|
31 березня жителі сіл Добре та Новоєгорівка Баштанської міської ради прощалися із захисником України – військовим Національної гвардії Владиславом Аркушенком, який загинув внаслідок ракетного удару російських окупантів по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації...
Владислав Аркушенко народився 6 червня 2000 року у Миколаєві. Ріс слухняним та допитливим, захоплювався комп’ютерною технікою. У зовсім юному віці, за фінансової допомоги батьків, модернізовував домашній комп’ютер. Після закінчення школи навчався у залізничному технікумі. Почав працювати у Миколаївській дистанції сигналізації та зв’язку регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», де працювали його батько Олександр Олександрович, дідусь Олександр Йосипович, бабуся Любов Іванівна, та нині працює його дядько Денис Аркушенко.
Через рік Владислава призвали на строкову службу. Коли за призовному пункті його запитали про те, де б хотів проходити службу, він відповів: «У лавах Національної гвардії України та обороняти рідну Миколаївщину». Так і сталося.
Після шести місяців служби командир запропонував укласти контракт. Він погодився. Паралельно зі службою за контрактом навчався заочно в Дніпровському університеті залізничного транспорту. Також пройшов курси у Львівській області на старшого солдата і у групі патрулювання міста був головним з правом носіння вогнепальної зброї.
Після російського вторгнення особовому складу його підрозділу повідомили, щоб готувалися до бою, що може відбутися в будь-яку хвилину. Бойове хрещення відбулося під Кульбакіне. У окопі він написав: «Мамо, тату, я вас дуже сильно люблю. Можливо це моя остання ніч, адже нас небагато». Завдяки героїчному подвигу українських військових-захисників центр Миколаївської області ворог так і не захопив.
Підрозділ Владислава переформатували. Йому та іншим військовим було визначено нове завдання – охороняти і обороняти Миколаївську обласну державну адміністрацію.
Вранці, 29 березня, старшого солдата Нацгвардії Владислава Аркушенка розбудили о 8.00 для заміни вартових, які перебували у фойє ОДА.
О 8.45 відбувся ракетний удар по будівлі. Усі дев’ять поверхів впали на перший... Медична експертиза вказала, що смерть Владислава була миттєвою – відбувся розрив усіх внутрішніх органів.
Батьки вирішили, що поховають сина на Баштанщині, де дуже багато рідних як з батьківської, так і з материної ліній проживають у Доброму та Новоєгорівці.
Поховання Владислава Аркушенка відбулося на кладовищі у селі Новоєгорівка, де поховано його родича, військового Анатолія Гнідого, котрий загинув у березні під час бою з російським агресором.
31 березня жителі Новоєгорівки та Доброго живим коридором зустрічали тіло молодого військового Національної гвардії України. Попрощатися з воїном прибули і побратими. Труну було обгорнуто прапором, а потім під звуки Державного Гімну України її опустили в яму та засипали українською землею, яку він захищав до останнього подиху.
Двадцятиоднорічний Владислав Аркушенко назавжди залишиться у пам’яті батьків, рідних та знайомих людей життєрадісним, щирим, добросердечним та справжнім патріотом України.
Помолімося за спочилого героя-захисника Владислава Аркушенка. Вічна і світла пам’ять!
Розповідь про Героя записана журналістом Голосу Баштанщини
| 
