Літературно- музичний вечір
«В романсі співає душа»
Звучить романс
І вед.
Стрілися двоє, що долею схожі,
Може, десь тут, або, може, десь там…
Дивляться в очі, чи вірити можна
Теплій руці і привітним словам?
ІІ вед.
Берег любові в далекім тумані,
І допливеш, коли тільки у двох,
І допливеш, коли спільне бажання…
Берег любові і хвилі тривог.
І вед.
Стрілися двоє в житейському морі,
Може, сьогодні, може, колись…
В серця питаються: йти далі поруч
Чи, постоявши, навік розійтись?
ІІ вед.
Стрілися двоє – так просто і звично,
Хочеться радісне слово сказать…
І вед.
Чом же у тебе печаль на обличчі?
ІІ вед.
Чом на щоці в тебе тиха сльоза?
І вед.
Дорогі друзі! Яка висока і прекрасна мудрість в цих рядках. І кого із нас, кому за 30, 40, а то і в 16 не бриніла щемлива душа, коли вслухаємось в мудру, сердечну пісню, коли чуємо ніжні слова. В такі хвилини хочеться любити і вірити, сподіватися і прощати. У нас з вами сьогодні є прекрасна нагода послухати ніжні пісні, звернутися до спогадів і мрій.
ІІ вед.
Сьогодні ми щиро запрошуємо вас приєднатися до нашого кола, побути разом з нами на вечорі золотого романсу.
(Звучить романс «День и ночь»)
І вед.
А зараз трохи історії.
У «Музичному словнику» дається таке визначення романсу: «Романс – це твір голосу з інструментальним супроводом (частіше за все – фортепіанним).
Слово «романс» походить від іспанського слова «романсе», що значить «романський», тобто який виконується «романською» (іспанською) мовою. В Іспанії на відміну від церковних пісень, які завжди виконували латиною, так звані світські пісні співали іспанською мовою. Пізніше романсом стали називати в Іспанії сольну пісню, яку виконували у супроводі музичного інструменту, частіше за все гітари.
ІІ вед.
У всі часи, у різних країнах існували ліричні пісні про кохання. Їх співали і прості селянські дівчата, і міські панночки, і їхні служниці. Звичайно ці пісні не могли бути однаковими для бідних і багатих, особливо у «галантному» ХVІІ столітті. Аристократи того часу з презирством ставилися до простонародних пісень. Навіть само слово «пісня» здавалося їм «плебейським». Саме тоді по всій Європі пісні любовного змісту і з чутливою мелодією, на відміну від простонародних, і стали називати красивим іспанським словом «романс»
І вед.
Романси були і народні, коли написанням романсу займалися не тільки композитори, а й співаки-аматори. Їхні імена часто лишалися невідомими. Наприклад, невідомий український автор створив українські народні романс «В чарах кохання», «Не питай, чого в мене заплакані очі». Ці популярні романси виконувалися і вдома, і на вечорах.
Більшість відомих романсів мають своїх авторів. Романси ХІХ і перших десятиліть ХХ століття і сьогодні близькі та зрозумілі нам так, як колись були близькі і зрозумілі люддям минулого століття.
ІІ вед.
Послухаємо старовинний романс «Гори, гори, моя звезда». Його автор Петро Петрович Булахов – талановитий російський композитор, який написав багато чудових романсів. Він прожив важке життя. Хворів. Бідував. Композитору дав притулок у своєму маєтку Кусково граф Шереметєв. З того часу пройшло понад 100 років, але мелодії П.П.Булахова живуть і досі, допомагаючи людям подолати негаразди, знайти втіху, відчути радість.
Звучить романс «Гори, гори, моя звезда»
І вед.
На голови, де наче солов’ї,
Своє гніздо щодня звивають будні.
Упав романс, як він любив її
І говорив слова їй незабутні.
Ось, як тепло, як несподівано сказала про романс Ліна Костенко. І справді, коли поруч звучить романс, хочеться вірити, що любимо ми і люблять нас.
Романс повертає нас на стежки щасливого чи втраченого кохання, нагадуючи, що є такі цінності, якими не можна нехтувати.
Романсу ми довіряємо свої найпотаємніші думки, романсу довірилися в усі часи. Саме романс доніс до наших днів щиру любов Євгена Гребінки, палке кохання Івана Франка, тривогу й сум Олександра Олеся.
Звучить романс І.Я.Франка «Ой ти дівчино з горіха зерня». Текст цього твору став народною піснею. До речі, як і багато-багато інших.
ІІ вед/
Романс – один з улюблених різновидів пісні, що віками зберігає мимодійність. Його не співають на площах і народних гуляннях. Він звучить у тісному домашньому колі, коли збираються близькі за духом і настроєм люди, ось як ми сьогодні з вами. В такому колі і співаються ліричні пісні, і довіряємо ми цій пісні свої найінтимніші почуття.
Кажуть не знайти такого зілля, щоб ним можна було потамувати кохання. У народній пісні стверджується: од хвороби ліки знають, од любові помирають. І все одно до кожного приходить ця бентежна пора.
Коханий мій, а я твоя,
Зійшла вже зіронька ясна
Проснеться матінка моя,
Буде питань, де була я.
В усі часи ця пісня була популярною. Але мабуть не всім відомо, що це теж романс.
І вед.
Ніч яка, Господи місячна, зоряна:
Видно, хоч голки збирай…
Вийди, кохана, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Цей український романс відомий усім. Але, мабуть не всі знають, що автор його – талановитий драматург, письменник , поет, основоположник українського театру – Михайло Старицький. В житті Михайла Старицького трапилась така історія. Одного разу, коли Михайло був вродливим, струнким гімназистом він пішов прогулятися до річки і там почув, як ніжно, сумовито і так дзвінко співає на березі дівчина. На дерев’яному помості побачив юну, тонкостанну з чорною тугою косою дівчину, що стояла босоніж в білій вишитій сорочці, чорній спідниці, викручувала мокру білизну і співала. Це було кохання з першого погляду. Запросив її на вечорниці. Відповіла йому, що не прийде, бо немає черевиків, та й не гоже наймичці гуляти разом з паничами.
З великої любові до дівчини, із щемкого болю нерозділеного почуття кохання, місячної ночі Михайло Старицький склав вірша і дав йому назву «Виклик». Вперше вірш був надрукований у 1865 році в журналі «Нива», коли поету виповнилось двадцять п’ять років. Музику написав Микола Лисенко.
А зараз ми і послухаємо цей чудовий український романс.
Звучить Романс. «Ніч яка, місячна…» (Грицюк)
І вед.
Я встретил вас – и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое –
И сердцу стало так тепло…
Звучить романс «Я встретил Вас…»
Звучить романс «Отцвели уж давно хризантемы»
ІІ вед.
Кохання, вірність, сум і радість, звеличування жінки лишається і сьогодні головним в сучасних романсах. Гімном любові, ніжності стали романси Михайла Звездинського, особливо відомий його романс «Очарована, околдованна» на слова Миколи Заболоцького.
Пісні Звездинського об’єднанні в цикл, який він назвав «ностальгічним романсом». Була популярність, було забуття, був арешт і вирок – 8 років ув’язнення в таборі суворого режиму. Але він повернувся і знову співає. І його авторство нарешті визнано. І співає він на великій сцені. І в своїх піснях він схиляє голову перед жінкою, яка не зрадила його у важкі роки, яка чекала його. Вона його надія, вона його вічна любов: «Мне хотелось, чтобы каждая женщина, услышав романс «Очарована, околдована», приняла как только ей посвященный», - цими словами і чарівним романсом М.Звездинський звертається до всіх жінок.
Звучить романс «Очарована, околдована»
І вед.
Усе на землі від жінки: добро і краса, ніжність і ласка, любов і вірність, музика і поезія. І головна героїня романсу – жінка. Щаслива, нещаслива, кохана, зраджена. Наповнена радістю чекання.
Звучить романс «На заре ты ее не буди»
ІІ вед.
Свята і грішна, ніжна і жагуча,
Цнотлива й пристрасна, і сильна і слабка.
Ти – жінка неповторна і чарівна,
Ти – жінка вічно мудра й молода.
Мяка і владна, віддана і вільна,
Близька й далека, світла й потайна.
Ти – жінка, жінка – мати і дружина,
Безмежне море доброти й тепла.
П’янка і чуйна, ліки і отрута,
Земна й небесна, горда і проста
Ти – жінка, королева, берегиня,
Мінлива, непізнана, дорога
Звучить романс «Любовь волшебная страна»
І вед.
Ще один образ романсу. Це образ жінки-матері. Здається відтоді, як людина винайшла колео, її охопила пристрасть до зміни місць. Не встигло й молоко на губах обсохнути, як кидаємо домівку і летимо. За синім птахом, за довгим рублем, чи ще чимось, украй необхідним. Думаємо – тимчасово, а виявляється - назавжди. Мчимо підкорювати світ, а насправді – просто шукати місце під сонцем. І вже коли знесилені крила, а перед очима – суцільна смуга, раптом згадуємо, що є на світі ті самі рідні села. Де взимку глибший сніг, а влітку – більше сонця. Де небо просторіше і довше бабине літо. І вишні рясніше цвітуть, і люди добріші. Де вмить минає втома і дихається легко, спокійно. Куди можна приїхати без попередження, бо тебе там завжди чекають. Той єдиний зелений прилисток. Частина твого серця. Твій дім.
Звучить романс «Чорнобривці»
І вед.
А зараз ви почуєте романси з наших, я вважаю, улюблених кінофільмів.
Романс «Белой акации» із кінофільму «Дні Турбіних», «Мне нравится …» із кінофільму «Ирония судьбы или с легким паром», романс «А напоследок я скажу» із кінофільму «Жестокий романс»
«Через красу до людяності», - підкреслював відомий педагог Василь Сухомлинський. Ми сьогодні доторкнулися до краси в музиці і в почуттях. Іхочеться вірити, що після цієї зустрічі ми станемо добрішими, розкриємо Зір Душі і відчуємо красу навколишнього світу і людей, які нас оточують. Ми сподіваємося, що наш літературно-музичний вечір залишиться у вашій пам’яті і кожна нова зустріч з романсом для вас буде справжнім святом, значною та хвилюючою подією.
А звучить романс «Стою у зеркала…» автор сів і музики Л.Шулюк.
---------------------------------------------------------------------------
Девіз клубу:
«…Поезія – це завжди неповторність
Якийсь безсмертний дотик до душі»
Л.Костенко
---------------------------------------------------------------------------
Другие материалы по теме
Джерело публікації:
http://virchi.mylivepage.com/image/547_roksolana | 
