Чи можна досягти
межі досконалості? Мабуть, той, хто думає, що можна, ніколи її не
досягне. А ось вчитель фізики та інформатики Привільненської ЗОШ С. М.
Мількат вважає, що кожна людина, маючи свій стиль навчання, праці,
мислення, здатна удосконалюватись все життя. Адже межі пізнанню немає.
Сергій Михайлович працює в школі вже
більше 20 років, має вищу кваліфіка-ційну категорію, звання «Старший
вчитель», вчить дітей і вчиться сам, а ще його можна назвати учителем
не тільки тим, хто вчить, а й тим, у кого вчаться. Це – особистість,
відкрита для змін сучасного життя: охоче експериментує, впроваджуючи в
навчальний процес інноваційні технології, що постійно з’являються на
освітньому горизонті, крок за кроком оволодіває найпро-гресивнішою на
сьогодні проектною технологією навчання; застосовує її як на уроках
фізики, так і на уроках інформатики. Він є прихильником
особистісно-орієнтованого навчання, вважає, що знання – це не кінцева
мета, а лише засіб розвитку учня в тісній співпраці з вчителем та
самостійній роботі над собою. Ця теза червоною лінією проходить в
педагогічній діяльності вчителя. Високий рівень досягнень учнів з
фізики, інформатики – це надбання його багаторічної праці. Його учні
беруть участь в районних та обласних олімпіадах, стають переможцями.
25 липня свій дев’яносто п’ятий день народження
відзначила довгожителька села Привільне Ніна Григорівна Гончаренко.
Секрет довголіття цієї жінки – в праці. З дитячих
років і майже до сьогоднішніх днів Ніна Григорівна працювала від зорі до зорі. Прожила
вона складне життя. І в мирний час, і у воєннелихоліття трудилася, не покладаючи рук. Знала ціну вирощеного хліба з
самого дитинства. Народилась і виросла Ніна Григорівна в бідній селянській
сім’ї в с. Леніне. Так як була найстаршою, то на її руках виросли ще четверо
сестер і братів, клопоти про яких лягли на її плечі...
Здавалося б, у час техніки і комп’ютерних
технологій вишивання залишається далеким захопленням наших бабусь, але, відвідавши
сільських майстринь, переконуєшся, що цей вид мистецтва – невмирущий. А
сучасні жінки з великим захопленням перетворюють біле поле полотна в казковий
дивосвіт.
Коли побачила
вироби Ольги Дмитрівни Кондрашової з с. Привільне, вони вразили мене до глибини
душі. Щойно переступивши поріг її оселі, немов потрапляєш у світ чудових
квітів, які майорять на рушниках, серветках, декоративних подушечках. У кожну
роботу майстриня вкладає свою душу, демонструє радість до життя, показує людям
багатство навколишнього світу...
