... Ця війна просякнута трансформаціями свідомості, дивними випадками, проявами героїзму, які б ніколи не сталися за мирних часів. Безліч людей перемогли перш за все себе, зробили подвиги, про які ніколи ніхто не дізнається, але кожен із цих подвигів перевернув їхні душі, думки. Це ті продукти бродіння, з яких народжується справжня нація. Нація, яка здатна захистити себе.
Ось тільки на фоні мужності простих людей контрастно проявилась і зрада декого. І ці дехто мають пам’ятати, що у військових та тих, хто всіляко їм допомагав, давно зникла найважливіша вада — страх. Паралізуючий страх, який сковував волю, примушував терпіти, боятися начальства, звільнень, штрафів, доган. Боятися чиновника з печаткою, міліціонера з дубинкою, суддю з хабаром. Гальмуюча ж бюрократія, владне свавілля, бандитський «бєспрєдєл» розквітає там, де панує страх. Цеглина з Майдану ще не долетіла до своєї цілі, але вона в польоті, і з кожним новим витком війни її швидкість, а значить і вага, зростають...
Повний текст статті можна переглянути за лінком "Джерело"
| 
