"He died as a martyr."January 22, a day where all changed forever. ══════════════════════════════════════════ "Він помер, як мученик."22 січня 2014 року - день, коли все змінилось назавжди. ══════════════════════════════════════════ "Он умер, как мученик."22 января 2014 - день, когда все изменилось навсегда.
Теги:
Рік: 2015
Час відео: 00:14:56
Автор відео: BABYLON'13
Сподобалося відео? Розкажіть про нього своїм друзям через соціальні мережі:
чи маєш ти хоча б моральне право виставляти це відео ? Пам'ятаїш Вася , коли було вбито на Майдані перших трьох хлопців і я прийшла до редакції щоби через газету висловити співчуття вбитим . Чи пам'ятаїш , що ти мені сказав ? То я тобі нагадаю- ти сказав що ніколи такого не надрукуїш в газеті і не надрукував . Звичайне людське співчуття сім'ям , які втратили своїх дітей , батьків . Злякався ! а тепер не страшно ? Вони не твої герої
Дякую, що переглянула відео, бо я вже думав, що цей розділ сайту (коли переглядаю лічильники) ніхтоне дивиться. Добре, що згадала той випадок. Так, я усе добре пам'ятаю. Ти знаєш, що можливо і добре, що так сталося, бо тепер, коли читав біографії хлопців, які були на Майдані, цей і справді ганебний випадок висить наді мною як домоклів меч. Коли я починаю потроху розслаблятися, він своїм вістрям тицяє мені в голову і примушує згадати, як усе було. І на чийому боці була правда. Тому після того, як ви провели Віче у Баштанці (там ще дехто почав згадувати наших журналістів), пам'ятаючи про це пішов до керівників політичних партій (тоді опозиційних) зі своєю заявою про звільнення. Інакше не міг. Так, мені казали дехто, мов навіщо ти йдеш до них, адже звільнення проводиться процедурно і таке інше. Ні. Я зустрівся з ними і дякую, що зрозуміли мене. І сьогодні я дякую усім опозиційним силам, які боролися проти режиму Януковича і вистояли.
Так, я міг не друкувати це відео. Міг і в газеті не друкувати списки Героїв і сидіти, з соплями і слюнями у кутку і боятися, що ти колись мені згадаєш цей ганебний випадок. Сьогодні, коли готував до друку списки у газету, ще і ще раз переконався, що вони - Герої. До того, друкувати відео чи ні, теж без вагань опублікував, бо знаю, що у нас, у Баштанці і районі ще дуже багато тих, хто і досі вважає героями беркутівців. Крім того, коли б не друкував списки у газеті, мені подякували дуже багато підписчиків. Особливо ті, хто раніше голосував за КПУ та ПР, До речі, вони так голосували б, якби ці партії, наприклад були у якихось списках сьогодні.
Сьогодні, серед тих, хто може себе називати майданівцями, я бачу лише кількох осіб у районі. І майже (майже) усі вони були й той страшний час у Києві. Тепер, я знаю, хто продовжує відстоювати ідеї Майдану, а хто ні, але прикривається ним і цими загиблими хлопцями. Хто прикривається словом патріотизм, а сам по суті, вирішує свої особисті справи. Хто швидко навчився вигукувати "Слава Україні", а сам подумки каже "Слава Росії" чи "Слава КПРС".
(можна через соцмережі та акаунти у "Фейсбук", "Гугл" та ін.)