Довгий час нам була невідома боротьба наших, Баштанських, повстанців які об'єдналися в організацію Українських націоналістів, ОУН, під час Другої Світової Війни. І тільки тепер, коли стала можливість доступу до архівів бувшого КДБ є можливість ознайомитись з їх боротьбою з фашистами,та віддати їм належну пам'ять.
В роки війни багато національно свідомих хлопців та дівчат Баштанського району стали до лав ОУН на боротьбу з загарбниками. Одним із організаторів ОУН в Баштанському районі був Григорій Кононов псевдо «Юрко» уродженець Нижньо-Дніпровська.
В грудні 1942 року він прибув в с.Піски і через Курасу Тетяну зустрівся з Леонідом Сердегою. (Сердега Леонід, вчився в Христофорівській школі. В 1943р. заарештований гестапо за антинімецьку агітацію. Відправлений в Бухенвальд. Після визволення у 1946 році засуджений радянською владою на 10 років, помер в таборі в 1954році.) «Юрко» дав почитати Сердегі листівку, в якій йшлося про знущання німців над українським народом, про розтріли українців. Також дав брошуру «Шлях народу». Так сільський юнак Леонід Сердега стає на шлях боротьби з німцями за незалежність України. В організацію ОУН Сердега залучив своїх товаришів Яковлєва Олександра, Чухліб Олександра,Чухліб Григорія (розстріляний 22 липня 1944 року військами НКВС було йому на той час 20 років ), Шаповалова Михайла, Шаповалову Софію, Шутєєва Василя, Халабуду Василя, Чимбіря Володимира, Сердегу Андрія, Сердегу Євдокима, Сердюка Івана, Сердюка Андрія, Сердюка Віталія, Романенко Івана, Петренко Павла, Петренко Михайла, Мініна Івана. З с.Новогорожене Богашова Вячеслава. «Юрко» призначив Сердегу кущовим Піщанського куща. Станичним став Олександр Яковлєв.
Починає діяти жіноча сітка під керівництвом Валентини Волович. До неї входять: Залізна Марія, Боровик Ганна, Яковлєва Домна, Яковлєва Ніна, Кардаш Віра, Яковлєва Мотя, Таран Ліда.,Сердега Надія, Савченко Дора, Плаченко Олександра, Плаченко Варвара, Петренко Лідія.
Молодь вивчає націоналістичну літературу, розповсюджує листівки, агітує селян не їхати у Німеччину, стає розвідниками і зв’язковими, допомагає знаходити патріотів і залучати їх до організації. І хоча в організації була переважно молодь були і літні люди: Задирака Парфентій, Петренко Михайло, Солопко Олексій, Нездолій Антін.
Оунівці залучили до своєї організації старосту селаКонстантинівка Сивака Петра який врятував багато молоді від відправки до Німеччини бо своєчасно попереджав про акції й молодь ховалась. Для тих хто переховувався в плавнях він возив іжу.
Активну роботу щодо агітації молоді не їхати в Німеччину проводив оунівець Крижанівський Васильз с.Піскипсевдо «Степан». Після визволення Пісок пішов на фронт нагороджений «Медаль за відвагу», «За взяття Відня». Інвалід війни. Після війни за членство в ОУН отримав 25 років радянських таборів.
Розповідає Богашов Владислав: "В Горожено до мене приєдналися Дідан Іван та Дідан Микола.Ми агітували не їхати до Німеччини не працювати на німців. Взагалі поки діяла наша трійка жоден юнак, жодна дівчина ,не поїхали працювати до Німеччини". Богашов займав посаду станичного ОУН. Заарештований НКВД 12 вересня 1945р.Отримав 10 років ГУЛАГу на Ухті. 25 листопада 2005 року Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги». Станичним ОУН в с. Константинівці був призначений Ткаченко Микола який залучив до організації Миколу Луценка, Петра Ткаченка, Марію Задорожню, Щербину Миколу, Тихоненка Дмитра, Кравець Гаврила, Кияна Павла, Кардаш Віру, Зощенка Андрія. Виконували завдання Проводу – розвідка, зв’язки, диверсії на піщаному кар’єрі біля села Єфінгарії. У січні 1944 року М. Ткаченко був заарештований німцями. У березні був визволений радянськими військами. Пішов у військомат і зареєструвався, та воювати не вдалося. Заарештований НКВД, отримав 10 років таборів. Після табору працював на заводі «Зоря» в Миколаєві, кавалер ордена «За мужність», персональний стипендіат Президента України і фонду Солженіцина. Незалежність зустрів з радістю і з болем за тих своїх побратимів, які загинули у боротьбі проти фашистів і комуністів. Активну роботу в боротьбі з фашистами проводила Христофорівська група ОУН. Членами якої були Ткаченко Петро, Буга Володимир, Олександр (прізвище невідоме), Погорілий Павло, Васильєв Володимир з с.Солдатського. В Баштанкі Скляр Василь, Корнієнко Григорій, Ганченко П., «Вчитель» (прізвище невідоме). В Д-Криниці Лагун Дмитро. Із архівно- слідчої справи №12316-с. Протокол допиту Леоніда Сердеги: Слідчий л-т Хрустальов.(24.01.1946р.) Питання: «Що спонукало вас вступати в ОУН?». Відповідь Сердеги Л.: «До війни більшість із нас були членами ВЛКСМ. Ми бачили як німці грабують народ, арешти мирного населення, вигнання в Німеччину в рабство.Ми горіли бажанням боротися з німцями, але не знаходили підтримки. Підтримку ми знайшли при зустрічі з представником ОУН «Юрком». Питання: «Розкрийте зміст антирадянської націоналістичної брошури «Шлях народу». Відповідь: "Перший шлях - це йти з німцями. Цей шлях українські націоналісти відкидали. Другий шлях-вертатись до старого, тобто єднатись з СРСР. Цей шлях українські націоналісти відкидають. Третій шлях-націоналісти визнають його єдиним вірним. Це шлях створення Самостійної Української держави".
Із свідчень мешканки села Піски Баштанського р-на Тамари Задираки: «Пізньої осені 1941 року всіх селян запрошували на мітинг. Було вже темно. До наспіх збитої трибуни вийшов стрункий юнак, він закликав вступати в організацію, яка виступає як проти німців, так і проти більшовиків. Мітинг скінчився і він швидко зник. Коли я повернулася з мітингу додому то все розповіла батькові. Батько сказав «Ніяких організацій. Ви ж станете піщинкою між двух буферів і вас зітруть на порох» (Задирака Парфеній Лазарович, село Піски - батько Тамари Задираки. Закатований СМЕРШ у квітні 1944 року.). Йшов час. Німці відступали душе швидко. Нас звільнили 9 березня 1944 року. Пройшло 3 дні після того. До нас в село зайшла Сибірська дивізія на відпочинок. У нас в хаті стояло біля 20 вояків. Усі були майже мого віку і ми за три доби встигли познайомитись та навіть обмінятись адресами. Одного дня я вийшла на подвіря і почула стрілянину із сусіднього двору. До нас в сад забіг юнак. Це був той самий юнак який виступав на мітингу. Вояки обступили його і почали бити. Я зірвалася з місця і підбігла до хлопців. Кажу їм: "Він же не німець». Юнак зрозумів, що його намагаються захистити, і вже голосом вмираючого промовив: "Я Богдан, я українець із Львова" - і невдозі помер. Ми учотирьох - батько, я та два молодших брати поховали його в нас за городом, загорнувши Богдана в плащ-палатку". Фронт пішов далі, а в слід прийшов СМЕРШ. Почалися арешти, арештували мене і мого батька. Богдана викопували і знову закопували, приводили під конвоєм людей, щоб впізнали цього бідного Богдана".
Хто ж такий Богдан? Богдан прибув на Миколаївщину із похідними групами із Львівщини для створення Організації Українських Націоналістів. Він стає Провідником херсонського округу, який входить до складу Миколаївської обласної організації ОУН. Організував ОУН в Баштанському районі. Матеріали, які вдалося виявити в Галузевому архіві Служби безпеки України, архівах його управлінь у Миколаївській та Запорізькій областях, дозволяють частково «реставрувати» останні роки життя Богдана. «Богдан» оселився в с. Піски. Новий провідник проживав у оселі дівчини Моті. Ця круглолиця «низенька брюнетка» жила у верхній частині села з боку плавнів. Вона входила до гуртка жінок села на чолі з Галею Боровик, які симпатизували оунівцям. Збереглися досить цікаві свідчення про характер і особисті якості тодішнього «Богдана». Ось яким він запам’ятався колезі: «25 років, західняк, усю його сім’ю репресувала радянська влада, нелегал». В інших протоколах допитів читаємо: «На вигляд років 18, хоча насправді має 26, з Буковини, низького зросту, худий, білявий, волосся світло-русяве, скуйовджене. Десь у лютому 1944 року всім стало зрозуміло, що не за горами зміна влади — з німецької на радянську. Тому керівник СБ «Роман» наказав спорудити криївки, щоб керівний актив зміг там перебути важкі дні. За даними Олександра Яковлева, Богдан теж копав один з «бункерів» — біля села Мар’янівка. На початку березня він оселився в криївці («ямі») за вісім км на схід від села Піски. З Богданом в криївці також переховувалися підпільники села Піски — Яковлеви: Олександр, Домна й Мотрона. Романенко, Тихоненко, Чухліб та інші. Утім, за два-три дні цей прихисток виявили німці. Зав’язалася перестрілка. Повстанці відступили. У 2001році учасникам Баштанського ОУН було надано світлину на якій був знятий молодший брат Степана Бандери. Вони підтвердили, що це і є той Богдан який керував ОУНівським підпілям. Все наведене вище дає привід зробити висновок, що можливо молодший брат Степана Бандери, активний учасник визвольної боротьби з фашистами, загинув на Баштанській землі.
Війна – це найстрашніше, що може бути у нашому житті. Ми повинні пам’ятати про війну і про наших героїв. Але чомусь нас заставляли пам’ятати про одних і замовчували про інших, які не шкодуючи свого життя боронили свою Батьківщину від загарбників.
Прийшов час гідно оцінити подвиги ОУНівців Баштанського району. Їх імена повинні зайняти гідне місце в назвах вулиць, музеях, Пагорбах Слави. Учасники підпілля ОУН Баштанського району в роки Другої Світової Війни: Бабченко Василь-с.Піски Олександр – с.Христофорівка прізвище невідоме. Погорілий Павло с.Христофорівка Романенко Іван с.Піски Савченко Дора с.Піски Сердега Оле5ксій с.Піски Сердега Андрій с.Піски Сердега Євдоким с.Піски Сердега Надія с.Піски Сердюк Андрій с. Піски Сердюк Віталій с.Піски Сердюк Іван с.Піски Сивак Павло с.Піски Скляр Василь м.Баштанка Солонко Олексійс.Піски Співак Олексій с.Піски Тихоненко Дмитро с.Костянтинівка Ткаченко Петро с.Христофорівка Халабуда Василь с.Піски Чимбир Володимир с.Піски Чухліб Олександр с.Піски Чухліб Григорій с.Піски Шаповалов Михайло с.Піски Шаповалова Софія с.Піски Шутаєв Василь с.Піски Щербина Микола с. Константинівка Яковлєв Олександр с.Піски Яковлєва Домна с.Піски Яковлєв Іван с.Солдатське Яковлєва Лідія с.Піски Яковлєва Марія с.Піски Яковлєва Мотрона с.Піски Яковлєва Ніна с.Піски Бондаренко Григорій с.Піски. Борова Ніна с.Піски Боровик Ганна с. Піски Боровик Іван с.Христофорівка. Буга Володимир с. Христофорівка Васильєв Володимир с.Солдатське Волович Валентина с.Піски «Вчитель»-м.Баштанка прізвище невідоме. Дідан Іван с.Новогорожено Дідан Микола с. Новогорожено Желєзна Марія с.Піски Задирака Парфеній с.Піски Задирака Валентин с.Піски Задирака Тамара с.Піски Задорожній Микола с.Константинівка Зощенко Андрій с.Константинівка Караульний Григорій с.Піски Кардаш Віра с.Константинівка Корнієнко Григорій м.Баштанка Кураса Тетяна с.Піски Легун Дмитро с.Добра Криниця Луценко Микола с.Константинівка Нездолій Антін с.Піски Нездолій Галина с.Піски Нездолій Микола с.Піски Петренко Лідія с.Піски Петренко Павло с.Піски Плаченко Олександра с.Піски Плаченко Варвара с.Піски.
Запрошуємо також переглянути інформацію про голосування за перейменування вулиці у м. Баштанка. Стаття "Чи бути в Баштанці вулиці Підпільників ОУН - залежить від активності жителів Баштанки", лінк на статтю та на сторінку з голосуванням на сайті Миколаївської облдержадміністрації тут.
Вже багато років пошук в архівах СБУ веде Миколаївське обласне товариство "Меморіал" під керівництвом краєзнавця Юрія Зайцева. Тому все наведена в статті написано відповідно до документів СБУ. Неодноразові зустрічі з свідками тих подій та їх родичами говорять про те, що організація ОУН вела активну боротьбу з фашистами. Якщо в кого є сумніви, відвідайте с.Піски.Зустріньтесь з Чухліб, невісткою Тамари Задираки, родичами ОУНівців, сільським головою . Після цього зрозумієте, що ще багато білих плям в нашій історії. В.Гриценко
Автор опомнись, о чем ты печатаешь? Как ты на юге можешь говорить о каких то ОУН? Эти твари на ровне с фашистами воевали против советской армии! Мой дед воевал на стороне советской армии, да и деды всех остальных наших жителей тоже бились против фашистов на стороне советской армии, на 9 мае на холм ты ходишь уважить ветеранов, которые подарили тебе жизнь. А ты печатаешь про это красно-черное отродье! Позор....
Як бути з тим, що частина з них отримала нагороди за боротьбу із фашизмом? Щось таки тут у вас не клеїться. Як кажуть не вистачає Кісельова для пояснення історичних фактів.
Что мне скинуть миллион ссылок? Что же вы так прославляете упа? Или вы не отстаете от тенденций моды? Сегодня стало модно махать красно-черным флагом и говорить что упа патриоты и тд. Завтра вдруг все поменяется и вы станете кричать что упа предатели, ну их и все в таком же роде? А историю своего края забывать не нужно! Или вы родом из западной? P.S. Ваша ссылка не работает!
Ну тогда скажите кто жил на юге Украины? Советские люди? А в вашей статье (которая явно хорошо отредактирована) сказано что упа боролись против "для боротьби проти німців і радянських партизанів"! Это получается против наших людей, у нас же были партизанские отряды которые воевали на стороне советской армии. И забывать нашу с вами историю не стоит и восхвалять этих людей тоже не правильно по отношению к нашим воинам которые полеги за нашу с вами родину (и Николаевскую обл в том числе)! Это герои для Западной Украины но не как не для нас с вами. Читайте историю!
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
0
