|
Дирофіляріоз в Миколаївської області як і в Україні та різних країнах Європи, Азії, Африки, залишається актуальною проблемою , це обумовлено зростанням захворюванності тварин і людей на дирофіляріоз, значною численністю різних видів переносників інвазії та труднощами в її регуляції.
Запрошуємо переглянути:
Так, за останні 3 роки у нас в районі почастійшали випадки паразитарного захворювання на дирофіляріоз серед людей. Щоб запобігти цього захворювання треба про нього знати.
Дирофіляріоз – це зооноз з трансмісивним шляхом передачі. Кінцевим господарем гельмінта є тварини – представники сімейства псових, кошачих. Собаки заражуються при укусі інфікованих комарів, мікрофілярії і попадають в кров, потім в організмі тварин розвиваються половозрілі самки та самці гельмінтів , котрі частіше за все локалізуються в підшкірній сполучній тканині. Відмічаються випадки виявлення гельмінтів у внутрішніх органах . Переносником дирофіляріозу є комарі . В організмі заражених комарів личинки розвиваються до інвазійної стадії в середньому 10-14 днів після харчування кров”ю на зараженій тварині.
Зараженню дирофіляріозом підлягають люди різного віку. Зараження відбувається в період активності комарів. Період клінічної інкубації – від 1 місяця до декількох років, в залежності від організму людини та швидкості росту паразита. Для гельмінта організм людини біологічно чужий, тому як правило розвиток гельмінтів до половозрілої стадії не відбувається.
 В багатьох випадках паразита вилучають із-під шкіри або слизової. Найчастіше уражається ділянка поблизу ока, ніж інші частини тіла. Переважає правостороння локалізація гельмінта, особливо при ураженні органу зору, обличчя рук.
В організмі людини паразит зростає повільно та досягає крупних розмірів приблизно через 6 місяців. А сам паразит являє собою глист довжиною 350 мм, шириною 0,3-0,5 мм. Іноді доставляють в лабораторію живих гельмінтів , які можуть зберігати життєздатність і рухатися декілька годин.
Особи гельмінтів розташовуються всередині запального вузла, частіше за все в підшкірній та підслизовій тканинах та органах. Можуть виживати в них на протязі декількох місяців або років. Гельмінти можуть загинути або поступово руйнуватись та виходити самовільно через шкірні абсцеси. Близько половини випадків припадає на орган зору, де паразит знаходиться під шкірою повік, під кон”юктивою. З моменту зараження при укусі ураженим комаром до розвитку личинки гельмінта і формування навколо нього клітинного інфільтрату, проходить звичайно не менше 1 місяця, а іноді до 2-х років. Перші симптоми захворювання – болюча пухлина, у місці локалізації якої відчувається зуд, свербіння різного ступеня інтенсивності . Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, яка виражається у пересуванні затвердіння або паразита під шкірою.Відстань , на яку пересувається гельмінт становить декілька десятків сантиметрів, швидкість пересування до 30 см на добу. Міграція гельмінта відбувається приблизно у 10% уражених людей. Специфічною ознакою дирофіляріозу є почуття ворушіння та пересування живого гельмінта у середині пухлини.
Інвазія має рецедивуючий перебіг з фазами затихання та загострення процесу. Діагностика ґрунтується на даних клінічного обстеження. Первинний діагноз у багатьох випадках –фіброма, кіста, пухлина, які необхідно обов”язково своєчасно видалити. Лікування. Не дивлячись на рекомендації деяких вчених у можливості застосування хіміопрепаратів необхідно хірургічне видалення гельмінту, бо медикаментозне лікування може шкодити, його слід уникати особливо при локалізації гельмінта поблизу ока.
Профілактика дирофіляріозу – це по-перше боротьба з комарами, дегельмінтизація собак та котів.Досвід проведений в Італії показав, що з 55 собак, які отримали привентивне лікування вермоксом і пірантелом з кормом ні одна не заразилася, а з 24-х собак, які отримали лікування заразилось 6. То ж подбайте про своїх домашніх тварин, тим самим збережете себе від цієї хвороби.
Баштанський МРВЛД
Помічник лікаря - епідеміолога
Головченко Т.М.
тел.2-64-29
|
