 2000 року я вперше переступила поріг редакції районної газети «Голос Баштанщини». Розпочинала коректором. Спочатку здавалося, що не зможу. Але підтримка відповідального секретаря Віктора Михайловича Безручка, його поради й підказки не пройшли даремно. Віктор Михайлович вчив не лише відшукувати помилки, а й робити макети сторінок газети, ділився тонкощами підготовки номерів.
Тодішній редактор газети Валентина Леонідівна Свирса крім коректування давала доручення обробляти листи дописувачів районки, а згодом писати короткі інформації. Своїм досвідом ділилися й колеги: Галина Василівна Мельник та Лідія Володимирівна Авраменко. Рухатися вперед підштовхувала й бухгалтер Людмила Георгіївна Гребьонкіна, з якою сиділа в одному кабінеті і яка була першим оцінювачем моїх дописів. І так через рік я стала завідувачем відділу листів. Щоб стати справжнім журналістом, довелося вже в зрілому віці здобувати відповідну освіту. А потім спробувала себе й відповідальним секретарем, і завідувачем агропромислового відділу, і в.о. редактора.
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Олена ВИНОГРАДОВА | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 24.10.2021
   Мої найкращі роки в журналістиці      Мої найкращі роки в журналістиці»                 

 
90-річчя «Голосу Баштанщини» тісно пов’язане з людьми, які в ньому живуть і творять його історію. Безумовно, районна газета завжди була і є рупором життя громади. Усі основні історичні віхи й події, що відбувалися й відбуваються зараз, ніби зупиняються на її сторінках. 
Мені пощастило працювати в газеті з 1993 по 2013 роки, коли Баштанщину очолювали надзвичайно талановиті управлінці. Серед них В.Ф. Артеменко, завдяки якому зроблені ремонти Будинку культури, Будинку дитячої та юнацької творчості, відремонтований стадіон, ДЮСШ тощо. Часи були непрості, але здійснено такий величезний об’єм роботи, що про Баштанку знали не лише у області, але й на теренах усієї Україні.

Пригадаймо історії успіху нашого міста у сфері реформування житлово-комунального господарства, яку у 2001 році розпочав колишній міський голова Віталій Яворський, а згодом продовжив та завершив її Володимир Рибаченко. Тоді демонтували громіздкі котельні, що опалювали повітря і були неефективними. Замість них встановлені прилади індивідуального опалення у квартирах, понад 50% цих приладів було придбано і встановлено за кошти міської ради. 
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Лідія АВРАМЕНКО | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 24.10.2021
   Моє життя пов’язане з рідною газетою      Моє життя пов’язане з рідною газетою»                 

 
 Солідний ювілей ступив на поріг нашої редакції. З четвертого жовтня розпочався відлік десятого десятку існування районної газети в цьому непростому світі. За дев’ять десятиліть жила вона «Під прапорам Леніна», крокувала «Шляхом Леніна», допоки не залунала «Голосом Баштанщини». Утворений у 1931 році цей інформаційний вісник пережив чимало злетів і непростих випробувань. Вижив у злиднях, холоді і голоді в часи голодомору, переривалися його випуски під час окупації, коли фашисти топтали нашу землю. Ще гриміла Друга світова війна та після визволення України фронтовичку Г.І. Тріско викликали у воєнний штаб і ознайомили з наказом про відправку у Баштанку відроджувати випуск газети. Відтоді і запрацювала вона без будь-якої перерви аж до сьогодення.

Мені випало стати кореспондентом на початку восьмидесятого року минулого століття. Двічі переходила на іншу роботу, але творчість – інфекційна, невиліковна і пожиттєва хвороба. Вже як захопила душу – то назавжди. Де б не працювала, подумки «писалися» репортажі, інтерв’ю, переймалася людськими долями. Власна ж доля таки повернула на шпальти газети назавжди.
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Галина Мельник | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 24.10.2021
   Живи, районко моя… (про районну газету від журналіста Галини Мельник)      Живи, районко моя… (про районну газету від журналіста Галини Мельник)»                 

 
Ось і досягла наша районна газета поважного ювілею – 90 річчя. Озираючись на пройдений шлях, іменинниці є чим пишатися. Впродовж усього віку вона прагнула творити добро, показувала життя нашого краю в усьому його розмаїтті, зберігаючи для історії події, факти, імена, якими славилася Баштанщина.

Долучитися до цього творчого процесу мала честь і я. Практично вся моя трудова біографія була пов’язана з районною газетою, якій я віддала понад 30 років життя. Починала коректором, кореспондентом. Згодом стала заступником редактора. А потім 21 рік очолювала редакційний колектив.

Згадую 1975 рік, коли майже одночасно прийшли в газету фотокореспондент Віктор Безручко, творчі працівники Олександр Басенко, Зінаїда Тимошенко і я. Були ми трохи «необтесаними», але мали велике бажання працювати, навчатися газетного ремесла. А «ліпив» з нас майбутніх журналістів складний і неоднозначний як світ редактор Валентин Миколайович Петренко. Саме він і благословив мене на вступ до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка на факультет журналістики, запевнивши, що з мене будуть люди. Здобули професію згодом у цій альма-матер і Галина Радецька, Зінаїда Тимошенко (Рогачова), Галина Косенко.

Нелегко було працювати з суворим і непередбачуваним Петренком, але він багато чому нас навчив. Перш за все, за цифрами (виконали-перевиконали), тоннами, гектарами бачити людину, й душу, внутрішній світ, переживання. Дослухалася й до порад спокійного й виваженого заступника  редактора М.В. Смоли. Згодом вчилася у старшого колеги О.С. Басенка, який 8 років поспіль був редактором. Завжди вражало його вміння помічати усі, здавалося б, несуттєві дрібниці, на які ми часто не звертаємо уваги у швидкоплинному житті.
Читати далі » прочитати
РОЗДІЛ: Суспільство || АВТОР: Валентина Свирса | ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 24.10.2021
   Було то ніби вчора (про "Голос Баштанщини" розповідає Валентина Свирса)      Було то ніби вчора (про "Голос Баштанщини" розповідає Валентина Свирса)»                 

 

Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

       



Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz