|
Така вже вона доля хліборобська, яка цілком залежить від погодних умов. Якщо довго немає дощів, радіють землероби кожній хмаринці, сподіваються, що напоїть вона спраглу землю цілющою вологою. Тривожаться й коли надто задощить, бо це заважає роботі.
Саме на небо і поглядали люди, які поралися на полях під зеленим Клином, що належать ВАТ «Баштанська райсільгоспхімія». Захмарило, почав накрапати дощ.
– Зупинить роботу, – бідкалися механізатори, які готують грунт під урожай наступного року.
– Нехай іде. Дощик потрібен, – відгукувалися інші їх колеги. – Он яка курява здіймається за тракторами та вантажівками. Та й земля вже знову потріскалася.
Вони встигнуть підготувати грунт якісно і в установлені строки, впевнено подумалося мені. «Сільгоспхімія» ще ніколи не пасла задніх. А літній дощ завжди не дуже довгий. Вітерець швидко підсушить грунт і фронт робіт не забариться. Не підведе в загінці і відлагоджена вмілими руками механізаторів ґрунтообробна техніка.
Край 120-гектарного клину зупинився потужний Т-150. Його господар Василь Чемерис разом із Віктором Музикою заправляють трактор пальним.
– Ви більше двадцяти років працюєте на землі. Якими були особливості нинішньої косовиці? – запитую досвідченого хлібороба.
– Жнив взагалі легких не буває, – відповів Василь Олексійович, – нинішні не були якимись незвичайними. А що часто дощило, так це у наших краях звичне явище. На цьому полі був ячмінь. Лущимо після нього стерню під майбутній засів.
Як завжди, в полі біля людей застаємо молодого агронома О. В. Юрчука. Він якраз скрупульозно контролював процес внесення добрив на іншій пожнивній ділянці.
– По колишньому пшеничному лані розбризкуємо амофоску, – розповів Олександр Володимирович. – дбаємо про дотримання норм і правил, адже в цій справі не можна допускати помилок. Їх земля не прощає.
Дружно працюють люди, рівно й напружено гуде техніка. Старанно і добросовісно виконують свої завдання тракторист і водій Микола Мікшун та Павло Сіренко. Заправщики добрив Ігор Чемерис та Михайло Онофрійчук.
Бажаємо і цим трударям успіхів і переїздимо на третє поле, яке дискує Дмитро Засименко. Просимо його зупинитись на хвилину. На запитання: “Як працюється?“, механізатор відповів:
– Восьмий рік за кермом трактора. Вже звик до роботи. А коли любиш техніку, то й працюєш із задоволенням.
Приємно було почути з вуст рядових трударів добре слово на адресу голови правління ВАТ «Баштанська райсільгоспхімія» В. П. Матвієнка.
– Дбайливого хазяїна маємо, – підкреслили підлеглі. – Валентин Петрович – людина слова і діла. І команду спеціалістів підібрав собі надійну. Знаємо, як нелегко йому у нинішній непростий для сільгосптоваровиробників час і ніколи не підводимо.
… Небо ще супилося низькими хмарами. А дощ, навіть не прибивши пилюку, як той перелесник, побіг десь далі.
На полях ні на мить не припинялася робота. Бо, хоча й вважається найгарячішою порою косовиця, та земля і люди не знають спочинку. Готуються вони до закладки фундаменту під урожай – 2010. Роблять все, аби такого хліба, як нині вдалося нажати, і на наступний рік діждати.
На знімках: йде заправка добривом;
Василь Чемерис та Віктор Музика;
Дмитро Засименко
Опубліковано у районній газеті "Голос Баштанщини"
№68 (5768) від 1 серпня 2009 року.
PDF версія цього номера районної газети доступна за цим лінком.
Приємного перегляду архіву "Голосу Баштанщини"!
Запрошуємо переглянути інші статті:
| 
