Багаторічна нестабільність в Україні, нинішня економічна криза, політичні протистояння, постійне зростання цін, призвели до відсутності замовлень на будівництво об’єктів – така невтішна ситуація у тих, хто ще кілька років тому пишався професією будівельника. Щоправда, реорганізація галузі народила приватні підприємства, товариства будівельних профілів, сучасні євроремонти роблять десятки міні-бригад та «одиночників», які також мають причетність до професійного свята будівельників.
Ім’я Михайла Андрійовича Лашина відоме всьому району. Багато років він очолював одне з найбільших будівельних підприємств району, колектив якого налічував сотні спеціалістів, і всі вони мали роботу й пристойну зарплату. ми запросили на інтерв’ю керівника ТОВ “Будівельник“.
– Михайле Андрійовичу, 52 роки життя ви віддали цій неспокійній професії. Любите свою справу?
– Про любов – то, мабуть, надто високопарно сказано. А от, що уявити себе без неї не можу, то це справді так. І не лише я, а й десятки інженерів-будівельників, виконробів, бригадирів, монтажників, мулярів, штукатурів. Та час вносить свої корективи. Й, на жаль, не завжди на краще.
– В чому основні проблеми у будівельній галузі?
– У відсутності фінансування. Раніше в окремі роки нам виділялося по десять мільйонів карбованців на рік. Ми навіть не всі встигали освоїти. Причому, в районі функціонувало тоді не лише наше ПМК. Нині ж виділяють кошти на найнеобхідніші об’єкти. Отже, різко скоротилися замовлення на будівельні роботи.
– Своє професійне свято 30 членів колективу ТОВ «Будівельник» зустрінуть на робочих місцях?
– Так. Маємо серйозне замовлення. Добудовуємо навчальний корпус Баштанської ЗОШ №1. Є домовленість і на поточний ремонт в ЗОШ №2. Швидше всього виконаємо ці роботи за серпень-вересень. А потім знову, як і всю першу половину нинішнього року, будемо без роботи. безперечно, гарного настрою це не додає.
– Чим займаєте людей у період ось таких вимушених довгострокових простоїв?
– У нас хороші спеціалісти – працьовиті, добросовісні, порядні, якщо треба, не рахуються ні з вихідними, ні із святковими днями. Я б дуже хотів, та не можу забезпечити їх постійною роботою.
Змушені вони розраховуватися, поповнювати ряди безробітних у центрі зайнятості. А тільки-но покличу, приходять на будівельні об’єкти і, зголоднілі за своєю справою, працюють з великою відповідальністю і майстерністю. Тільки так можна втримати свою марку.
– Хто є опорою вашого колективу?
– Із задоволенням розповів би про кожного члена нашого товариства. На похвальне слово заслуговують всі члени бригад, які очолюють Микола Цехненко та Людмила Тростенюк. Це – Сергій Волошин, Олександр Макаров, Анатолій Іванов, Анна Ігнатенко, Світлана Бойчук, Володимир Параконний та інші. Ми вдячні також слюсарю автотранспортного цеху Петру Шиманському. Користуючись нагодою, сердечно і щиро поздоровляю весь наш трудовий колектив, пенсіонерів-будівельників із професійним святом. Мудрості вам, терпіння, достатку в кожному домі, міцного здоров’я на довгі роки, особистого щастя.
Опубліковано у районній газеті
"Голос Баштанщини" №70 (5770) від 8 серпня 2009 року.
PDF версія цього номера районної газети доступна за цим лінком.
Приємного перегляду архіву "Голосу Баштанщини"!
Запрошуємо переглянути інші архівні публікації:
|