У Баштанці відбулося перепоховання першопоселенців

У зворушливій церемонії взяли участь голова Баштанської міської ради Олександр Береговий, начальник відділу розвитку культури і туризму виконавчого комітету міської ради Світлана Березовська, співробітники Баштанського краєзнавчого музею, працівники відділу з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю Баштанської міської ТГ, редакції «Голосу Баштанщини» та кілька жителів міста. На жаль, не було представників від інших гілок влади.

Опубліковано у "Голосі Баштанщини" №50 від 18 грудня 2021 року.

Запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини"!

Чин перепоховання за християнським обрядом звершив благочинний Баштанського округу, настоятель Свято-Миколаївської церкви протоієрей Віталій Сопіжук. По завершенню обряду він подякував усім, хто потрудився заради цієї доброчинної справи, побажав міцного здоров’я, милості Божої і довгих років життя. 

Трохи з передісторії подій. Почалося все з того, що восени, під час робіт з будівництва супермаркету «33 квадратних метри», на території ринку, що знаходиться в центральній частині міста, було знайдено людські рештки. Роботи були призупинені, а територію, що відведена під будівництво, згідно припису обласного органу охорони культурної спадщини, вирішено було дослідити. 

Розкопки вела археологічна експедиція у складі наукового співробітника Інституту Археології НАН України, старшого викладача МНУ ім. В.О. Сухомлинського Олександра Смирнова (керівник), методиста Миколаївського обласного центру національно-патріотичного виховання Дениса Бондаренка, молодшого наукового співробітника охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України Максима Махова, фахівців лабораторії археології та етнології МНУ ім. В.О. Сухомлинського Леоніда Смирнова та Олександри Апуневич, студентів МНУ ім. В.О. Сухомлинського Ігоря Даровського та Юрія Жирка, молодшого наукового співробітника Миколаївського обласного краєзнавчого музею Наталії Софієнко, волонтера Івана Софієнка та директора Баштанського краєзнавчого музею Олега Требуха. 
 

Ось що розповів кореспонденту «Голосу Баштанщини» Олександр Смирнов по завершенню розвідки давнього некрополю: «У будівельному котловані ми дослідили поховання першопоселенців і можемо сказати, що люди, які були похоронені тут, належать  до жителів цього населеного пункту початку ХІХ ст. Під час роботи ми дослідили 31 поховання як дорослих, так і дітей. Отримали дуже цінну інформацію щодо поховального обряду і взагалі обрядовості перших поселенців на нашій території, бо такі некрополі ніколи ще не досліджувалися на Миколаївщині. Так сталося, що саме Баштанка стала таким першим місцем.

Взагалі ця інформація дуже цікава для істориків. Майже в кожному похованні зафіксована слов’янська традиція, коли померлим клали кошти, начебто для викупу ділянки землі, у якій вони поховані. 

Діткам клали по 1 коп., а дорослим – по 2 коп. Наймолодша монета датована 1817 р., найстарша – 1820 р.

Крім монет у похованнях є хрестики, це говорить про те, що ці люди були християнами. Також є прикраси, серед них металеві застібки, каблучки.

Антрополог по рештках визначатиме стать і вік людей, далі проводитиметься робота з нумізматичним матеріалом» – розповів науковець.

У результаті вишукувальних робіт було з’ясовано, що серед похованих більшу частину становлять діти віком від народження до 3 років та значно менше дорослих віком 25-40 років чоловічої і жіночої статей. Через поганий стан дитячих останків, їх стать встановити не вдалося.

Розкопки могил проходили в складних умовах. Ґрунтові води створювали труднощі, коли місце дослідження перетворювалося на багно. Обов’язково, для безпеки від інфекцій, під час робіт використовувалися респіратори, гумові рукавички та антисептики.

Директор Баштанського краєзнавчого музею Олег Требух повідомив, що наступного року усі виявлені під час дослідження знахідки будуть передані на зберігання до місцевого музею і займуть чільне місце в експозиції, що висвітлює період заселення краю. Також буде відкрита фотовиставка про хід археологічних розкопок на першому кладовищі наших поселенців. Отриманий для нас матеріал дуже цінний, і не лише знахідками, а й тим, що  зафіксовано поховальну обрядовість наших предків. Ми побачили  поєднання християнських та язичницьких вірувань у потойбічний світ, коли підкладали гроші у гаманці для викупу небіжчиком своєї душі від гріхів і злих діянь, аби забезпечити своє існування в раю.

Останки наших пращурів тепер не лежатимуть під глибами будівельного матеріалу чи асфальту, а, як і належить, поховані на святій землі. Нарешті поставлено крапку у цій історії, яка залишиться у пам’яті нинішнього і наступних поколінь, адже зроблено все за велінням людської совісті, виконано християнський обов’язок перед пращурами, які були жителями нашого поселення.