Події у Вінниці загострили проблему невідповідності наявного депутатського корпусу нинішнім політичним реаліям, пише "Ділова столиця". Методи, які обрали протестувальники, особливо у перший день акції, викликають багато зауважень. Так само як і дії правоохоронців. Що ж до коментарів деяких представників президентської партії про вінницькі події, то вони дуже нагадують заяви "регіоналів" часів Майдану. Проте питання, які ставлять мітингувальники, абсолютно на часі. І вони стосуються не лише Вінницької облради, але й усіх без виключення місцевих рад. Реальне перезавантаження влади без переобрання депутатів на місцях не відбудеться.
Зараз ми спостерігаємо за активним перефарбовуванням місцевих обранців. Вони вже підтримують нову владу, "перетушковуються". Були "регіоналами" або "тушками", тепер, як зайчики, голосують за рішення, вигідні новим главам обладміністрацій. Що викликає справедливі зауваження з боку громадськості. Тому те, що бачимо у Вінниці, має всі шанси стати загальноукраїнським рухом. Який замінить сміттєву люстрацію. Більш того, активність громадськості на місцях можуть використовувати у міжолігархічних війнах, коли зацікавлені багатії, тиснучи на владу за допомогою акцій протесту в регіонах, приводитимуть до влади своїх "народних губернаторів". Щоб цього не було, партії, представлені у парламенті, мають прийняти політичне рішення про дочасні місцеві вибори у березні наступного року. Та партія, яка найбільше лобіюватиме це питання, отримає й найвищі бали.
Противники місцевих виборів навесні апелюють до наступних моментів. Перший: обрання нових депутатів повинне відбутися після змін до Конституції щодо децентралізації. Тобто, обрані місцеві представники матимуть працювати за новими правилами. Це логічне зауваження, проте точно так само можна буде ставити питання і про дочасні вибори парламенту, адже коаліція домовилася обирати ВР за пропорційною системою та ще й мова йде про суттєве скорочення кількості депутатів. Якщо зміни до Основного Закону приймуть, у чому є великі сумніви, то вони мають стосуватися усіх обранців народу.
Другий момент: обабіч політичних процесів опинилися партії, які не потрапили до парламенту. Такі я к "Свобода", приміром. "Свободівці" активізувалися у тій же Вінниці, що є свідченням планів цієї партії реваншуватися за проліт повз Раду на місцевих виборах. Активізуються й інші - комуністи, соціалісти Рудьковського, "регіонали". Вже про окремий від партії Порошенка похід на вибори кажуть в "УДАРі".
Щось обов'язково придумають і дніпропетровські креативники-"укропи". Це виклик партіям, які представлені у ВР. Вони або мають цей виклик прийняти, або восени, коли в регіонах депутатів обиратимуть за планом, у місцевих радах ми побачимо одну лише опозицію до всієї владної команди. Чи варто за таких розкладів здійснювати децентралізацію взагалі? Парламентські партії, які об'єдналися в коаліцію, до осені ризикують розгубити все. Адже практично всі вони не займаються розбудовою партійних осередків на місцях, сподіваючись на традиційний варіант: ближче до виборів кулуарно напхаємо до списків підприємців, наймемо політтехнологів, які придумають нам "фішки" для електорату, обзаведемося адмінресурсом і увесь світ в кишені. А ще - і це також традиція - залишимо змішану систему виборів, щоб компенсувати нестачу народної любові до партійних брендів на все готовими мажоритарниками.
Третій момент: каменем спотикання залишаються і ще декілька моментів. Наприклад, про необхідність повернення районних рад у великих містах. Це чудова тема для піару і хто її осідлає, той збере вершки. Друге - що робити з обраною в травні Київрадою? Вже чути голоси про її переобрання разом з усіма місцевими радами. Звісно, що Кличка такий розклад не влаштовує. Третє - чи обирати місцевих депутатів за відкритими пропорційними списками, чи лишити все як є. Тобто, причин, щоб впертися і не підтримувати вибори місцевої влади навесні або їх забалакати, вистачає. Але і на Банковій, і в команді Яценюка, і в партійних офісах усіх парламентських сил, мають оцінити ризики через гальмування потреби у дочасних місцевих виборах. Інакше весь наступний рік пройде під радикальним лозунгом "винесемо з обласних, міських та районних рад старе політичне сміття".
Юрій Васильченко
|
