Помер відомий український письменник Павло Загребельний
18:21
Сумна новина. Пішов із життя Павло Загребельний. Письменникові було 84. Останні
роки він хворів і практично не виходив із дому. Перу класика
української літератури належать близько 20 романів. Найпопулярніші
серед них – “Диво”, “Тисячолітній Миколай”, “Я - Богдан”, і, звісно,
“Роксолана”.
Книги Загребельного друкують масовими тиражами, вони виходять у
перекладах іншими мовами - і моментально розлітаються з поличок.
За його творами знято фільми і поставлено п’єси. Прощання з Павлом Загребельним у четвер опівдні у Клубі Кабміну.
Народився 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині. 1941 року закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, в серпні 1941р. був поранений. Після госпіталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942р., після якого — полон, і до лютого 1945р. — фашистські концтабори смерті.
У 1945p. працює у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. З 1946p. — навчається на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. По його закінченні (1951p.) — майже півтора десятиліття журналістської роботи (в обласній дніпропетровській газеті, в журналі «Вітчизна» в Києві), поєднуваної з письменницькою працею.
Серйозною заявкою на письменницьку зрілість стала «Дума про невмирущого» (1957), присвячена воїнському та людському подвигу молодого радянського солдата, який загинув у фашистському концтаборі.
В 1961 — 1963 pp. Загребельний працює головним редактором «Літературної газети» (пізніше — «Літературна Україна»), приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).
В 1964-1979 - секретар, 1979-1986 - 1-й секретар правління Спілки письменників України. Голова Комітетту з Державних премій ім. Т.Шевченка (1979-1987). Депутат ВР СРСР 10-11 скликання (1979-1989), ВР УРСР 9 скликання (1974-1979). Член КПРС (1960-1990), канд. в члени ЦК КПУ (1974-1979), чл. ЦК КПУ (1979-1989). Член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (09.1996-11.2005). Помер 3 лютого 2009 року у віці 84 роки.
[ред.] Літературна робота
В другій половині 50-х років П. Загребельним видані збірки оповідань «Учитель» (1957), «Новели морського узбережжя» (1958), повісті «Марево», «Там, де співають жайворонки» (1956), «Долина довгих снів» (1957). Протягом 60 — 70-х років письменник створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші з них:
* «День для прийдешнього» (1964); * «Шепіт» (1966); * «Добрий диявол» (1967); * «Диво» (1968); * трилогія «З погляду вічності» (1970); * «Розгін» (Державна премія СРСР, 1980) — романну будову з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера»; * «Левине серце», (продовженням «Левиного серця» став роман «Вигнання з раю» (1985)); * «Переходимо до любові» (1971); * «Намилена трава» (1974); * «Євпраксія»(1975); * «Південний комфорт» («Вітчизна», 1984).
Одним із значних здобутків української прози став роман «Диво» (1968), в якому органічно поєднується далеке минуле та сучасність. В центрі роману — Софія Київська, яка є незнищенним символом української державності та духовності. Пізніше було створено цілий цикл романів про історичне минуле нашої Батьківщини: «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975). Подіям української історії XVI ст. присвячено роман «Роксолана» (1980). Письменник зробив спробу проникнути у складний внутрішній світ своєї героїні — Роксолани — Анастасії Лісовської, доньки українського священика з Рогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, незабаром стала його улюбленою дружиною. Розкрити «таємниці» характеру Б. Хмельницького, показати його як людину та як визначного державотворця — таке завдання поставив перед собою П. Загребельний в романі «Я, Богдан» (1983). Він показує діяльність гетьмана на тлі складної політичної ситуації середини XVII ст., зупиняючись також і на подробицях його особистого життя. Панорамність, історіософські роздуми про долю України — такі риси найновішого роману письменника «Тисячолітній Миколай» (1994). В романах зустрічаємо вступні слова чи передмову, післяслово — це свого роду невеликі літературознавчі, а то й історіографічні етюди.
Виступив П. Загребельний і з кількома п'єсами, створеними на основі романів — «Хто за? Хто проти?» («День для прийдешнього»), «І земля скакала мені навстріч» («З погляду вічності»); активно виступає з критичними і літературознавчими статтями в пресі, а також з доповідями, промовами й інтерв'ю. Ці виступи зібрані в книзі статей, есе і портретів «Неложними устами» (1981). До неї ввійшла повість-дослідження «Кларнети ніжності», присвячена П. Г. Тичині.
За його сценаріями на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982).
Павло Загребельний понад сорок років працює в українській прозі. За цей час вийшло близько двадцяти його романів. Один із них — «Розгін» відзначено Державною премією СРСР, два — «Первоміст» і «Смерть у Києві» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Твори високо оцінюються критикою, мають широке читацьке визнання, він один із найпопулярніших сьогодні українських письменників. Друковані масовими тиражами, його книги швидко розходяться; вони постійно виходять в перекладах іншими мовами; зростає і кількість видань творів письменника за рубежем. У 2004 році нагороджений званням Героя України
[ред.] Кінематографічна діяльність
За його сценаріями поставлені фільми:
* «Ракети не повинні злетіти» (1963), * «Перевірено — мін немає» (1965, у співавт.), * «Лаври» (1974, т/ф), * «І земля стрибала мені назустріч» (1975), * «Хто за? Хто проти?» (1977, т/ф), * «Ярослав Мудрий» (1981, у співавт.), * «Розгін» (1986, т/ф).
Про нього знято фільм «Сонет 29» (2000).
Нагороджений орденами Трудового Червоного прапора, Дружби народів, двома орденами «Знак Пошани» та медалями. Член Національних спілок письменників і кінематографістів України.
[ред.] Твори:
* Європа 45 (1959) * Спека (1960) * Європа.Захід (1961) * День для прийдешнього (1964) - перевидано у 2008 році під назвою «Зло» * Шепіт (1966) * Добрий диявол (1967) * Диво (1968) * трилогія «З погляду вічності» (1970) * Розгін (Державна премія СРСР, 1980) — романна будова з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера» * Левине серце * Переходимо до любові (1971) * Намилена трава (1974) * Євпраксія (1975) - історичний роман про Євпраксію Всеволодівну * Роксолана (1980) * Південний комфорт («Вітчизна», 1984) * Вигнання з раю (1985) (продовження «Левиного серця») * Юлія, або запрошення до самовбивства (1994) * Брухт (2002) * Стовпотворіння (2004)
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
