27 вересня, минув рік як на війні з російськими окупантами загинув наш земляк, справжній Герой, який віддав найдорожче – своє життя, захищаючи нашу країну та нас з вами – Левченко Юрій Павлович.
Народився Юрій 25 грудня 1973 року в смт Казанка Миколаївської області в родині робітників. У 1988 році закінчив Казанківську восьмирічну школу № 3 та продовжив навчання в Казанківському СПТУ №41, яке закінчив у 1991 році, отримавши спеціальність тракториста-машиніста.
На строкову військову службу був призваний у 1991 році, проходив її у м.Одеса до 1993 року.
Працював на гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь» м.Кривий Ріг.
На час початку повномасштабного вторгнення російської федерації до України був за кордоном на заробітках. Повернувся до України та був мобілізований до лав Збройних Сил України 17 серпня 2022 року. Направлений до військової частини ТРО 129 бригади 7 батальйону «Арей» на посаду гранатометника. Солдат Левченко Ю.П. (позивний «Льова») брав участь у боях на Херсонському, Запорізькому та Донецькому напрямках.
Загинув 27 вересня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу в ході проведення штурмових дій позицій противника в районі селища Старомайорське, Волноваського району Донецької області у віці 49 років.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України №24/2024 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Воїн повернувся додому «на щиті», віддавши своє життя за свободу і незалежність України. Жителі громади, рідні, близькі, однокласники та бойові побратими на колінах зустрічали і проводжали воїна в останню путь, аби віддати шану Герою, який ціною власного життя виборював свободу України.
У Юрія Левченка залишилися мати, сестра, дружина, син.
«Юрій вмів миттєво вирішувати будь-яку проблему, приймати правильне рішення, мав свою позицію і вмів її відстояти. На нього завжди можна було покластися, був життєрадісним, чесним, порядним. Мій чоловік був найкращим чоловіком, батьком, сином та братом» – ділиться з нами своїми спогадами дружина Героя Вікторія Левченко.
Згадаймо сьогодні добрим словом та тихою молитвою Героя! Вічна пам’ять і слава!
Спільний проєкт історико-краєзнавчого музею
Казанківської селищної ради
та БО БФ «Джерело рідного краю»
| 
