Спалювання сміття становить небезпеку для життя та здоров’я
Пожежі на сміттєзвалищі можуть бути викликані різноманітними чинниками. До загорань можуть призводити, як зумисні підпали, так і необережне поводження з вогнем, також пожежу може спричиняти й самозаймання сміття, що стається внаслідок порушення технології його захоронення. В результаті гниття твердих відходів починає виділятися метан. «Підігрітий» спекотним сонцем, цей газ стає причиною локальних вибухів – відповідно спалахує вогонь.
Гасіння подібних загорань є доволі складним, адже під час горіння твердих відходів вогонь доволі швидко поширюється всередині сміттєвого масиву і по його поверхні, частинки, що горять розповсюджуються вітром на значні відстані, що може загрожувати виникненням нових осередків загорання, поширювання пожеж на населені пункти, господарчі об’єкти, сільськогосподарські угіддя, лісові масиви.
Горіння сміття супроводжується великою кількістю диму та, як наслідок задимленням значної території. Разом з повітрям у легені уривається задушливий дим від спалюваного сміття, торішнього листя та трави, а разом з димом – різноманітні токсичні, шкідливі для здоров'я хімічні речовини, що виділяються в процес горіння, зокрема сполуки свинцю, ртуті і інших важких металів.
Основним складником диму є – монооксид вуглецю або чадний газ – потенційно смертельне небезпечне з'єднання, оскільки надзвичайно легко засвоюється гемоглобіном крові, блокуючи доставку кисню до тканин організму. Серце починає працювати з більшим навантаженням, що посилює небезпеку загострення кардіологічних захворювань. У поєднанні з іншими забруднювачами, такими як промислові викиди або вихлопні гази, токсична дія чадного газу значно зростає.
Інші забруднювачі – іррітанти, на які може не звернути увагу людина з хорошим здоров'ям, серйозно погіршують стан людей, хворих астмою, хронічним бронхітом або схильних до гострих респіраторних захворювань. Вони подразнюють чутливі нервові закінчення в бронхах, що викликає бронхоспазм – різке стиснення бронхів, що призводить до задухи.
Вироби на основі полівінілхлориду (ПВХ), наприклад, обрізки лінолеуму, деякі види упаковки, іграшки, предмети з шкірозамінника, тканини, покриті полімерною плівкою, залишки ізольованого електричного кабелю та інші при горінні утворюють цілий ряд вкрай небезпечних токсикантів. Кожен, хто наважується спалювати в багатті відходи, а особливо ті, що містять ПВХ, наражає на небезпеку дії цієї небезпечної хімічної сполуки не лише власне, але й здоров’я навколишніх.
Іншим джерелом небезпечних продуктів горіння є синтетичні матеріали, що містять азот, наприклад, нейлон, деякі акрили і поліуретанові піни, які широко використовуються для набивання диванів, крісел і матраців, а іноді для виготовлення килимків на поролоновій підкладці. Всі ці предмети є причиною великого числа смертельних випадків при пожежах – через отруєння ціанідами, які утворюються при горінні.
Синтетичні матеріали, які є чистими вуглеводнями, такі як поліетилен, поліпропілен і полістирол, не заподіюють великої шкоди, якщо горять при високій температурі – вони просто перетворюються на вуглекислий газ і водяну пару. Але температури багаття для цього не достатньо – ці матеріали найчастіше поволі тліють, утворюючи щільний чорний дим, що містить канцерогенні вуглеводні і акролеїн.
При спалюванні ДСП, ДВП і фанери, які містять великі кількості смол формальдегідів, при горінні виділяються шкідливі речовини – цианіди і формальдегіди.
