 Північноатлантичний альянс не пропонуватиме Києву і Тбілісі приєднання до програми приготування до членства – так званий ПДЧ
Натомість,
НАТО і Україна та Грузія змінять хартії існуючих двосторонніх комісій,
щоб пристосувати їх до роботи у справі приготування цих двох країн до
можливого членства.
Також будуть запроваджені щорічні національні програми, що працюватимуть над впровадженням необхідних реформ та приготувань.
А потім, сказав пан Схефер, коли Україна та Грузія будуть готові, і якщо на той час вони бажатимуть стати членами НАТО – альянс
виконає свою обіцянку, проголошену у квітні в Бухаресті.
Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер нагадав Україні і Грузії, що членство в організації – це не тільки привілеї,
але й ряд зобов'язань.
Про це він заявив сьогодні, відкриваючи засідання Ради Північноатлантичного альянсу на рівні міністрів закордонних справ:
“Хоч
би як, членство в НАТО передбачає не тільки привілеї, але й також
серйозні зобов'язання. Зокрема, кандидати повинні продемонструвати
чіткі зобов'язання політичні і військові”.
Він
зазначив, що сьогодні міністри закордонних справ країн-членів здійснять
першу оцінку готовності Грузії і України для отримання ПДЧ після
політичного рішення саміту НАТО.
 |
 Хоч
би як, членство в НАТО передбачає не тільки привілеї, але й також
серйозні зобов'язання. Зокрема, кандидати повинні продемонструвати
чіткі зобов'язання політичні і військові.
Яап де Хооп Схеффер
|
Яап де Хооп Схеффер також нагадав, що 3 грудня відбудуться засідання Комітету Україна-НАТО, а також вперше засідання Комітету
Грузія-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.
Міністри закордонних справ країн членів розпочали зустріч у Брюсселі, де мають обговорити суперечливе питання щодо України
та Грузії.
Сполучені Штати та багато нових країн-членів НАТО виступають за тісніші зв’язки з Києвом та Тбілісі.
Водночас Німеччина, Франція та Італія закликають до стриманості, побоюючись загострення відносин з Москвою.
|
Сьогодні
питання не стоїть, чи буде надано цим двом країнам план дій щодо
членства, питання полягає в тому, як ми запровадимо в життя і візьмемо
на далеку перспективу угоду, підписану керівниками урядів у квітні
цього року. Для цього відповідні ради - Україна-НАТО і Грузія-НАТО
повинні здійснити нагляд за конкретними практичними кроками заради
поліпшення боєздатності у першу чергу грузинських, а вже далі
українських збройних сил. Власне це і надасть можливість для того, щоб
ті дві країни подали заявки на членство в НАТО. Але ще раз наголошу, що
зараз питання не полягає ані у наданні членства, ані у наданні плану
дій щодо набуття того членства.
Міністр закордонних справ Британії Девід Міллібенд
|
Очікують, що учасники зустрічі у Брюсселі будуть заохочувати Україну та Грузію здійснити реформи, необхідні для вступу в альянс,
але не запропонують Плану дій щодо членства.
Екс-міністр оборони України, член фракції Партії регіонів Олександр Кузьмук сказав Бі-Бі-Сі, що у Брюсселі Україна отримає
відмову.
Також на порядку денному - відносини з Росією після того, як на минулій зустрічі в серпні міністри закордонних справ НАТО
сказали, що не можуть співпрацювати з Росією "як завжди" після вторгнення в Грузію.
З Брюсселя повідомив спеціальний кореспондент Української Служби Бі-Бі-Сі на самміті Богдан Цюпин:
|
|
| Генсек НАТО Яап де Хооп Схефер обіцяв на самміті у Будапешті, що Україна та Грузія будуть в НАТО |
"Якби
не питання членства в НАТО України та Грузії, дводенна зустріч
міністрів закордонних справ країн НАТО, що розпочинається у Брюсселі у
вівторок, могла би бути малопомітною подією у календарі європейських та
північноамериканських дипломатів.
Але саме пронатовські наміри Києва й Тбілісі і запеклість, з якою проти цього виступає Москва, зробили зібрання в штаб-квартирі
НАТО визначальним насамперед саме для цього альянсу.
Якщо
НАТО – потрібна Європі та світові організація і корисна система
безпеки, з чим мали би погоджуватися теперішні її члени, тоді важко
сказати альянс не повинен би вітати в своїх лавах нових членів і чому
мали би бути заперечення проти розширення меж системи безпеки яка,
допомагає зберігати мир у західній частині Європи з часів Другої
світової.
Логічно
припустити, що такої думки дотримуються США – найпотужніший
член–засновник, який однозначно погодився з тим, що, коли Україна та
Грузія будуть готові до членства в альянсі, то вони повинні ними стати.
Більше того: НАТО має допомогти цим країнам приготуватися якомога
ефективніше і швидше.
Але
європейські партнери Вашингтона, найпомітніше Німеччина та Франція,
дотримуються іншої думки. Визнаючи право України та Грузії колись стати
членами європейських та євроатлантичних структур, Берлін та Париж не
лише наполягають на неготовності потенційних кандидатів, але й не
бажають розпочинати з українцями та грузинами конкретні програми
приготування, в даному випадку ПДЧ.
Найпомітнішою причиною внутрішньонатівських розбіжностей виглядає готовність однієї сторони і небажання іншої діяти гостро
проти Росії, яка робить усе, аби Україна та Грузія в НАТО не вступили.
Французькі урядові джерела, позиція яких схожа з німецькими, просто радять українцям та грузинам зачекати, щоб не доводити
до ескалації протистояння з Москвою.
Але скільки чекати? Конкретні відповіді на це запитання найближчим часом очікувати важко. Зустріч у Брюсселі може визначитися
з тим, що НАТО може робити з Україною та Грузією під час цього очікування сприятливіших геополітичних реалій".
| 
