Баштанка.НЕТ

Чт, 21.11.2024, 19:56

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Влада, установи
Новоіванівська сільська рада
Історія
Люди
Громада
Освіта, культура, медицина, спорт
 
Форма входу

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
Оновлені теми на форумі

  • жіночі кросовки оптом
  • Проекти каркасних будинків
  • магазин меблів
  • Інформаційно-аналітичне інтернет-видання КиївВлада
  • Крем для обличчя
  •  

    ВИПАДКОВІ ФОТО:

    _-33:

    З 8 березня!:

    Центральна районна лікарня:

    Виставка робіт Олександра Бондаренка:

     

    Головна » Статті » Новоіванівська сільрада » Освіта, культура, медицина, спорт

    Через роки ми злетілись до школи

    Через роки ми злетілись до школи

    Чудовим травневим ранком ми, випускники 1957 ми, випускники 1957 та 1962 років, їхали, йшли до рідної Новоіванівської школи. Змужнілі, посивілі, вже дідусі и бабусі, ми повертались у своє дитинство. Хоч пройшло вже 50 і 45 років, як ми закінчили Новоіванівську восьмирічку, але їхали до рідної школи юними, веселими, щасливими.

    Школа зустріла нас, як старенька матінка в біленькій хустині, чистенькому фартушку. Колись велика школа (бо ми були малими), а тепер маленька, старенька наша Альма-матер дивилась на нас блакитними вікнами-очима, радо зустрічала своїх діток, яких життя порозкидало по світу.

    З щирою усмішкою та сльозами на очах зустріла нас наша перша вчителька - Марія Олексіївна Левицька. Усмішка її залишилась такою, як тоді, коли вона прийшла до нас у далекому 1954 році. Коли закінчила Новобузьке педагогічне училище. Як ми тоді раділи, що нас вчить така молода, гарна вчителька з русою косою. Нам тоді заздрили ті учні, яких навчали вчителі старшого віку. Ми й досі пам'ятаємо ту пісню, якої вона нас навчала: «Ой, у лузі калина». Марія Олексіївна намагалася кожного з нас упізнати. Хоча пройшли вже роки, але в її пам'яті ми залишились тими босоногими, з облупленими носами дітлахами, які дуже прагнули вчитись. А вчились ми добре, бо на той час за гроші в інститути не поступали. І хоча ми й закінчили сільську школу, та по рівню знань, які тут одержали, ми не відрізнялися від дітей, котрі навчались у міських школах. І все завдяки нашим дорогим вчителям.

    Тоді ми прагнули скоріше стати дорослими, швидше поїхати з села. Зараз ми вже пенсіонери, але ніколи не забудемо рідну школу, рідне село, вчителів, друзів дитинства. Не забудемо, як ми все тут робили вперше: вчилися, закохувалися, мріяли. Тут нас навчили не лише грамоті, а й життєвій мудрості.

    З роси й води тобі, рідна школо. Допоможи, Господи, і всі, хто може, збудувати у Новоіванівці нову школу, бо старенькій вже більше ста років. Адже давно відомо: є школа, буде жити й село.

    Валентина МЕЛЬНИК,

    випускниця Новоіванівської

    восьмирічної школи 1962

    року випуску, юрист ВАТ

    «Радсад»

    Категорія: Освіта, культура, медицина, спорт | Опублікував: bashtanka (17.07.2007) | Автор: Мельник Валентина
    Всього коментарів користувачів сайту: 0

    Ваш коментар до публікації:
    ComForm">
    avatar
     
     

    НОВІ КОМЕНТАРІ ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанка.НЕТ:

     

    Щоправда, таки декілька ворожих куль прошило стаканчик-кав'ярню...

    Завтра у місті Баштанка відбудеться відкриття пам'ятної дошки Сергію Семеліту.

    На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.



    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

     

           

    Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz