ЄСИПЕНКО Павло Євменович народився 29 серпня 1919 року в смт Баштанка Миколаївської області – видатний державний діяч України.
У 1938 році закінчив Миколаївський будівельний технікум та у 1958 – Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут.
П.Є.Єсипенко був учасником боїв Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Має чисельні військові нагороди.
У 1963-1965 роках П.Є.Єсипенко – заступник начальника Головпридніпровбуду, 1965-1973 – заступник та перший заступник міністра сільського будівництва УРСР, а з 1973 по 1975 роки – міністр сільського будівництва УРСР.
З 1975 по 1987 роки працював заступником Голови Ради Міністрів УРСР.
У цей час П.Є.Єсипенко очолював усю будівельну галузь України, проводив велику організаторську роботу з будівництва об’єктів важкої індустрії, оборонної промисловості, соціальної сфери, житлового будівництва, спортивних споруд тощо.
Під його керівництвом побудовано тисячі об’єктів промислового та соціального призначення. Це результат його визначної та невтомної праці із спрямування зусиль усіх будівельників, колективів Держбуду, будівельних та галузевих міністерств України, обласних виконавчих комітетів.
АДАМОВ Анатолій Миколайович народився 31 серпня 1931 року в місті Вознесенськ Миколаївської області – видатний державний діяч України.
На його долю випали голод, війна та післявоєнна розруха.
У 1949 році Анатолій вступив до Вознесенського сільгосптехнікуму, а у 1957 році – до Одеського сільгоспінституту.
Свою трудову діяльність розпочав агрономом у Дніпропетровській області.
У 1965-1967 роках – слухач Вищої партійної школи при ЦК КПУ у м.Київ.
1970-1975 роки – секретар Баштанського РК КПУ, 1975-1983 – І секретар РК КПУ Миколаївської області.
За період своєї роботи в Баштанському районі Анатолій Миколайович проявив себе як умілий, грамотний, авторитетний керівник і організатор. Його любили і поважали за мудрість та щирість.
Людина щедрої душі, доброго серця, справедливий і турботливий, а у той час вимогливий, він робив усе для того, щоб Баштанський район займав передові позиції як в області, так і в Україні та за її межами.
МАХНО Віталій Митрофанович народився 5 лютого 1929 року в с. Трудове Баштанського району в селянській сім’ї. Вчився в початковій школі села Трудове, потім в Андріївській школі, та навчання перервала війна. Пізнав на собі всі страхіття гітлерівської окупації.
Після війни вступив до Миколаївського морехідного училища. По його закінченні в 1947 році став працювати в Миколаївському торговому порту слюсарем-кранівником. Звідти й був призваний в 1949 році до лав Радянської Армії. Після демобілізації повернувся в рідне село. Працював в місцевому колгоспі механізатором.
З березня 1955 року навчався у Снігурівському районі в училищі механізації.
З 1959 року – бригадир тракторної бригади. За свою любов до рідної землі, сумлінну працю Махно В.М. був нагороджений в 1968 році медаллю “За трудову доблесть”.
Народився у Баштанці 2 лютого 1919 р. Вступив до Одеського університету на філологічний факультет (1938).Учасник Великої Вітчизняної війни, воював у складі військ І Українського фронту, нагороджений орденом Вітчизняної Війни ІІ ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями. Після війни продовжив навчання в Одеському університеті.
Закінчив аспірантуру при кафедрі української літератури (1950). Захистив кандидатську дисертацію (1954). Завідував кафедрою української літератури (1957), паралельно працював в Українському драматичному театрі ім. Жовтневої революції (нині театр ім. В. Василька) на посаді завідувача літературною частиною.
Г. А. В’язовський – літературознавець, теоретик літератури, дослідник психології художньої творчості. У періодичній пресі виступав як поет та друкувався як літературний і театральний критик. Був головним редактором альманаху «Літературна Одеса» (1950) та збірника «Горизонт» (1970). Очолював створену ним в ОДУ кафедру теорії і методики викладання літератури (1967). Був проректором Університету з навчальної роботи у 60-х роках. Захистив докторську дисертацію в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка (1967).
СИЗОНЕНКО Олександр Олександрович народився 20 вересня 1923 року в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області у бідній селянській родині. Із шкільних років відчув потяг до літературної творчості, його перші оповідання друкує місцева районна газета.
У серпні 1941 року разом із товаришами бере участь в евакуації колгоспної сільськогосподарської техніки. Ці події згодом ляжуть в основу його майбутньої трилогії «Степ».
Після визволення рідного краю від німецько-румунських загарбників в березні 1944 року призваний до лав Червоної Армії. Рядовим піхотинцем брав участь у боях за визволення Ковеля, форсуванні Західного Бугу та Вісли.
По закінченню школи молодших командирів сержанта Сизоненка висунули командиром мінометної обслуги 82-міліметрових (батальйонних) мінометів. Воював на Магнушевському плацдармі (Польща), в Німеччині. Напередодні запеклих боїв за звільнення Берліна був призначений командиром однієї з штурмових груп. 28 квітня 1945 року під час штурму штабу Військово-Морського флоту вермахту одержав тяжке поранення. Почалася довга і виснажлива боротьба не просто за виживання та одужання, а за повернення до активного життя, яка тривала більше року і яка завершилася перемогою...
...
ПОРУЧНИК Анатолій Петрович народився 28 січня 1951 року в смт Доманівка Доманівського району Миколаївської області.
У 1981 році закінчив Одеський технологічний університет ім.Ломоносова. Трудову діяльність розпочав у 1969 році машиністом холодильних компресорних установок Доманівського сирзаводу Миколаївської області.
З 1972 по 1981 рік працював майстром сироробом, головним інженером Доманівського сирзаводу.
У 1981 році очолив Баштанський сирзавод. З 1993 року – голова правління акціонерного товариства закритого типу «Баштанський сирзавод».
За період роботи зарекомендував себе висококваліфікованим спеціалістом, умілим організатором і керівником, чуйною людиною.
Очолюваний ним колектив з року в рік нарощував темпи росту виробництва. Асортимент підприємства складався із більш як 70 найменувань молочної продукції, з них 16 видів твердих сирів, 6 – чеддерних сирів, 14 – плавлених сирів, масло тваринне жирністю 72,5%, 73%, 85,2% у розфасовці по 200 г. Із цільномолочної продукції підприємство стало виробляти молоко жирністю 2,5%, 2,6%; сметану – 20%, 21% кг; ряжанку – 4%; кефір – 1%, 2%...
...
ЗАХАРЧЕНКО Олексій Гаврилович народився 30 березня 1930 року у селі Чижовка Звенигородського району Черкаської області.
У 1952 році закінчив Казачанський зооветтехнікум Київської області по спеціальності «зоотехнік», у 1964 – Одеський сільськогосподарський інститут.
1952-1953 роки – працював зоотехніком по племсправі (Новоодеський район Миколаївської області), старшим зоотехніком районного управління сільського господарства, головним зоотехніком Малинівської МТС.
З листопада 1953 року – І секретар Новоодеського райкому комсомолу Миколаївської області.
З грудня 1956 року – заворг Новоодеського РК КПУ Миколаївської області.
З липня 1960 по квітень 1962 року – голова виконкому Новоодеської районної Ради депутатів трудящих. З червня 1962 по січень 1963 – І секретар Велико-Врадієвського РК КПУ Миколаївської області.
З січня 1962 по січень 1968 – секретар парткому Новоодеського виробничого управління Миколаївської області.
1968-1970 роки – секретар Новоодеського РК КПУ Миколаївської області.
...
За період діяльності Захарченка О.Г. у Баштанському районі було досягнуто значних показників у соціально-економічному розвитку. Загальний обсяг капіталовкладень для створення агропромислового комплексу становив 15-17 млн. карбованців. У районі зрошувалося 25 тисяч га землі. Було збільшено обсяги виробництва сільгосптехнікою, усіма промисловими підприємствами та сферою побуту.
...
БАРДАЧОВ Микола Васильович народився 16 вересня 1940 року.
У 1967 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут ім.А.Д.Цюрупи, за спеціальністю «вчений агроном». Направлений на роботу в Баштанський район. Працював головним агрономом, головою колгоспу «Комунар», заступником голови колгоспу «Комуніст», заступником директора виробничого об’єднання «Колгосптоваропром».
З 1980 по 1982 рік – начальник управління сільського господарства, перший заступник голови Баштанського райвиконкому.
1982-1991 роки – голова Баштанського райвиконкому.
1991-1994 роки – Представник Президента України в Баштанському районі. За період роботи Бардачова М.В. побудовано 10 шкіл, у тому числі: Баштанська ЗОШ №2, Єрмолівська ЗОШ, Костичівська ЗОШ, Мар’ївська ЗОШ, Новогорожанська ЗОШ, Новосергіївська ЗОШ, Привільненська ЗОШ. Побудовано спортивні зали у Христофорівській та Явкинській школах, гуртожиток у СПТУ №42, дитячі садки в місті Баштанка, селах Добра Криниця, Костичі, Явкине, розпочато будівництво в Баштанській СШ №1...
...
Сьогодні на Сході України триває війна. Всі ми відчуваємо її жахи, переживаємо за кожного бійця української армії, який у небаченій до сьогодні гібридній війні воює із вчорашньою братньою Росією. Не оминула війна і Баштанщину. У нас, на щастя, не ведуться бойові дії, але наші рідні, друзі, знайомі воюють на Донбасі проти оскаженілого російського агресора. З одним із бійців АТО вдалося поспілкуватися кореспонденту «Голосу Баштанщини». Наш співрозмовник – Андрій Олександрович САВЕНКО, баштанчанин, один із провідних спортсменів MMA CLUB NIKOLAEV (Східні Єдиноборства), володар кубку України та учасник кубку світу 2013 року, тренер молодіжної команди клубу...
...
