|
24 лютого минула друга річниця повномасштабного збройного вторгнення рф на територію України. Минуло два роки, як для українців не закінчується той день, сповненений переживань, сліз, втрат, віри, витримки та надії…
1 березня 2022 року став історичним днем для Баштанщини. Сьогодні друга річниця подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті свого міста Баштанка, які гідно дали відсіч російській збройній агресії.
Весняний день 1 березня 2022 року залишиться днем спротиву і боротьби містян із окупантами, які рухалися величезною багатокілометровою колоною, щоб поневолити і нав’язати нам світ терору.
Тоді ворог навіть і не здогадувався, що їхнє безкарне просування вглиб країни зупиниться у маленькому українському містечку, де бійці 190 батальйону 123 бригади територіальної оборони Збройних сил України, військовослужбовці районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за допомогою добровольців із числа мирних мешканців громади, створять їм шалений супротив. Окупанти не очікували героїчного опору українців.
Було прийнято рішення не відступати, а зробити все можливе і неможливе, щоб ворог зупинився. Хоча в арсеналі мали тільки стрілецьку зброю, гранати та "коктейлі Молотова". Окупанти ж були оснащені важкою броньованою технікою, гаубицями, гранатометами, крупнокаліберними кулеметами та іншою зброєю.
Попри смертельну небезпеку, наші військові ладні були захищати кожен клаптик своєї рідної землі, готуючи знахабнілому ворогу партизанську зустріч. Командири згуртовували оборонців, допомагали, координували дії, а підлеглі надихали їх своїм твердим переконанням, що будуть битися до останніх сил, аби не пропустити знахабнілих і самовпевнених окупантів далі.
Наші захисники відстояли місто, не спасувавши і не відступивши. Лише завдяки спільним зусиллям ми вистояли і довели свою спроможність перемагати російську агресію.
Ця битва порушила жорстокі плани противника щодо масштабного наступу на Кіровоградщину, Вознесенщину та Дніпропетровщину. І імовірно, що вони хотіли просуватися й у бік одного із найважливіших промислових центрів України - Кривого Рогу. Можна з впевненістю сказати, що баштанці вписали своєю рукою одну з героїчних сторінок цієї страшної війни, вони дали гідну відсіч ворогу.
На жаль, 1 березня 2022 року, у нерівному бою, тероборонівці зазнали непоправних втрат, загинули їхні товариші – мужні оборонці-земляки Зубик Євген, Мондик Олександр, Литвиненко Віктор, Клюбченко Олександр. Саме ці героїчні воїни прийняли на себе перший потужний удар, сповільнивши рух колони.
Того ж дня від рук російського агресора загинув і цивільний мешканець Баштанки - Сливяк Ростислав.
Вічна шана всім полеглим, які віддали своє життя у боротьбі за незалежність та суверенітет України… Світла пам'ять всім загиблим та закатованим, всім, чиї життя були забрані російським терором у цій жорстокій війні... не забудемо! Не пробачимо ворогу смерть кожного українця, пролиті сльози кожної матері і дитини…
Сьогодні я хочу висловити глибоку подяку та шану нашим захисникам та захисницям. Щодня ви героїчно б’єтеся за нашу землю! Щодня стримуєте ворога! Слава кожному й кожній, хто 1 березня 2022 року відстояв Баштанку і зараз продовжує бій у гарячих точках передової! Хай віра українців оберігає вас від ворожої зброї, а любов до країни не вичерпується навіть у найскладніші миті! Бажаю кожному непохитної віри у ПЕРЕМОГУ і повернення додому живими і здоровими!
Наша боротьба та протистояння ще триває… Продовжуємо боротися кожен на своєму фронті, доки не звільнимо від окупанта всю нашу рідну землю.
Україна обов’язково переможе ворога і відновить територіальну цілісність!
Слава Україні! Героям Слава!
Владислав Дмитрів,
начальник Баштанської районної
військової адміністрації
| 
