11 листопада Казанківська громада, Великоолександрівський старостат вшановують пам’ять Арсієнко Олега Петровича, який два роки тому загинув за волю України, за свободу та незалежність, за честь та гідність нашого народу.
Олег народився 23 березня 1973 року в селі Інгульське, Устинівського району Кіровоградської області. По закінченню Інгульської ЗОШ в 1990 році здобув професію водія в місцевому професійно-технічному училищі.
У 1992 році був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації розпочав трудову діяльність у відкритому акціонерному товаристві «Укртелеком», де зарекомендував себе як професіонал і відповідальний працівник.
Навесні 2021 року Олег разом із родиною переїхав на Миколаївщину. Село Великоолександрівка Казанківського району стало його місцем проживання. Проте, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну він, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Уже 19 березня, з власної волі, добровільно вступив до лав захисників, а з 12 травня був на передовій.
Олег служив водієм-радіотелефоністом стрілецького відділення 56-ої окремої мотопіхотної бригади, яка виконувала бойові завдання в місті Маріуполь, Донецької області. Під час одного з запеклих боїв він отримав осколкове поранення голови. Був доставлений до військового госпіталю в місті Дніпро, де зайого життяборолися лікарі. Проте 11 листопада 2022 року серце героя зупинилося. До свого ювілею - 50-річчя він не дожив чотири місяці.
Після себе Олег залишив сина, який зберігає пам'ять про свого батька — мужнього воїна та патріота рідної землі. Поховали Героя в селі Великоолександрівка, де його шанують односельчани, цінують його відвагу та самопожертву.
Ім’я Арсієнко Олега Петровича тепер назавжди вписано в історію нашого народу, який знову і знову доводить, що немає сили, яка могла б перемогти волю українського народу до свободи.
Шана та світла пам’ять Олегу, захиснику та українському Герою!
| 
