Слабко Олег Олегович (17 липня 1990 — 23 жовтня 2022, офіційно підтверджено 15 липня 2024).
У 2025 році минає три роки з дня загибелі капітана поліції, воїна морської піхоти – Олега Слабка, життя якого стало прикладом мужності, відданості й справжнього патріотизму.
Народився Олег 17 липня 1990 року в селф Березнегуватське на Миколаївщині. Тут минули його дитячі роки, тут він зробив свої перші кроки до дорослого життя. З дитинства хлопець вирізнявся чесністю, доброзичливістю та жагою допомагати іншим. Однокласники згадують його як людину, що вміла підтримати у будь-яку хвилину, розрадити та зарядити оптимізмом.
Після школи Олег вступив до Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, де здобув фах юриста та офіцерське звання. Розпочавши службу в поліції, він швидко зарекомендував себе як відповідальний, чесний і справедливий працівник. Його кар’єра розвивалася успішно – від лейтенанта до капітанa поліції.
У 2014 році Олег створив сім’ю. Разом із дружиною Ліною вони виховували двох дітей – Максима та Софію. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, завжди дбав про рідних, облаштовував дім і мріяв про спокійне майбутнє для своїх дітей. Його родина була його найбільшою гордістю і натхненням.
Та мирне життя обірвала війна. Коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Олег без вагань прийняв рішення стати на захист України. Родину він відправив у безпечніше місце, а сам приєднався до 36-ї окремої бригади морської піхоти.
У складі підрозділу він брав участь у запеклих боях за Миколаїв, обороняв Калинівку, Константинівку, Тернівку, Варварівський міст. Пізніше його бригаду було перекинуто на схід – до Донецької області, де тривали важкі бої.
23 жовтня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу Опитного, Олег зник безвісти. Майже два роки його родина жила в очікуванні будь-якої звістки. І лише 15 липня 2024 року було офіційно підтверджено його загибель – завдяки ідентифікації тіла захисника.
Його друзі та побратими згадують Олега як людину світлого серця, справжнього лідера, який ніколи не втрачав віри й завжди підтримував інших. Він залишив по собі пам’ять про справжню людяність, відвагу та любов до Батьківщини.
Сьогодні, у 2025 році, його ім’я з пошаною згадують у Березнегуватському, у Миколаєві, серед побратимів і рідних.
Його життя – це історія про любов, відданість і силу духу, яка надихає та нагадує, що Герої не вмирають.
Вічна слава Герою України – Олегу Слабку.
З повагою –
Софіївський сільський голова
Валерій Римчук та виконавчий комітет
| 
