Передано медаль «Захиснику Вітчизни» матері загиблого воїна Олександра БОРОВИКА із Новогеоргіївки Баштанської міської ради
15:25
Сьогодні, 29 жовтня 2024 року, начальник Баштанського РТЦК та СП полковник Андрій ЧЕРНЯВСЬКИЙ з глибокою повагою передав державну нагороду – медаль «Захиснику Вітчизни» матері загиблого воїна Олександра БОРОВИКА – Ганні Михайлівні БОРОВИК. Ця нагорода – символ вдячності держави за незламну мужність та самовідданість її сина у захисті територіальної цілісності України.
Олександр БОРОВИК народився 18 червня 1984 року в багатодітній родині. Змалку був привчений до праці, допомагав батькам по господарству, був справжньою опорою та підтримкою для них. У с. Новогеоргіївка Баштанської міської ради минуло його дитинство, шкільні та юнацькі роки.
Патріотичний шлях Олександра розпочався ще у буремному 2014 році, коли він, не вагаючись, став на захист України в складі сил антитерористичної операції на Донеччині. Цей досвід загартував його характер та зміцнив рішучість боронити рідну землю.
З початком повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, Олександр БОРОВИК разом зі своїми братами Павлом і Михайлом виявили справжню родинну єдність – всі троє добровільно мобілізувалися до лав Збройних Сил України. Це яскравий приклад того, як українські родини згуртовано стають на захист Батьківщини.
У складі 65-тої окремої механізованої бригади Олександр служив у мінометному взводі, обіймаючи посаду номера обслуги 2 мінометного взводу 1 батареї 2 механізованого батальйону військової частини А7013. Побратими згадують його як надійного товариша, професійного військового та щиру людину, готову завжди прийти на допомогу.
Трагічна звістка прийшла 6 серпня 2023 року. Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новоданилівка на Запоріжжі, 39-річний старший солдат Олександр БОРОВИК отримав несумісні з життям поранення під час ворожого мінометного обстрілу. Серце Героя зупинилося того ж дня, але пам'ять про його подвиг житиме вічно.
Останній спочинок воїн знайшов у рідній землі – на кладовищі села Новогеоргіївка Плющівського старостинського округу Баштанської міської ради, де його 11 серпня 2023 року проводжали в останню путь бойові побратими, рідні, друзі та вдячні земляки.
Олександр БОРОВИК прожив життя гідно, залишивши по собі світлу пам'ять та продовження свого роду – сина, який тепер має берегти батьківську спадщину мужності та відданості Україні. Горе втрати розділяє з громадою його мати, Ганна Михайлівна БОРОВИК, яка виховала справжнього захисника Вітчизни.
Герої не вмирають! Вічна пам'ять та слава Олександру БОРОВИКУ, який віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України.
Світлина Олександра Боровика – від Баштанської міської ради;
текст – Баштанський РТЦК та СП;
біографічна довідка за публікаціями Баштанської міськради, Баштанської РВА;
світлини із пам'ятного заходу – Баштанський РТЦК та СП
Баштанщина втратила ще одного Героя, захисника та вірного сина України
Публікація Баштанської районної
військової адміністрації:
11 серпня жителі Баштанської територіальної громади провели в останню дорогу загиблого земляка, воїна-захисника – Олександра Боровика, жителя с. Новогеоргіївка Плющівського старостату.
Створивши «живий коридор» пошани, на колінах, зі сльозами в очах, скорботою та болем від непоправної втрати громада прощалась з Героєм, який поклав своє життя за суверенітет, незалежність та цілісність України. Віддати останню шану захиснику прийшли рідні, близькі, знайомі, друзі, представники влади, побратими, військовослужбовці, односельчани.
Народився Олександр Олександрович Боровик 18 червня 1984 року в багатодітній родині, змалку був привчений до праці, допомагав батькам по господарству, був справжньою опорою та підтримкою для них. У с. Новогеоргіївка минуло його дитинство, шкільні та юнацькі роки.
Разом із Сашком у родині зростали ще четверо братів, яких він дуже любив. Здобув середню освіту.
Парубок був працьовитим, чесним, товариським. З юних літ вмів самотужки заробляти собі на прожиття.
Війна для Олександра розпочалася ще у 2014 році, коли він брав участь в антитерористичній операції на Донеччині.
Через деякий час чоловік повернувся до свого звичного життя, працював, будував плани на майбутнє.
Повномасштабне вторгнення ворога на рідну землю змусило Олександра Боровика знову взяти до рук зброю і стати на захист своєї родини, домівки, України. Чоловік разом зі своїми братами, не чекавши повісток, добровільно пішов до райвійськкомату і записався до лав ЗСУ.
Старший солдат Боровик Олександр відповідально виконував всі поставленні бойові задачі, мужньо стояв на захисті Батьківщини, був вірний присязі та українському народу. Військовий мав великі плани на майбутнє, на щасливе життя у вільній Україні. Завжди заспокоював рідних, що все буде добре. Та, на жаль, 6 серпня від отриманих травм серце відважного воїна зупинилося назавжди…
Звістка про смерть Олександра ранила багатьох людей. Олександр Боровик був турботливим сином та братом, люблячим чоловіком та батьком, вірним товаришем та побратимом. Він був щирою, добропорядною, життєрадісною людиною, мав багато друзів, які його поважали. Сашко любив та цінував життя, а клятий ворог його в нього відібрав...
Поховали захисника на кладовищі у с. Новогеоргіївка.
Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого солдата. Світла пам’ять та безмежна вдячність Герою за вірність та захист Батьківщини!
Публікація Баштанської міської ради:
39-річний старший солдат Олександр БОРОВИК виконуючи бойове завдання отримав поранення під час мінометного обстрілу у Запорізькій області. Лікарі боролися за його життя, але серце воїна зупинилося 6 серпня 2023 року.
Олександр Олександрович народився 18.06.1984 року в багатодітній сім’ї. Закінчив Плющівську школу. Мав жінку та сина.
Під час повномасштабного російського вторгнення Олександр мобілізувався разом із своїми братами Павлом і Михайлом до лав Збройних Сил України. Служив у мінометному взводі 65-тої окремої механізованої бригади.
«Мінометний підрозділ Олександра виконував надважкі завдання. Бувало й таке, що вони втрачали все: одяг, взуття, військову амуніцію і навіть прямим влучанням і автомобіль, який їм передали небайдужі жителі нашої громади. Але, дякувати Богу, хлопці 1.5 року залишалися живими і продовжували нищити ворога.
Сашко ніколи не втрачав своєї веселої вдачі. Щирий, усміхнений, відповідальний, чесний, добряк з великим серцем і душею справжній патріот і захисник. Він любив свою матусю, братів, племінників, людей, а найбільше свого єдиного синочка Микиту.»,- зі слів мешканки села Світлани Ванжули.
Ще один наш Воїн-Захисник став янголом-охоронцем на небесах. Молімося за душу Олександра і пам’ятаймо про його земне життя, яке він віддав за нас. Ніколи не пробачимо окупанту смерті жодного нашого земляка, жодного українця!
Вічна пам’ять загиблому Герою! Вічна пам’ять кожному, хто віддав життя за Україну!
Запрошуємо переглянути публікацію на подібну тематику:
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
