В центральній районній бібліотеці відбулося перше, розширене засідання клубу любителів поезії «Роксолана».
Перейти/повернутися до фотогалереї на головній сторінці
Директор центральної районної бібліотеки Галина Борщевецька щиро привітала присутніх з цією подією і повідомила, що клуб любителів поезії є добровільним об'єднанням користувачів Баштанської центральної бібліотеки, в основі якого лежить захоплення поетичним словом.
На засіданні клубу було обрано президента клубу та відповідального секретаря. Президент клубу Василь Гонта ознайомив із статутом клубу, обов'язками членів, організаційними питаннями, повідомив, що в Інтернеті є поетичний сайт, на який прийшли привітання членам клубу з Києва, Львова, Одеси і навіть Польщі.
А тепер про сам вечір.
Зайшовши у фойє другого поверху, стало зрозуміло, що працівниці бібліотеки старанно попрацювали над його організацією: святково прикрашений зал, свічки, музика - все створювало атмосферу затишку і налаштовувало на відкрите спілкування близьких за духом і настроєм людей. Ведучі вечора Ірина Озерова та Людмила Шкарбан, вокально-інструментальний ансамбль «Зоряний шлях» (керівник Віктор Коваленко) доклали всі зусилля, аби вечір приніс всім присутнім натхнення для серця і душі, допоміг відволіктися від сірої буденності й полинути в світ прекрасного.
Звучали чудові вірші українських та російських поетів минулого й сьогодення. Чарували звуки фортепіано, скрипки і гітари. А коли виконували відомі романси «День и ночь», «Гори, гори, моя звезда», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Ніч яка місячна», «Я встретил вас», «Отцвели уж давно хризантемы в саду», ін. у виконанні Анатолія Грицюка, Любові Курочкіної, Лариси Шулюк, Віктора Коваленка, то зал завмирав, бо важко знайти слова, аби передати красу голосу й пережиті почуття, які вони викликали. А тим більше, без мікрофонів. Живий звук, мерехкотіння спалахів свічок-все було неповторним.
Свої чудові ліричні вірші читав Степан Боголюк (Твердий), свій романс заспівала Лариса Шулюк. Написані за покликом душі, вони не могли нікого залишити байдужим. Не дивно, що навіть після закінчення вечора учасники клубу довго не хотіли розходитися, спілкувалися вже за чашкою чаю, доповнювали план роботи. І знову звучали поезія і музика душі.
Вчителька Баштанської ЗОШ №2 Любов Рясик запропонувала провести такий вечір для вчителів школи.
Ірина Малярчук відразу ж написати вірш, який вона прочитала присутнім:
Свічки горіли,
Музика лилася.
Манірно-гордо
Скрипка заспівала
І звучний голос чоловіка...
Просторо-вільно пісня залунала.
Душа злетіла
і сплелися руки,
Світліли лики
від святої муки...
Сльоза спливала тихо по щоці.
Що ж то було? Здавалось, просто звуки...
Вечір-засідання клубу нікого залишив приємні спогади. Всі щиро дякували його організаторам за його теплоту і неповторність. Серед численних проблем, стрімких сірих буднів, шаленого бігу, боротьби і протистояння вечір став ковтком свіжого повітря, зачепив кожного за найтонші, найпотаємніші струни душі, змусив замислитися і переоцінити вічні людські цінності.
Лідія АВРАМЕНКО
Більше фото - за цим лінком
Другие материалы по теме
Джерело публікації:
http://virchi.mylivepage.com/image/547 |