|
28 жовтня 1944 року, рівно 65 років тому наша країна була визволена від німецько-фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні.
Ніколи за всю багатовікову історію українського народу не було більш трагічного випробування, ніж війна, яку розпочала фашистська Німеччина.
Ця війна змінила долю всього народу, назавжди залишила жорстокий слід в нашій історичній пам’яті. У протистоянні з нацизмом вирішувалась доля всієї світової цивілізації, її майбутнє. Наш народ піднявся на священний захист рідної землі.
Через три роки кровопролитних боїв, а саме у грудні 1942 – кінці лютого 1943 року почався перший етап визволення України, з Луганської та Харківської областей. У ході стратегічної Дніпропетровсько-Карпатської наступальної операції були звільнені Київська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Рівненська, Херсонська, Чернівецька, Волинська і наша рідна Миколаївська область. Саме тоді, у березні 1944 року, було визволено наш район.
Тяжкою ціною далася Перемога. За визволення України загинуло і було поранено 3,5 млн. воїнів.
Відступаючи, фашисти зруйнували і спалили 714 міст, понад 28 тис. сіл. 10 млн. чоловік залишились без притулку. За роки окупації нацисти знищили 3 млн. громадян. Більше 2 млн. українців було насильно вивезено на примусові роботи до Німеччини. Всього загинуло у війні більше 13 мільйонів українців.
65 років тому український народ вистояв і переміг, здолав усі труднощі війни, здобув і виборов право на своє історичне існування.
Багато часу минуло, з кожним роком стає все менше учасників та очевидців тих трагічних подій. Сьогодні в нашому районі проживає 81 учасник бойових дій та 21 вдова і 4 тис. 800 «дітей війни». Ми у вічному боргу перед ними, за можливість жити на власній землі під мирним небом.
Наше завдання - всіляко підтримувати наших ветеранів. Тож райдержадміністрацією протягом 2009 року забезпечено виплати компенсацій ветеранам, надано одноразову матеріальну допомогу. Створено всі умови для перебування людей похилого віку у найкращому серед інших районів Миколаївщини, реабілітаційному центрі «Калина». Проводиться тісна співпраця із громадською організацією ветеранів війни та праці, громадською організацією «Діти війни», відділенням української спілки в’язнів жертв нацизму. Особисто хочу подякувати їх керівникам – Лідії Василівні Андрєєвій, Василю Йосиповичу Луценко, Віктору Григоровичу Семененко за високий патріотизм, громадську активність.
Доземний уклін усім, хто пережив роки війни, кував перемогу в жорстоких боях на фронтах, в партизанських загонах та підпіллі, виніс важкі роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн та відроджував рідний край. Подвиг ваш – безсмертний, пам’ять про вас, нині живих і полеглих – нетлінна, наша вдячність – безмежна.
Миру, здоров'я, благополуччя усім вам, шановні ветерани, дорогі земляки!
| 
