|
Менінгококова інфекція - Це гостре інфекційне захворювання, причиною якого є бактерія - Neisseria meningitidis. Тяжкість менінгококової інфекції коливається від назофарингіту до блискавичного сепсису, що призводить до смерті за кілька годин. Небагато інфекцій мають настільки катастрофічний перебіг.
У нашій країні захворюваність становить у середньому 5 на 100 тис.населення в рік, що є досить високим показником в порівнянні з розвиненими країнами. Найбільша поширеність менінгококової інфекції у світі припадає на Центральну Африку, Китай, Південну Америку (так званого «менінгітного поясу»), де регулярно виникають великі епідемії цього захворювання. Спалахи інфекції виникають в основному в умовах антисанітарії і скупченості населення, тому хворобу називають «військовою» інфекцією.
Близько 10% хворих на менінгококову інфекцію вмирають, а у 20% виникають інвалідизуючі ускладнення. Основою ефективного лікування є рання діагностика захворювання, яка дозволяє почати лікувальні заходи максимально швидко і часто врятовує людині життя і здоров'я.
Форми менінгококової інфекції
Менінгококова інфекція починається в носоглотці, звідки у збудників є кілька шляхів. Найлегша форма захворювання - це менінгококовий назофарингіт, який проявляється як банальна застуда, і часто не буває правильно діагностований. На цьому захворювання може закінчитися, і інфекція може піти з організму зовсім або перейти в безсимптомне носійство. Однак в інших менш сприятливих випадках бактерії потрапляють в кров і викликають менінгококцемію (або менінгококовий сепсис). При цьому бактерії розмножуються в крові і викликають порушення згортання крові, що призводить до крововиливів в шкіру і внутрішні органи, і нерідко закінчується летальним результатом. Менінгококовий сепсис може ускладнитися менінгітом. Менінгітом називають запалення мозкової оболонки, що покриває головний і спинний мозок. Менінгіт буває не тільки менінгококовий - причиною запалення можуть бути інші бактерії (пневмокок, стафілокок), а також віруси і навіть гриби. Менінгокок володіє підвищеною схильністю вражати саме мозкові оболонки.
Симптоми менінгококової інфекції
Прояви менінгококової інфекції підступні і оманливі. Перші симптоми – неспецифічні. Поставити правильний діагноз при початкових ознаках захворювання буває дуже складно. Проте при появі розгорнутої картини захворювання, хворого часто вже неможливо врятувати. Існує три форми менінгококової інфекції, кожна з яких може виникати відокремлено і самостійно, або ж мати послідовний розвиток: від назофарингіту до сепсису і менінгіту.
Менінгококовий назофарингіт:
Симптоми менігококкового назофарингита аналогічні проявам звичайної застуди. Це підвищення температури, в середньому до 38 С, а також всім знайомі і не викликають особливого занепокоєння симптоми застуди: нежить, біль у горлі, головний біль. На відміну від банального ГРВІ, коли спостерігається підвищена пітливість і почервоніння шкіри, при менінгококовому назофарингіті шкіра бліда і суха.
Дуже важливо серед ознак звичайної застуди не упустити погіршення стану, який розвивається, можливо, занадто швидко - швидше, ніж ви очікуєте.
Симптоми загальні для менінгіту та менінгококцемії:
- Лихоманка (яка може не реагувати на жарознижуючі засоби);
- Нудота і блювання;
- Слабкість;
- Сплутаність свідомості і дезорієнтація в часі, просторі;
- Запаморочення;
- Занепокоєння і збудження.
Симптоми, характерні для менінгіту:
- Сильний головний біль, який не проходить після прийому знеболюючих засобів;
- Біль у спині;
- Біль і затруднення руху шиї;
- Непереносимість яскравого світла;
- Судоми.
Симптоми, характерні для менінгококцемії:
- Висока лихоманка до 39-40 С, що супроводжується похолоданням рук і ніг;
- Озноб;
- Біль у м'язах і суглобах;
- Біль у животі або грудях;
- Бліда шкіра, іноді з сірим відтінком;
- Часте дихання;
- Пронос;
- Висип: починається з рожевих плям розміром 2-10мм, які потім перетворюються на багряні плями неправильної (зірчастої) форми, які не виступають над поверхнею шкіри, не зникають при натисканні. Починаються найчастіше з сідниць, тулуба, ніг.
Необхідно регулярно оглядати хворого на предмет висипу: поява будь-яких плям на шкірі повинна бути підставою для виклику швидкої медичної допомоги. Однак не слід чекати появи висипу - висип може бути пізнім симптомом, а може не з'явитися зовсім. При появі декількох з перерахованих ознак (не обов'язково всіх) слід негайно звернутися до лікаря.
Як можна заразитися менінгококовою інфекцією
Менінгококова інфекція зустрічається у всіх країнах світу, у всіх кліматичних поясах. Джерелом збудника є тільки людина. Шлях передачі збудника - повітряно-крапельний, тобто зараження відбувається при кашлі, чханні, розмові, поцілунках.
Небезпеку представляє також те, що бактерії можуть мешкати в носоглотці абсолютно здорових людей, які є хронічними безсимптомними носіями. Носії також можуть хворіти при зараженні іншими штамами бактерій. Поза епідемій поширеність носійства становить близько 10%, але в закритих колективах (школах, військових частинах) може доходити до 60-80%.
Поширеність менінгококовою інфекцією
- Діти молодше 5 років. Імунна система дітей у цьому віці неостаточно сформована - крім того, дітям властиво доторкатися до рота немитими руками і різними предметами, вони поки погано дотримуються правил загальної гігієни - такі як прикривання рота при кашлі та чханні, миття рук. Крім цього, поширенню інфекції сприяють дитячі дошкільні установи - ясла, дитячі садки, де діти тісно спілкуються один з одним, обмінюються іграшками, їжею.
- Підлітки і молоді люди у віці від 15 до 25 - у цьому віці люди більше проводять часу в нічних клубах, які відрізняються поєднанням безлічі чинників ризику - це скупченість людей, куріння, загальні напої, поцілунки, необхідність постійно перекрикувати шум.
- Куріння - знижує як загальний імунітет, так і місцеву реактивність слизової носа, носоглотки.
Коли частіше хворіють менінгококовою інфекцією
Вище всього захворюваність взимку і ранньою весною. Це відбувається тому, що імунна система людини в цей час ослаблена великою кількістю вірусів, які теж активізуються в цей час року - ГРВІ, грип та ін.
Крім того, важливим пусковим фактором розвитку менінгококової інфекції є переохолодження.
Профілактика менінгококової інфекції
Заразитися менінгококовою інфекцією можна не тільки від хворої людини, а й від здорових хронічних носіїв менінгококу. Для запобігання зараження необхідно дотримуватися простих правил гігієни.
Необхідні правила:
- Не можна обмінюватися напоями, їжею, морозивом, цукерками, жувальними гумками;
- Не можна користуватися чужими губними помадами, зубними щеткамі- курити одну сигарету;
- Не можна тримати в роті кінчик ручки або олівця;
- Не можна облизувати дитячу соску перед тим, як дати малюкові.
Ускладнення при менінгококовій інфекції
Менінгококова інфекція, особливо яка протікає з розвитком менінгіту, нерідко залишає після себе незворотні наслідки.
- Хронічні головні болі;
- Втрата пам'яті;
- Проблеми з концентрацією уваги;
- Неадекватна поведінка;
- Порушення настрою;
- Проблеми з зором;
- Глухота;
- Зниження інтелектуальних здібностей;
- Епілепсія;
- Параліч - втрата рухів будь-яких ділянок тіла.
Ускладнення при менінгококцемії
- На місці колишніх крововиливів на шкірі утворюються рубці, деякі дефекти вимагають операцій з пересадки шкіри.
- У зв'язку з порушенням згортання крові в судинах багатьох органів, у тому числі і в кінцівках, утворюються тромби, що може призвести до розвитку гангрени і подальшої ампутації пальців на руках чи ногах, а іноді і всієї кінцівки.
- Печінкова або ниркова недостатність.
- Синдром хронічної втоми.
Госпіталізація при менінгококової інфекції
Перебіг менінгококової інфекції непередбачуваний. Її завжди розцінюють, як загрозливу життю. У перші кілька діб після госпіталізації незалежно від стану хворого ретельно контролюють всі життєво важливі функції артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, температуру тіла, діурез.
У стаціонарі хворий поміщається в спеціальну закриту палату, доступ в яку родичам суворо заборонений, щоб не допустити поширення інфекції.
Джерело публікації:
zdorovukr.ru | 
