24 березня відзначатиме свій ювілей талановита й красива жінка, любляча мати і турботлива бабуся Галина Василівна Глушина. Народжена навесні, вона взяла від неї красу весняних квітів, тепло березневого сонця, легку і привітну вдачу. З цією людиною нас тісно пов’язала доля. 27 років мені довелося працювати з Галиною Василівною в Інгульській сільській бібліотеці. Все було, як і на кожній роботі. Але завжди вона залишалась надзвичайно гармонійною, бо могла бути одночасно вимогливим керівником і людяною та розуміючою колегою. Немає жодної людини в нашому мальовничому селі Інгулка, хто б не знав цієї жінки. Добросовісністю, відповідальністю і порядністю нагородила її доля. Хоч родом вона з Кіровоградщини, та інгульчани давно вважають її своєю, неодноразово обирали її депутатом сільської ради. Назавжди запам’ятались молоді незабутні засідання клубу любителів поезії, ініціатором і керівником яких була Г. В. Глушина, та засідання дитячого клубу «Мелодія». Має Галина Васи-лівна чудовий дар – гарно співати та грати на баяні. Її співуча душа, життєва енергія, високі моральні цінності притягують односельців. Жоден масовий захід в селі не обходиться без її участі. Завдяки їй, інгульській агітбригаді було присвоєно звання «народна». Перебуваючи на заслуженому відпочинку, ця жінка продовжує бути у вирі життя. Така ж енергійна, невгамовна, щедра на гарні слова. З нетерпінням чекають Галину Василівну учасники студії вокального співу «Червона калинонька», який працює при місцевій загальноосвітній школі і без участі яких не проходить жодне свято. Своїм професійним співом Галина Василівна вразила в квітні минулого року районний фестиваль аматорського мистецтва серед педагогічних колективів. Вважаю, що мені особливо пощастило, бо була Галина Василівна не тільки моїм керівником, мудрим наставником, а й досвідченим учителем, яка ділилась своїми знаннями у профе-сійних та життєвих ситуаціях. Я щиро вітаю Галину Василівну з ювілеєм і Днем працівників культури й бажаю всіляких гараздів.
Ольга ПЕТРАШ, завідуюча Інгульською сільською бібліотекою.
Я. очень хорошо помню Галину Васильевну. Как она играла на баяне. Без её участия не проходило не одного мероприятия. Ни одного праздничного торжественного дня. И где она не выступала всегда был успех. Я помню её жизнерадостной, энергичной и веселой. Последний раз её видел в 1979 году. Но очень хорошо помню. Счастья ей и здоровья.
