Хоча економіка поступово адаптовується до війни, надходження до державного бюджету все одно не покривають навіть третини потреб уряду в фінансуванні.
Ситуацію ускладнює ще й те, що Україна отримала чимало обіцянок від міжнародних партнерів про фінансову підтримку, але такі надходження поки що незначні.
За цих обставин рятівним колом для країни став Національний банк. Він погоджується "друкувати" гривню, прямо фінансуючи потреби держави. Наразі саме НБУ є найбільшим спонсором українського опору.
За таке почесне звання українцям доведеться заплатити знеціненими гривневими доходами та заощадженнями.
9 червня НБУ лише за день "надрукував" для бюджету 70 млрд грн, а від початку широкомасштабного вторгнення регулятор переказав Мінфіну 190 млрд грн.
Чому Національний банк увімкнув "друкарський верстат" на повну потужність, та які варіанти є в уряду, аби і профінансувати видатки, і вберегти гривню від знецінення?
Що з державними фінансами
У владних кабінетах заведено говорити, що українська економіка адаптувалася до умов війни. Проте ця адаптація мало допомагає наповнювати державний бюджет.
Щомісяця Україна витрачає понад 100 млрд грн на потреби армії і ще стільки ж – на фінансування медицини, зарплат бюджетників, соціальну підтримку. При цьому надходження до бюджету не перекривають навіть третини всіх державних видатків.
Оцінити масштаб проблеми сторонньому спостерігачеві майже неможливо, оскільки статистика щодо державних фінансів, яку в мирний час публікувала Державна казначейська служба, із зрозумілих причин недоступна.
Чи не єдиним джерелом інформації щодо стану бюджету є новини Міністерства фінансів чи нечасті виступи його очільника Сергія Марченка.
На одному з останніх таких заходів стало відомо, що в травні податкові та митні надходження не покрили навіть третини всіх видатків за цей місяць: до бюджету надійшли 83 млрд грн, а витратили 251 млрд грн.
Через такий розрив між доходами та видатками Верховна Рада повернула скасовані на початку війни податки, зокрема на імпорт. Раніше оподаткування імпорту приносило бюджету 40% доходів.
Щоправда, повернення сплати ПДВ, акцизів та мита з ввезених на територію країни товарів не переломило ситуацію з доходами. Причина – обсяги імпорту товарів суттєво скоротилися через блокаду портів російським флотом.
Подальше функціонування держави залежатиме від можливостей уряду знаходити гроші для фінансування діри в бюджеті, а з цим є певні труднощі.
Обіцяти – не значить дати
З початку війни державі щомісяця бракує близько 5 млрд дол. Наразі уряд перекриває цей дефіцит завдяки зовнішньому фінансуванню, продажу військових облігацій на відкритих аукціонах та облігацій НБУ, простіше кажучи – "друку" грошей.
Найбільш безболісним способом перекрити дірку в бюджеті було б залучення фінансування від зовнішніх партнерів.
Такі кошти зазвичай надаються у вигляді грантів або кредитів на пільгових умовах. Крім того, при конвертації вони поповнюють золотовалютні резерви Нацбанку, сприяючи стабільності гривні.
Проте за перші чотири місяці повномасштабної війни реальних надходжень від партнерів для фінансування потреб українського бюджету було набагато менше, ніж обіцянок.
|