Фелікс Ольшеський: "Чому я голосую за Тігіпко"

Сьогодні,мабуть, немає такої людини в Україні, яка б не переживала ті події, що відбуваються сьогодні в країні. Кожен з нас з надією зазирає в майбутнє : «Що чекає на нас завтра ? Чи припиниться нарешті цей безлад ?». Але й від кожного з нас залежить, якою дорогою ми підемо далі: чи будемо знову слухати популістські вислови і нічого не робити, а хапатися за зброю, чи нарешті почнемо працювати та піднімати країну з руїн. Тільки вибори Президента можуть покласти край цьому свавіллю. Кожен з нас повинен виконати свій громадянський обов’язок та обрати нарешті Президента.
Найбільш високою популярністю та виразністю програм серед виборців вирізняються три кандидата на пост Президента – це Порошенко, Тигіпко та Тимошенко. Але кожен з них по- різному бачить вихід з кризи.
Провівши паралель, як на мене, найбільш чітку позицію виклав в своїй програмі Сергій Леонідович Тігіпко. Давайте докладніше розберемося.
Сергій Леонідович вважає, що Україна повинна йти шляхом самодостатності та будувати співпрацю як із Західом так і зі Сходом на основі взаємовигідного діалогу, використовуючи зіткнення інтересів та особливе розташування країни. Відновлення переговорів з Росією – це важливий момент, адже на торгівлі з Росією завязано багато галузей економіки: контракти з Росією в молочній сфері складають 80%, ВПК – 40%, в легкій промисловості – близько 30%. Якщо ці галузі залишити без договорів з Росією, та відразу кинутися до ЄС (як це пропонують інші кандидати) без належної підготовки, вони просто перестануть існувати.

Вихід з кризи політик вбачає в координації економіки, тобто у гнучкому вмінні заміняти одних партнерів на інших та не залежати від одного імпортера. Другий акцент – це введення державних програм з переорієнтації українських підприємств на європейські ринки збуту та перехід на європейські технічні стандарти. Тільки при підтримці держави переорієнтація на європейський ринок для підприємств буде для підприємств поступовою та не такою болісною, ніж якщо українських виробників кинути на призволяще саморегулюючого ринку.
В соціально – економічній сфері Тігіпко стоїть на принципах, що економіка почне працювати, якщо будуть рости доходи населення (чого ми з вами в першу чергу всі прагнемо). Він пропонує запустити цей механізм шляхом надання дешевих кредитів, забезпеченням соціальних стандартів, підтриманням попиту на товари вітчизняного виробника, тобто встановити жорстку соціальну відповідальність держави. А заяви політиків щодо зниження податків та при цьому забезпечити високий рівень соціальних допомог, підвищення прожиткового мінімуму є, щонайменше абсурдними.
Як, на мене, це цілком реальний та виважений план дій, який дасть змогу вивести нарешті країну з кризи.