4 жовтня минає рік, як пішов із життя наш земляк, захисник України – Євген Миколайович Буртник. Йому назавжди залишиться 35 років.
Євген народився 24 жовтня 1988 року на Миколаївщині. Дитинство і юність провів у рідній Казанці, навчався у ЗОШ №4, а згодом закінчив Казанківський аграрний ліцей. Ще школярем допомагав місцевому фермеру – був добрим, працьовитим і щирим хлопцем.
Після навчання шукав себе у різних сферах, певний час жив у Миколаєві, де працював на заводі «Океан». Любив техніку, був спокійним, дружелюбним і уважним до рідних.
25 березня 2022 року Євген став на захист України – був мобілізований до військової частини А7356 123-ої окремої бригади територіальної оборони на посаду водія-стрільця. Попри проблеми зі здоров’ям солдат Буртник чесно ніс військову службу. Брав участь у захисті Миколаївської та Херсонської областей на протязі 2022 - 2023 років.
Своїм рідним Євген казав: «Я не боюся померти, головне, щоб у вас все було добре».
У березні 2024 року його військова служба була перервана вимушеною відпусткою в зв'язку з онкологічною хворобою матері. Так склалося, що день смерті матері співпав з останнім днем його відпустки. Після поховання рідної людини Євген планував оформити документи по догляду за онкохворим братом, тому до частини не повернувся. Далі події розвивались трагічно - він був включений до списків СЗЧ (самовільно залишивших частину) та потрапив в поле зору відповідних служб.
Життя Євгена обірвалося 4 жовтня 2024 року в Миколаєві. В офіційних документах причиною смерті зазначено ниркову недостатність. Та для його рідних ця версія й досі не дає спокою: вони мають чимало запитань і сумнівів, адже обставини виглядають суперечливими та неповними. Болісно усвідомлювати, що відповідей на ці питання немає досі, і ця втрата й надалі залишається відкритою раною для всієї родини.
У Євгена залишилися батько, брат, син Антон та інші близькі родичі.
Сьогодні, через рік після його смерті, ми згадуємо Євгена як доброго, щирого, працелюбного чоловіка і людину, яка більше двох років була на захисті держави. Його пам’ять житиме в серцях рідних, друзів та всіх земляків.
Світла і вічна пам’ять Герою. Нехай Господь дарує йому вічний спокій.
Матеріал підготувала
Катерина Коноваленко
| 
