"Із самого початку конфронтації Кремль виступав за постійне припинення вогню, однак не з гуманітарних міркувнь, а через своє намагання створити зону замороженого конфлікту в Україні. Політичні настрої у Києві спонукали Петра Порошенко діяти рішуче, поки українська армія утримувала ініціативу. Однак вторгнення російських військ із важким озброєнням наприкінці серпня дало зрозуміти, що Путін не дозволить Києву здобути військову перемогу. Не маючи прямої допомоги від НАТО, Порошенко був змушений піти на компроміс", - пише британське видання.
Тим часом у Росії - своя логіка, пише Economist. Більшість росіян далекі від війни і підтримують Путіна, а охочих йти на протести через загибель російських військових в Україні небагато. Однак, видання відзначає, що "авантюризм та реваншизм Путіна створює небезпеку для його ж режиму".
"Падіння рубля та кремлівська заборона на експорт харчів із Америки та Європи виллється у 8-відсоткову інфляцію. Це може спровокувати соціальне невдоволення, чого не змогла зробити війна. Санкції, які вже запровадили або ще запровадять, тягнуть донизу російську економіку. Morgan Stanley прогнозує Росії рецесію у 2015 році. Найбільша нафтова компанія "Роснефть" вже попросила уряд надати 40 мільярдів доларів на рефінансування своїх боргів. Світові ціни на нафту впали нижче 100 доларів за барель, тоді як російський держбюджет було зведено із розрахунку 110-117 доларів за барель. Перед Путіним постає нелегкий вибір. Так чи інакше доведеться чимось жертвувати", - пише видання.
Тим часом, українські солдати на передовій не вірять, що перемир'я буде довготривалим, підсумовує Economist.
Росії - санкції
Останні санкції, синхронно запроваджені ЄС та США, завдадуть удару по великих російських банках, нафтових та оборонних компаніях, пише британська Guardian.
"США та Євросоюз учора оголосили, що найбільший банк Росії "Сбербанк" буде відсторонений від ринків капіталу на Заході. Під заборону потраплять усі позики на період понад 30 днів. Цей скоординований крок може викликати напруження на фінансових ринках. Для шести інших російських банків термін позик також скоротять з 90 до 30 днів. На думку американських урядовців, такі кроки різко піднімуть вартість позичок та унеможливлять доступ росіян до фінансування в доларах", - пише Guardian.
Непереливки буде і російському енергетичному сектору, відзначає видання. Великим нафтовим компаніям Заходу заборонили участь у будь-яких спільних проектах з "Газпромом", "Лукойлом", "Сургутнефтегазом"та "Роснефть". Ці "драконівські" санкції запроваджені через неадекватну політику Росії стосовно України.
"Заборони можуть бути зняті лише в тому випадку, якщо Москва погодиться виконувати 12 пунктів плану так званої Мінської угоди, яка між іншим передбачає виведення усіх російських військ та техніки з України", - цитує видання анонімного американського урядовця.
США та ЄС продовжуватимуть політику тиску на Росію, незважаючи на невдоволення Володимира Путіна.
"Економічна та дипломатична ізоляція Росії поглиблюватиметься, поки її заяви не підтверджуватимуться реальними діями", - заявив міністр фінансів США Джек Лью.
Про що говорить Порошенко?
Виступаючи на відкритті щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії, яка цього року проходить у Києві "зі зрозумілих причин", Петро Порошенко відзначився примирливою риторикою, зазначає польська газета Rzeczpospolita.
Український президент говорив про ратифікацію угоди з ЄС та про гіпотетичне членство України в ЄС та про запровадження реформ, яким не повинна перешкоджати війна.
"На запитання про ситуацію на сході України, Порошенко доволі миролюбно висловлювався стосовно Росії. Від нього не почули гострих слів, окрім міркувань про небезпеку тероризму, забезпечення територіальної цілісності держави та більших економічних прав для Донбасу", - пише газета.
На думку її кореспондента, коментатори соцмереж були не надто вдоволені виступом Порошенка. Мовляв, він погоджується на те, на що погоджуватись не можна. Мовляв, незважаючи на складність ситуації в Україні, він повинен був однозначно засудити російську агресію і окреслити лінії компромісу в стосунках з росіянами. Він мав би зажадати негайного повернення Криму та виведення російських військ зі сходу країни. Однак польський журналіст застерігає від поспішних висновків.
"До кінця невідомо, чи слова Порошенка справді є відображення нової політичної лінії, чи тільки риторикою, якої потребує формат конференції, де зібралися чільні представники політикуму та бізнесу Євросоюзу. Годі сумніватися, що більшість політиків Євросоюзу чекають саме на такі слова. Зрештою, про це напряму заявив Мартін Шульц, коли сказав, що військового вирішення проблеми на сході України немає. Мовляв, кризу слід розв'язати політичними методами із обов'язковою участю Росії", - пише Rzeczpospolita.
Як заманити німців на військову службу?
Поки країни НАТО обговорюють варіанти військової відповіді на агресивні дії Росії, у Німеччині тривають зворотні процеси, пише британська Telegraph.
Німецьке міністерство оборони розглядає можливість скорочення робочих годин військовослужбовців із 46 до 41 на тиждень. Міністр оборони Німеччини Урсула фон дел Леєн також виступала із пропозиціями поставити у казармах великі телевізори та запропонувати офіцерам гнучкий графік служби.
На все це є вагомі причини. Після скасування обов'язкового призову у 2011 році, Німеччина зіткнулася з проблемами у наборі охочих для служби в армії. Тому доводиться шукати різні способи, щоб заохотити німців до служби в армії.
"І хоча останні ініціативи ще не були схвалені урядом Меркель, вони спричинять невдоволення серед союзників Німеччини у НАТО. Іще кілька днів тому Альянс оголосив про створення сил швидкого реагування у відповідь на кризу в Україні", - пише газета.
Крім скорочення годин на службі та телевізорів у казармах, міністерство оборони планує збільшити платню для солдатів та офіцерів, що служать у важких умовах. Заплановані збільшення на 20-40 відсотків від окладу та покращення пенсійного забезпечення. Однак армія не є пріоритетом для уряду Ангели Меркель.
"Незважаючи на те, що Німеччина є найбільшою економікою Європи, вона пасе задніх у фінансуванні армії. Згідно зі стандартами НАТО, країни-члени повинні витрачати на оборону не менше 2 відсотків ВВП. Німеччина ж витрачає 1,3 відсотки і навіть планує подальші скорочення. І хоча Урсула фон дер Леєн виступає за більше фінансування армії, Ангела Меркель налаштована на бездефіцитний бюджет, тому німецькій армії ніхто більше не дасть", - пише Telegraph.
Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС
|
