 Ми випускники 1996 року випуску з невимовним болем і глибоким сумом прощаємося з Ніною Миколаївною – людиною, чия присутність була світлом для багатьох, а слово – підтримкою і натхненням.
Вона була Вчителем із великої літери — не лише за покликанням, а за станом душі. У її очах завжди жила щира турбота, у словах – мудрість, а в серці – безмежна любов до дітей. Вона не просто навчала – вона вірила, підтримувала, вела за собою, допомагала знайти свій шлях і не втратити себе.
Кожен, хто мав щастя бути її учнем, назавжди збереже в пам’яті її теплу усмішку, терплячий голос і ту особливу атмосферу довіри, яку вона вміла створити. Вона бачила в кожному більше, ніж оцінки чи помилки – вона бачила людину, її потенціал, її світло.
Ніна Миколаївна залишила після себе не лише знання – вона залишила частинку своєї душі в кожному серці, до якого торкнулася. І тепер цей світ став тихішим без її голосу, але багатшим —–завдяки її життю.
Схиляємо голови в глибокій скорботі. Світла пам’ять про Ніну Миколаївну житиме вічно – у вдячності, у добрих справах її учнів, у спогадах, що грітимуть навіть у найхолодніші дні.
Щирі співчуття рідним і близьким. Нехай Господь дарує сили пережити цю втрату.
Вічна і світла пам’ять.
| 
