Кожна зустріч з новою людиною – це відкриття. А якщо ця людина молода, сучасна, то відкриття подвійне. Нинішня молодь має власну думку і сміливість її висловити, власну позицію і вміння її захистити, власне бачення обраної професії і свого місця в житті. Саме таке враження склалося від спілкування з лікарем-анестезіологом, завідувачем одного з відділень комунального некомерційного підприємства «Баштанська багатопрофільна лікарня», депутатом Баштанської міської ради, цілеспрямованим, наполегливим чоловіком  – Олександром Федоровичем Бабіним.

Народився Олександр Бабін 7 серпня 1991 року у місті Баштанка. З вибором професії у парубка проблем не було, бо ще навчаючись у  Баштанській загальноосвітній школі №1, знав, що вступатиме до медичного навчального закладу. Улюбленими предметами у школі були біологія, хімія. Часто займав призові місця на районних, обласних олімпіадах з цих предметів. Вже тоді Олександр був переконаний, що професія лікаря є більш багатогранною: дозволяє допомагати іншим, сприяє налагодженню комунікації та живому спілкуванню з людьми, дає змогу знаходити індивідуальні підходи до вирішення складних завдань.

У народі кажуть, що найвища наука життя – це мудрість. І опанувати її можуть лише люди з глибоким розумінням справжніх цінностей, люди з великим серцем і благородними помислами. Усе це має директор КНП «ЦПМСД» Баштанської міської ради, педіатр вищої категорії, хороший наставник для молоді, професіонал своєї справи, а найголовніше, просто гарна людина – Оксана Сергіївна ШПАРУК, день народження якої припадає на велике християнське свято Стрітення Господнє – 15 лютого. 

На великій планеті, ім’я якої – Життя, Оксана Сергіївна  відшукала свою зоряну стежину, по якій іде несхитно і гідно. О.С. Шпарук повністю віддається роботі не рахуючись з особистим часом, працюючи за потребою в нічний та святковий часи. Як нагорода за це – здорові та усміхнені обличчя  не одного покоління.

Ювілеї, ювілеї… Вони для нас радісні, бо в ці дні народження перегортаємо автобіографічні сторінки, пригадуємо пережите, гріємося світлими митями, дякуємо, що вони не оминули нас. 

У ці морозні зимові дні, коли земля вдягає біле мереживне вбрання, святкує свій прекрасний ювілей шанована всіма людина, віддана своїй праці вчителька від Бога – Валентина Олександрівна  Рещіковець. 

У цей день наша ювілярка прийматиме вітання. А нам, колегам, які знають Валентину Олександрівну багато років, хочеться не просто її привітати, а сказати про неї більше.

Вислів «Учителем не стають, ним народжуються» для когось може видатися банальним. Але ці слова стовідсотково стосуються Валентини Олександрівни, яка стала для своїх учнів взірцем учителя, жінки, людини. Це людина і педагог з великої літери. Вражає, як вона може бути одночасно суворою і справедливою. Її   люблять усі – вихованці і їх батьки, колеги і друзі. Вона з повагою ставиться до кожного учня, завжди радіє успіхам дітей.

Прекрасна людина – добра та чесна, доброзичлива та відкрита. Це – Олена Михайлівна КОЗЯВКО, котра в лютому відзначила 40-річчя своєї мистецької діяльності. 

Вона, без сумніву, – людина-мистецтво. Картини, написані нею, зачаровують, вишивка притягує погляд, аплікації змушують розглядати себе безперервно, витинанки спонукають плекати в собі людські чесноти, замислитись: «Хто ти є в цьому світі?» 

Як говорив В. Сухомлинський: «Ми починаємо малювати раніше, ніж писати й читати. Читаємо й пишемо дотепер, а малюють лише професіонали». Вона – однозначно, професіонал своєї справи.