Вовкулаки розперезались

Вовкулаки розперезались

Якою ж треба бути люди­ною, щоб власними руками зруйнувати святе із святих - могили тих, хто пішов у вічність?!

Ми всі, зайшовши на кла­довище, де б воно не було - у найменшому селі чи в най­більшому місті, притишуємо голос, ніби боячись поруши­ти спокій тих, чий прах ле­жить тут у сирій землі, а душа зайняла своє місце на небі. І навіть не можемо уявити, що під покровом ночі тут можуть стукати, грю­кати, руйнувати.

На жаль, знаходяться се­ред нас особи (людьми їх аж ніяк не назвеш), для яких копійчаний прибуток важить більше, ніж людяність і по­шана до померлих.

На цей раз познущалися з Новобирзулівського кладо­вища. Про це, зателефону­вавши в редакцію, розпові­ла молода жителька цього приінгульського села Гали­на Негода.

- Справжній акт ванда­лізму вчинено на нашому цвинтарі, - не могла прихо­вати свого хвилювання жінка. Розбито і розтрощено половину могилок, пам'ят­ників, надгробників - з них вийнято металеві деталі. Невже немає таких сил, щоб зупинити подібне знущан­ня?

Того дня було ще кілька дзвінків від знервованих новобирзулівців. Люди бігали на кладовище, плакали від побаченого, просили пока­рати звірів, що своїми бруд­ними пазурами сплюндрува­ли дорогі для них могили. І їх можна зрозуміти. Нахаб­ності «шукачів металу», і справді, немає меж.

- Не можу знайти слів, щоб можна було висловити своє обурення стосовно того, що сталося в Новобирзулівці, - говорить Привільненський сільський голо­ва А. В. Савченко, - на кла­довище страшно дивитись. Люди справедливо обурю­ються і просять знайти тих, у кого піднялась рука оск­вернити могили. Підключено актив села, органи міліції. Злочинців треба покарати сповна за те, що познущали­ся над живими і мертвими. Докладемо до цього всіх зу­силь.

Редакція сподівається, що саме так і станеться. Пе­ревертні повинні одержати по заслузі.

Звертаємося до вовкулак, у яких і сьогодні сверблять руки поживитись ось таким ганебним і брутальним чи­ном, хто розперезався так, що заради кількох кілограмів мерзенного металу (гроші від продажу якого, швидше всього, підуть на горілку) ладен забути про честь і совість: схаменіться!

Суд людський ви ще якось переживете, але ж над нами є ще й суд Господній!