4 листопада 2025 року, минуло три роки з дня загибелі Баранова Дениса Олександровича — мужнього захисника України, який віддав своє життя за свободу і незалежність своєї Батьківщини.
Денис народився 11 березня 1997 року в селі Улянівка. Тут минули його дитинство і юність — серед рідних людей, шкільних друзів і знайомих вулиць. Після закінчення дев’яти класів місцевої школи навчався у Новобузькому педагогічному коледжі, а згодом у Андріївському професійно-технічному училищі, де здобув фах водія. Хлопець завжди вирізнявся спокоєм, добротою, працьовитістю та готовністю прийти на допомогу.
Після навчання Дениса призвали на строкову службу до ракетних військ у селі Нові Петрівці Вишгородського району, де він служив у військовій частині А2860 у 2017–2018 роках. Після демобілізації повернувся додому, шукав роботу та мріяв про мирне життя. Проте з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року Денис без вагань став до лав захисників Батьківщини. Отримавши повістку 28 липня 2022 року, він не став ухилятися і вже 30 серпня розпочав навчання на Житомирському полігоні у складі 77-ї бригади десантно-штурмових військ.
Після навчання був направлений до Краматорська, у військову частину А2120, де служив водієм IV відділу 2-го аеромобільного взводу 3-ї аеромобільної роти 1-го аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади. Згодом підрозділ перевели ближче до передової — у район села Різниківка поблизу Слов’янська, де Денис мужньо виконував бойові завдання.
4 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Білогорівка Луганської області він загинув від осколкових поранень, несумісних із життям. Йому було лише 25 років.
За проявлену відвагу, стійкість та вірність присязі Баранов Денис Олександрович був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований Герой у рідному селі Улянівка, де земля назавжди прийняла свого сина-захисника.
Пам’ять про Дениса живе у серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав. Він назавжди залишиться прикладом мужності, гідності та любові до своєї країни. Його подвиг — це нагадування, що мир і свобода здобуваються ціною найвищої жертви.
Вічна шана і вдячність Герою!
Слава Україні!
Героям слава!
З повагою та вічною пам'яттю –
Софіївський сільський голова Валерій Римчук
та виконавчий комітет
| 
