Тимур Нагалевський експерт з комунікацій, депутат Ірпінської міської ради написав, що: "Напередодні 30-річчя Незалежності України, я вирішив тимчасово вийти із дискурсу «зрада» й якщо не перейти в режим «перемога», то принаймні накидати для себе в нотатках бодай 30 здобутків нашої Незалежності.
Звісно, це мій дуже суб'єктивний погляд на підсумок третини століття чи, якщо хочете, епохи нашої свободи.
Ось що в мене вийшло:
1. Затвердження акту проголошення незалежності на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року понад 90% голосами. Це не просто остаточно розвалило СРСР, а й не дозволило будь-якому керівництву України в подальшому звернути зі шляху незалежності, як це сталося з Білоруссю після приходу до влади Лукашенка.
2. Українізація підрозділів радянських військ, дислокованих на території України (прийняття військовими та військовозобов'язаними присяги на вірність народу України).
3. Придушення проросійського сепаратизму в Криму в 1990-х рр. Перемога в кризі з РФ навколо українського острова Тузла в 2003 році.
4. Відбудова Михайлівського золотоверхого собору та Свято-Успенського храму Києво-Печерської лаври. Двох символів духовності, належності до давньої цивілізації та давньоруської державності.
5. Вступ до Ради Європи, проголошення курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Цей курс забезпечив хоч часткову відповідність нашого законодавства європейській практиці й стандартам. А те, що поки закони працюють далеко не зовсім ефективно, це наше домашнє завдання, яке маємо здійснити через реформу судів і правоохоронної системи.
6. Ухвалення Конституції України 1996 року. Закріплення української мови як єдиної державної. Закріплення прав і свобод громадянина (свобода слова, думки, віросповідання, мирних зібрань). У критичні моменти новітньої історії українці не раз скористалися зі своїх конституційних прав і свобод, щоб відстояти свободу й незалежність, європейське майбутнє нашої країни.
7. Впровадження гривні. Попри її девальвацію впродовж 25 років у понад 13 разів гривня лишається однією з найбільш недооцінених валют у світі. Саме національна валюта дозволила створити свою фінансову та банківську систему, що тепер відповідає всім міжнародним стандартам.
8. Прийняття спрощеної системи оподаткування для підприємців. Хто б що не казав, а в нас є свій середній клас, який постійно зростає. Не так швидко, як нам хотілося б, але саме він відіграє й відіграватиме все більшу роль і в економіці, і в суспільному житті.
9. Зупинка Чорнобильської АЕС. Будівництво й запуск в експлуатацію нового безпечного конфайнмента.
10. Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання випускників шкіл. Головний удар по корупції у вишах. Хто б що не казав. Воно діє вже 15 років і досить успішно.
11. Перенесення головної катедри (осідку) УГКЦ до Києва, будівництво Патріаршого собору. Це так звана епоха Блаженнішого Любомира Гузара, яка серед іншого привела нас зокрема й до Революції Гідності.
12. Запровадження дубляжу іноземних фільмів українською мовою. Попри критику на початку дубляж став нашою невід'ємною дійсністю. І дуже часто навіть російськомовні українці надають перевагу перегляду фільмів саме з українським дубляжем, який більш якісний і професійний. Для багатьох дубляж став своєрідним приємним живим уроком з вивчення української, а також остаточно розвіяв міф про те, що українська не може звучати сучасно.
13. Стратегічне партнерство зі США та Польщею. Що б хто не казав, а США й Польща є нашими найбільш відданими союзниками, які підтримують нас в найскладніших моментах сучасної історії становлення нашої державності. Польща є нашим адвокатом в ЄС і своєрідним бенчмарком того, як і чого можна досягнути, провівши успішні ліберальні реформи. І хоча в останні років 5 у нас з поляками триває гостра дискусія щодо історичної спадщини все ж ми відчуваємо певну ментальну й історичну близькість і навіть подібність історичної долі.
14. Реалізація права на свободу слова й постання незалежної журналістики. Створення Георгієм Гонгадзе інтернет-видання Українська правда. Створення приватним американським інвестором сайту й журналу Кореспондент, створення сайту, журналу й радіостанції НВ, а ще Дзеркало тижня, газета День, Газета по-київськи, Газета по-українськи, Hromadske TV та ще низки медіа, які можна назвати незалежними й такими, що відіграли чи відіграють свою конструктивну роль як «пси демократії» й доказ відсутности цензури власників.
15. Створення сучасної української музики. Гурти Океан Ельзи, ВВ, Брати Гадюкіни, Друга ріка і багато-багато інших. Коли справа дійшла до обов’язкових україномовних музичних квот на радіо й музичних телеканалах, то виявилося, що в нас є що послухати і це щось досить високої якості. Сюди можна ж віднести й українське сучасне мистецтво.
16. Перемоги й чемпіонство братів-боксерів Віталія й Володимира Кличків. Ціла епоха гордості за нашу країну в той час, коли наші економічні й політичні успіхи були, м’яко кажучи, надто скромними.
17. Помаранчева революція. Боротьба за право вибору й проти фальсифікацій виборів. Важливий етап в новітній історії, який довів, що в Україні все ж таки є інститут вільних виборів. Так, з недоліками, підкупом і навіть маніпуляціями, але вони вже не носять загальноукраїнського характеру.
18. Перемоги Руслани та Джамали на Євробаченні.
19. Проведення футбольного чемпіонату Євро-2012 разом з Польщею.
20. Революція Гідності. Тут усе всім зрозуміло. Цивілізаційний вибір українців, який ми відстоюємо досі й складаємо свій іспит на зрілість як держава й як нація. Ми відкрили себе заново як суспільство, як народ, як європейці.
21. Відродження Збройних Сил України. Тут примітно, що це відродження почалося саме з волонтерства тисяч і тисяч українців у найскладніші роки війни з РФ. Практично більшість українців стали учасниками цього процесу. Ми нарешті зрозуміли важливість сильної й сучасної армії, яка до того більше нагадувала ні до чого не придатний радянський рудимент.
22. Децентралізація. Це те, що нас відрізняє від авторитарних режимів і свідчить про європейський принцип побудови влади, а саме в частині розвитку й підтримки місцевого самоврядування, створення економічно самодостатніх, заможних і комфортних територіальних громад. Такий собі всеукраїнський євроремонт, який розтягнеться щонайменше
23. Отримання Томосу про автокефалію Православної церкви України. Фактично мова йде про свободу і рівність з іншими православними народами й країнами та відновлення історичної правди. Крім того, це дуже влучна асиметрична відповідь на проєкт «русского мира» і перемога в багаторічній боротьбі, яка тривала сторіччя.
24. Подолання банківської кризи 2014−15 рр. Очищення банківської системи й націоналізація Приватбанку. Напевно, це одна з найбільш успішних реформ після Майдану, за яку ми сплатили досить високу ціну. Вона була дуже болісна, але вкрай необхідна. Далі саме банківська система мала б стати тим драйвером, який запустить економіку на прискорене економічне зростання завдяки доступному кредитному ресурсу. Проте в останні два роки урядам не вдалося впоратися з інфляцією, а відтак на тлі європейських сусідів облікова ставка в Україні досить висока, а отже кредити відносно дорожчі, а тому не можуть виконувати свою природну функцію, як у високорозвинених економіках.
25. Безвіз і підписання Асоціації з ЄС. Ціну безвізу ми вже відчули, коли через пандемію коронавірусу не мали можливості подорожувати світом. Очевидно, що результати Угоди про асоціацію ми теж з часом відчуємо. Зі своєї практики депутата місцевої ради скажу, що активісти Ірпеня борються проти забудови в заплаві річки Ірпінь, яка входить до природоохоронних земель — так званої Смарагдової мережі Європи. Так ось захист цієї мережі на законодавчому рівні — це наше зобов’язання саме в рамах Угоди про асоціацію з ЄС. І таких правильних речей з переходу на європейські стандарти й правила в різних галузях і сферах є дуже багато. Це власне й є практичний перехід на цивілізовані правила життя.
26. Закріплення євроатлантичного та європейського курсу в Конституції України. Багато хто чомусь з цього приводу сміється. Але це так званий захист від дурня. Адже ми вже переживали за часів Януковича розворот на 180 градусів, коли було змінено законодавство про основи національної безпеки й оборони, коли були ратифіковані так звані Харківські угоди і чим усе це завершилося. Тому нехай собі буде записано це в Конституції. Бо суть не просто у формальному приєднанні до ЄС і НАТО, а в повній трансформації України за їх стандартами, а це вже нова якість, новий зміст.
27. Виграш Нафтогазу в Газпрому в Стокгольмському арбітражі. Так, це поодинока, але важлива перемога в газовому протистоянні з Росією. Утім проблеми в газовому секторі нагромаджувалися десятиліттями, там зосереджувалася масштабна корупція, з якої жили найвищі посадовці нашої держави, а розраховувався за це український народ, платники податків, у тому числі й незалежністю. Реформування газової й енергетичної сфери триває. І нам ще доведеться давати не один бій. Включно із Північним потоком-2, демонополізацією ринку електроенергії, диверсифікацією джерел енергопостачання, збільшенню частки відновлюваних джерел. Але тут не варто посипати голову попелом. Це порядок денний для цілого світу.
28. Ухвалення закону про мову. Тут, як і з ЄС та НАТО, тепер вороття назад немає. Треба вчити і знати українську, треба вчити і знати іноземні мови, а особливо англійську. Ніхто не забороняє російську мову. Законодавство досить ліберальне, та й більшість україномовних громадян знають крім української ще мінімум російську, ставляться до російськомовних співгромадян з повагою. Просто поступово правилом життя буде те, що неможливо бути громадянином України, не знаючи й не володіючи українською, не застосовуючи її в публічній сфері. І це правильно.
29. Ухвалення закону про корінні народи. Це в першу чергу данина кримським татарам, які свого часу втратили свою Батьківщину, а тепер вона перебуває під окупацією РФ і режиму Путіна. Це те, що треба було зробити ще 15−20 років тому. Проте нагорі чомусь довго трималися за підхід утримання балансу на півострові між проросійською частиною слов’янського населення та кримськими татарами. Хоча його хибність була очевидна. Українське державне керівництво вже тоді мало б більше надавати підтримку кримським татарам, адже за проросійською частиною півострова завжди стояли російські спецслужби та Чорноморський флот, а згодом стали і представники російської армії, які під виглядом зелених чоловічків вдерлися до Верховної Ради Криму, блокували військові бази та кораблі України. При цьому підтримку нашим військовим окрім невеликих груп свідомих українців півострова в більшості своїй надавали саме кримські татари.
30. Вихід у чверть фіналу національної збірної України з футболу Євро 2020. Такий неочікуваний хід нещодавніх подій багато хто розцінив як фарт. Проте такі історії насправді надихають. Особливо, коли ми в дорозі до нашої великої перемоги. І не тільки у футболі."
|
