|
ПАСХА ГОСПОДНЯ - ВІД ВИХОДУ ЄВРЕЇВ З ЄГИПТУ ДО ДРУГОГО ПРИХОДУ ХРИСТА
Щорічно в пасхальні дні весь світ пробуджується від метушні нашого звичного життя і урочисто відзначає свято Великодня. Що означає це свято і яке значення має для тих, хто живе в ХХІ столітті?
Історія Великодня йде корінням в глибоку старовину. Про це релігійне свято оповідає одна з найдавніших книг на землі Біблія.
Слово "Пасха" (єврейською "пейсах") означає "проходити повз". 400 років стогнав в кайданах єгипетського рабства Божий народ Ізраїль. Рабство, на думку істориків, самий потворний винахід людства. Раб є лише «говоряче знаряддя», власність з душею, в'ючна худоба (мовою римського права - res, тобто річ). У рабів немає ніяких прав. Пан може звертатися з рабами на свій розсуд. Вбивство раба паном - законне право останнього.
Можна тільки уявити собі працю рабів у Єгипті - в 40-градусну спеку цілий день працювати під палючим сонцем. А ще безжальні бичі наглядачів, в будь-яку хвилину готові позбавити життя хворих і непокірних. Не дивно, що багато хто з рабів, вирушаючи на роботу, не знали, чи повернуться вони живими.
Народ Божий кликав до Господа про звільнення. Настав день, коли Всемогутній поставив пророка Мойсея, якому і повелів вивести ізраїльтян з тяжкої неволі. Але гордий фараон, правитель Єгипту, заявив: "Хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив (синів) Ізраїлю? Я не знаю Господа і також Ізраїля не відпущу" (Вих. 5:2). Замість очікуваної свободи на Ізраїль обрушилася чергова хвиля побоїв і принижень. У той момент, коли здавалося, що змінити вже нічого неможливо, а вбивства і побої погублять приречений на рабське животіння єврейський народ, змучені і втомлені сини Ізраїлю отримали допомогу від Всемогутнього.
Ніч перед виходом народу ізраїльського (звідси і назва другої книги Біблії «Вихід») була найстрашнішою ніччю в історії Єгипту. Ангел-губитель повинен був опівночі пройти по домівках і вбити всіх первістків: від людини до тварини. Але Бог через пророка Мойсея вказав, як уникнути майбутнього суду. Кожна сім'я - сама або разом з іншим сімейством - повинна була вбити ягня або козеня "без пороку" і покропити їхньою кров'ю "на обох одвірках і на поперечині дверей у будинках", щоб ангел-губитель, проходячи опівночі, минув це житло. Тільки кров агнця могла врятувати їх будинок, їх сина. В ту страшну ніч до жодної оселі синів Ізраїлевих не наблизився ангел смерті.
Кров - знак захисту Спасителя - була на дверях, і губитель не ввійшов до них. Що ж це за дивний ритуал? Чому ягня, і саме невинне потрібне було для цього? Чому кров? Виявляється, в символічних образах Господь вказував Своєму народові на шлях позбавлення від гріха і смерті.
Все людство стогне в кайданах «єгипетського рабства». Гріх - найжорстокіший вид рабства, який калічить і нищить людську душу. Заздрість, злість, образа, брехня, злодійство, богохульство, підступність, пияцтво, обжерливість, паління, наркотики та інші залежності - з цього пекельного полону є тільки один вихід. Це Агнець (ягня), який проливає свою кров замість приреченої людини, бере на себе всю провину за гріх, гине в стражданнях і приниженні, звільняючи грішників від мук.
Тому до цих пір єврейський народ відзначає свято Песаха (Пасхи), заколюючи ягняти, проливаючи його кров і з'їдаючи його м'ясо. Але, якщо Єгипетське рабство - символ гріха, то символом кого є агнець? На сторінках Святого Письма міститься однозначна відповідь: " Він мучений був за гріхи наші і мучений за беззаконня наші; кара наша на Ньому, Його ж ранами ми зцілилися ... Його катували, але Він страждав добровільно і не відкривав вуст Своїх; Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед тим, хто стриже його мовчить, так і Він не відкривав Своїх вуст " (Ісая, 53 розділ). Про кого ці натхненні рядки? Звичайно, це Ісус Христос, святий і невинний Син Божий.
Через півтори тисячі років після виходу євреїв з Єгипту на нашу грішну землю в образі людини прийде справжній Агнець Божий - Господь Ісус Христос, щоб пролити Свою святу кров за вину всього людства. Знаючи, яка доля загрожує Йому, Ісус все ж виповнюється рішучості врятувати людину з тяжкого рабства гріха. Він згоден прийняти хрещення кров'ю, щоб мільйони тих, хто гине, успадкували життя вічне. Він згоден стати Агнцем, кров якого врятує від гріховної смерті людство. Поранений, побитий, обпльований, принижений, з колючим терновим вінком на голові, шипи якого пронизують закривавлене чоло, як лагідний Агнець стоїть Спаситель перед ревучим натовпом, який несамовито скандує: «Розіпни Його! Розіпни!»
Але ж зовсім недавно Його ніжні руки лікували недуги, воскрешали мертвих, звільняли скажених від сил темряви. Нарешті пролунав вирок - смерть через розп'яття.
"Коли прийшли на місце, зване лобне (Голгофа), там розіп'яли Його". (Лк. 23:33). Мабуть, страшнішої, болісної і ганебної страти людство не придумало. Людина висить між небом і землею, абсолютно гола і тяжко страждає. Такій страті в Стародавньому Римі піддавали тільки самих огидних злочинців. Цвяхи пронизують долоні і ступні - осередок нервових закінчень. Нещасний вмирає довго і болісно. Щоб зітхнути, людині необхідно піднятися, цвяхи проривають тканини тіла, завдаючи немилосердні страждання.
Христос страждав до вечора. Перед самою вечірньою жертвою, яка приносилась в храмі, громоподібно пролунав голос, який, здавалося, рознісся по всьому світу: "Звершилося!", "Отче, в руки Твої віддаю Свого Духа". Світло осяяло хрест, і особа Спасителя, подібно до сонця, засяяла славою. Потім Він схилив голову на груди і помер.
Коли гучний крик "Звершилося" вирвався з вуст Христа, священики здійснювали в храмі служіння Пасхи - привели ягня на заклання. Але ось невидима рука з тріском розриває внутрішню завісу в храмі від верху до низу. Ніж вислизає з рук священика, і агнець тікає. Так, в момент смерті Сина Божого реальність зустрілася зі своїм прообразом. Велика жертва була принесена. Доступ до Бога відкритий кожній людині.
На третій день Ісус Христос воскрес із мертвих. Він переміг смерть. Могила не змогла утримати Сина Божого. Смерть не владна і над тими, хто «помаже косяки серця кров'ю померлого і воскреслого Сина Божого», а це значить, прийме Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем від рабства гріха. Після того, як істинний великодній Агнець приніс Себе в жертву, став дієвим вислів апостола Павла: «наша Пасха - Христос» (1 Кор. 5:7).
Великдень - це воскреслий Син Божий, який страждав і вмирав, подібно ягняті, за наші з вами беззаконня і гріхи. Як сьогодні нам святкувати свято Пасхи? Біблія відповідає: «Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти і істини» (1Кор.5:8). Глибоке покаяння, прийняття волі Божої, вираженої в 10 заповідях, щоденне життя у справедливості й святості - результат того, що Христос воскрес в нашому серці, змінив, очистив його, приготувавши до вічного життя з Господом на Небесах.
Під час Другого пришестя Христа, яке за всіма ознаками відбудеться зовсім скоро, всі померлі праведники почують голос свого Господа, і воскреснуть з могил для славного безсмертного життя.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
| 
