Пам’ятаємо захисника України – Олександра Надєїна з Володимирівської громади
14:15
21 січня 1993 року народився Олександр Сергійович Надєїн — людина, яка своїм життям, працею та вчинками залишила добрий слід у серцях рідних і близьких.
У 2000 році Олександр пішов до школи. Навчався старанно, наполегливо й відповідально. У 2011 році закінчив школу з відмінними результатами та вступив до Національного університету «Києво-Могилянська академія», обравши для себе фах юриста.
У 2014–2016 роках Олександр проходив військову службу в Харкові. Армія стала важливою сторінкою його життя, сформувавши в ньому дисципліну, витримку та відповідальність.
Після завершення служби він повернувся до рідного села, де працював пасічником. Любив свою справу, працював на землі, дбав про бджіл і жив звичайним, мирним життям.
Але в Харкові Олександр зустрів Анну — свою майбутню дружину. Їхні стосунки стали для нього особливою частиною життя.
Але у 2022 році мирне життя змінила війна.
17 травня 2022 року Олександр добровільно пішов захищати Україну. Він не чекав, поки хтось інший стане на захист держави. Свідомо обрав шлях Захисника, розуміючи всю небезпеку та відповідальність.
27 серпня 2022 року Олександр та Анна одружилися. Навіть у найскладніший для країни час вони створили свою сім’ю, будували плани та мріяли про спільне майбутнє. Анна стала для нього не просто дружиною, а справжньою опорою та підтримкою протягом усієї його військової служби. Куди б не приводила його військова доля, куди б не переводили служити — Анна була поруч. Вона їхала за ним з міста в місто, долаючи відстані, труднощі та невизначеність, аби бути якомога ближче до свого чоловіка. Вона чекала його, підтримувала, переживала кожен день служби разом із ним і знаходила сили бути поруч навіть тоді, коли було особливо важко. Їхня історія — це історія справжньої любові, вірності та відданості, коли двоє людей залишаються разом попри всі випробування, які приносить війна.
Під час військової служби Олександр спочатку служив у підрозділі ППО, а згодом перевівся на посаду оператора безпілотних літальних апаратів.
Він продовжував виконувати свій військовий обов’язок там, де був найбільш потрібний.
Та війна забрала його життя.
Олександр Сергійович Надєїн загинув у населеному пункті Попасне Краматорського району Донецької області, захищаючи Україну та її народ.
Він сумлінно та відповідально ніс військову службу у складі 427-го окремого батальйону розвідувально-ударних безпілотних систем бригади «Рарог». Він із честю виконував покладені на нього завдання, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною. Сьогодні до його останнього місця спочинку прибули побратими, які разом із рідними, близькими та представниками громади схилили голови, щоб віддати останню шану Захиснику, вшанувати його пам’ять та подякувати за мужність, відданість і жертовність заради України.
У нього залишилися батьки, кохана дружина Анна та сестри. Найрідніші люди, для яких його смерть назавжди залишиться болючою раною.
Олександр прожив лише 33 років, але за цей час встиг здобути освіту, пройти військову службу, знайти своє покликання, зустріти кохану людину, створити сім’ю та зробити найважливіший вибір — стати на захист своєї Батьківщини.
Його життя — це історія про відповідальність, любов, мужність і відданість Україні.
Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Олександра Сергійовича Надєіна.
Нехай пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав.
Щиро співчуваємо родині та близьким Захисника.
Вічна пам’ять і вічна слава Герою України!
Герої не вмирають. Пам’ять про них житиме доти, доки житиме Україна.
Запрошуємо переглянути публікацію на подібну тематику:
У понеділок, 10 серпня, відбудеться поховання нашого земляка, Героя Мазанка Сергія. Закликаємо всіх мешканців віддати останню шану Захиснику та утворити «живий коридор" 10 серпня 09:10 — Живий коридор до будинку загиблого: Маршрут руху: вул. Огієнка ➔ вул. Миколаївська ➔ вул. Біляєва ➔ пров. Лікарняний ➔ вул.
