Реформа української міліції, яка так красиво почалася, схоже, перетворюється на просту за міну вивісок. Створення патрульної поліції – це реальний результат. Та тільки-но справа дійшла до заміни слідчих та міліцейського керівництва, замість набору з нуля – сумнівна переатестація. Наші миколаївські колеги про заплямованих у минулому правоохоронців, які й раніше добре жили, і тепер не бідують.
Процес перетворення миколаївської міліції в українську поліцію запах корупційним скандалом. Нещодавно в Миколаєві затримали громадську активістку, яка безпосередньо впливала на кадрові призначення в УМВС.
- Вы задерживаетесь по подозрению в совершении преступления, предусмотренного ч. 3. ст. 68. И с этого момента вы являетесь подозреваемой, и имеете права КПК Украины для особы, яка затримана в совершении злочину.
- Так я же.. Не для чего... Он же мне сам дал. говорит, вы возьмете эти 300. Боже, какой позор. Неужели вы считаете, что я бы до этого опустилась.
- Для кого нужны эти деньги?
- Я не скажу никогда в жизни…
Так звану громадську активістку Маргариту Лукьянову затримали на гарячому працівники відділу внутрішньої безпеки миколаївської поліції. Її звинувачують у спробі отримати 300 доларів хабара за допомогу дільничному у вирішенні його кадрового питання.
Артур Шаповалов, заступник прокурора області:
- Встановлено, що вказана особа під виглядом благих намірів громадської організації, систематично, незаконно впливала на прийняття рішень щодо кадрових питань в управлінні МВС Миколаївської області.
Затримана представляла громадську організацію «Народний люстраційний комітет» і мала вільний доступ до багатьох міліцейських кабінетів. Кажуть, Лукьянова не тільки вказувала міліціонерам, кого і куди призначати, а й навіть як розслідувати карні провадження. Посередницький бізнес було поставлено на потік. Під час обшуку у псевдо-активістки знайшли 40 тисяч гривень і міліцейські талони на бензин.
Олена Подцикіна, громадський активіст:
- У нее было очень много золота. Это тоже не секрет, мы ее видели увешенную золотом. И на приеме к Гончарову ходила в этом золоте, там килограммы золота.
В ЗМІ стверджують, що Лукьянова мала безпосередній вплив на начальника обласного УМВС Віталія Гончарова. Нині він тимчасово очолює миколаївську поліцію. Разом з Гончаровим Лукьянова проводила прийом громадян, брала участь у відборі нової поліції та навіть у переатестації працівників ДАІ, гучно започаткованій міністром Аваковим у Миколаєві.
Артур Шаповалов, заступник прокурора області:
- А допрашивали Виталия Гончарова?
- Насколько мне известно – нет.
- Всех допрашивать будем! Всех будем допрашивать! Еще раз повторяю – всех будем допрашивать. Всех сотрудников милиции, которые проходили по материалам с Лукьяновой.
Всупереч очевидним доказам, керівництво новоствореної поліції причетність затриманої Лукьянової до переатестації заперечує. Мовляв, все було чесно та прозоро.
Ігор Блошко, громадський активіст, колишній працівник міліції:
- Вот эта комиссия создается непрозрачно. Люди не знают, из кого эта комиссия создается. Мы уже знаем горький пример, когда общественников руководители брали своих, себе удобных..
Коли ми спробували з’ясувати офіційний склад комісії, що відбирала миколаївських ДАІшників у поліцейські, нам відмовили. Відписали, що інформація про переатестацію «є відомостями, що становлять публічну інформацію з обмеженим доступом…, яка вилучається у спеціально передбаченому законом порядку».
А тим часом всі кажуть про непрозорість відбору. Громадськість не може дізнатися ані не про рейтинги кандидатів, ані про переможців. За нашими даними, з 488 осіб, які пройшли до лав нової поліції, 105 – це колишні співробітники міліції. Чужих часто відсіювали.
- Чтобы вы понимали, это человек, который защищал нашу страну с оружием в руках, копал руками окопы.
- Психиатр мне говорит, вы наркотики потребляете? Я говорю «нет». А сколько вы были в АТО? Десять месяцев. Не может быть, там все начинают потреблять наркотики. Это милицейской больницы психиатр. После этого мне уже не приходило приглашение.
Історія повторилася днями, коли УМВС переатестовувало працівників ОБНОНу. Серед членів комісії був і Микола Пихтін, колишній головний міліціонер Миколаївщини. Його називають учасником злочинної схеми з дерибану соснового урочища «Маяк» на березі Південного Бугу. Замість того, щоб зупинити злочин, він отримав там земельну ділянку, яку прокуратура намагається повернути державі. Тепер ця людина вирішує, хто гідний стати поліцейським.
Андрій Лохматов, журналіст:
- Весь процес сейчас реформирования, как мы его наблюдаем под главенством Виталия Гончарова, происходит непонятно как. Люди, которых Департамент внутренней безопасности дает справки о том, что они негодны к службе в полиции, все равно подыскиваются им места.
В районах ще гірше. Керівниками туди призначають людей, за плечима яких - ганебний шлейф корупційних скандалів.
Так, з весни нинішній начальник Вознесенського відділу поліції полковник Олег Маковський є фігурантом карної справи прокуратури Миколаївської області. Його звинувачують у тому, що у 2012-му році, перебуваючи на посаді заступника начальника Братського райвідділу міліції, він за допомогою своїх підлеглих змусив власника 34 гектарів Віктора Різниченка віддати землю.
- Заводят меня в милицию… Берет так уголовный кодекс, говорит: «Вот это Библия, вот если она походит, то тебе мало не покажется. У тебя есть дочь? Говорю «есть». Да мы вывезем её в посадку оттрахаем, и ты до конца своих дней будеш сидеть в тюрьме. Понял? Бери, пиши отказ.
Різниченко каже, що причину уваги правоохоронців Олег Маковський пояснив йому особисто.
- Он заходил и говорит: у тебя 34 гектара, а в людей нету даже гектара по сотке.
Після побиття та погроз чоловік більше року не наважувався поцікавитися долею своєї землі. Лише згодом з подивом дізнався, що нині її орендує тесть Маковського – Петро Ляпало.
Ми запитали в Олега Маковського, як земля опинилася в його родича.
- Я не знаю. Це тесть оформляв, він займався питаннями, я не вмішувався в процес.
Начальником Братського відділу поліції призначили Олега Климіка. Днями на нього подали заяву двоє безробітних мешканців Арбузинки. У вересні вони поцупили дорожні металеві огорожі. Правоохоронці затримали їх на місці злочину.
Дмитро Вирва, підозрюваний:
- Завели до начальника міліції Братської. І він каже, що сума збитку 170 тисяч. І каже, що за таку суму вже садять. І каже, щоб не посадили, надо якось відшкодувать… І каже надо 100 тисяч, я кажу, ми безработні обоє. Таких грошей не найдем. Він каже: 50 тисяч до семи часов вечора.
За кілька годин рідні горе-злодіїв зібрали потрібну суму. Далі, кажуть потерпілі, вони передали кошти заступнику Климіка.
- Кому ви віддавали гроші?
- Морозу… Він нас вивозив на машині, на служебній, на вокзал. Там забрав гроші, висадив нас і сказав, щоб йшли.
За словами Олени Петренко, адвокатки чоловіків, насправді вартість краденого була значно менша. Але переляканих злодіїв треба було швидко розкрутити на гроші.
- Наскільки я знаю, там збиток складає 15 тисяч гривень. Тобіш, не 170 тисяч, як було ізначально сказано.
Дзвонимо самому начальнику Братської поліції. Олег Климік звинувачення заперечує.
- Олег Григорович, ви отримали ці кошти чи ні?
- Ні, ми не отримували ці кошти. Такого не було і не може бути… Це я офіціально вам заявляю.
Чому правоохоронці, яких підозрюють у тяжких злочинах, отримують посади в новій поліції? Колишній працівник міліції Ігор Блошко переконаний, що починати реформу треба з відділів внутрішньої безпеки.
- Если уже начинать реформировать, нужно сначала создать отдел внутренней безопастности из числа порядочных сотрудников милиции. Чтобы показать: вот отдел внутренней безопасности, которому люди доверяют, которых люди знают, уже занимается дальше реформированием.
Саме органи внутрішньої безпеки могли б стати тим ситом, що пропустило б крізь себе незаплямованих працівників, залишивши без шансів потрапити до нових структур темну каламуть корупціонерів. Але чи то вони помилилися, чи то до їхніх порад не прислухалися. І замість нової поліції у Миколаєві формують стару міліцію з перевірених кадрів.
Ярослав Чепурний, Олег Оганов, Миколаївський Центр журналістських розслідувань для проекту «Слідство.Інфо»
До речі, за цим лінком ви можете прочитати оригінал статті від Миколаївського центру журналістських розслідувань.
В продовження теми:
З метою доведення до громадськості об’єктивної інформації стосовно питання, що надійшло до т.в.о. начальника ГУ НП в Миколаївській області полковника поліції Віталія Гончарова під час проведення зустрічі із представниками засобів масової інформації, стосовно правомірності перебування на посаді начальника Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області полковника поліції Олега Маковського повідомляємо наступне.
Так, кореспондентом Інтернет - видання було зазначено, що в його розпорядженні є документи, які ставлять під сумнів наявність законних підстав призначення на посаду начальника Вознесенського відділу поліції полковника поліції Олега Маковського та й взагалі перебування останнього у штаті Національної поліції України.
Було проведено перевірку інформації та з’ясовано, що відповідно до постанови прокуратури Миколаївської області від 29.07.2015 року закрито кримінальне провадження, що було зареєстровано за заявою стосовно неправомірних дій Олега Маковського. Так, під час розслідування органом прокуратури не було знайдено документального підтвердження перевищення службових повноважень зазначеним працівником, що підтверджується опитаними свідками.
Більш того, сам заявник, за повідомленням якого було розпочато кримінальне провадження, пояснив, що помилково направив до прокуратури області звернення від нібито потерпілої сторони, без його належного вивчення.
Копія постанови була надана заявнику, яку він, станом на 02.12.2015 року, не оскаржив.
Зазначена інформація підтверджується висновками кількох службових перевірок, що були проведені працівниками відділу внутрішньої безпеки та інспекції по роботі з особовим складом УМВС України в Миколаївській області у квітні та липні 2015 року. Всі матеріали були направлені до МВС України та органів прокуратури.
ГУ НП в Миколаївській області
Джерело
Хто риє яму під «колишніх», або Чому міліціонери змушені виправдовуватись
Відразу після виходу в ефір критичної передачі на «Громадському телебаченні» («Слідство-інфо» № 63) про стару-нову міліцію, де у негативному контексті прозвучали прізвища кількох керівників міліцейських підрозділів Миколаївської області, до редакції «РП» звернулися начальник Братського відділу поліції Олег Григорович Климик і начальник Вознесенського відділу поліції Олег Миколайович Маковський. Фігуранти публічного скандалу просили об’єктивно та справедливо розставити акценти у безпідставно висунутих звинуваченнях.
Процес реформування чи процес розгону?
Чесно кажучи, до редакції не так вже й часто звертаються працівники правоохоронних органів, тим більше міліціонери, чи, висловлюючись по-сучасному, полісмени. До того ж ще й районне керівництво. Вочевидь, добряче зачепили за живе. Обидва, як виявилося, наші, місцеві, родом з Новобужжя, з працьовитих сімей. Обоє, як ми зрозуміли з їх коротенької розповіді про себе, пройшли добру школу теоретичної та практичної підготовки, мають чималий досвід роботи, бо перш ніж дорости до районних очільників органів внутрішніх справ, пройшли через усі низові ланки кар’єрної градації.
– Можливо, це звучить і абсурдно, але ми хочемо звернутися до преси за захистом. Нас безпідставно звинуватили, облили брудом, зганьбили на всю Україну, – саме з такої болючої ноти розпочалася наша бесіда.
– У кожного з нас є діти, рідні, близькі, друзі, й ми не хочемо, щоб вони вважали нас за корупціонерів чи хапуг. Хоча, чесно кажучи, не певні, що наше звернення вас зацікавить, бо зараз стало модним обливати брудом, причому без розбору, всіх працівників правоохоронних органів, особливо колишньої міліції. Мова не тільки про наш авторитет та ділову репутацію, мова про ситуацію взагалі. Ми обидва пропрацювали у міліції не один десяток років та свої посади заробили чесною працею, і цього ми не соромимося, – заявили міліціонери.
Олег Маковський і Олег Климик стверджують: «Це робиться насамперед для того, щоб особи, які вчинили злочини, змогли уникнути відповідальності, а ще, щоб «під політичний шумок» звести особисті рахунки за колишні сумнівні кривди і вивільнити для себе чи для своїх прибічників омріяні керівні крісла».
 |
| Олег Маковський. |
| |
– З огляду на наш випадок складається враження, що саме цього й добиваються деякі особи, намагаючись перетворити процес реформування міліції у процес її розгону. Звісно, з-за кущів, де ховаються боягузи, легко заявляти, що підлягають звільненню практично всі керівники правоохоронних органів та слідчі. Нас усіх легко розігнати, незважаючи на ділові та людські якості, але хто тоді розкриватиме злочини та розслідуватиме кримінальні провадження? Чомусь ті, хто у кущах, вважають себе великими спеціалістами у цій галузі та «забувають» про презумпцію невинуватості: треба довести скоєння злочину, й самих лише виступів тут замало. Це тяжка праця, де одна процесуальна помилка (наприклад, при оформленні протоколу впізнання злочинця або протоколу огляду місця події) може потягнути за собою виправдання злочинця. Цікаво, що коментатором сюжету визвався бути Ігор Блошко, який також працював у міліції і стосовно якого вже не перший рік у суді слухається кримінальна справа про вчинення службового злочину. Допоки немає судового вироку, ми не маємо права стверджувати, що Блошко вчинив злочин. Тоді чому така безапеляційність у звинуваченні нас? Якщо є підозра у скоєнні тяжких злочинів, якщо за нами тягнеться «шлейф корупційних скандалів», то де тоді вирок суду?».
Міліціонери обома руками за реформу – її треба проводити, але не такими методами.
– Ніхто із нас не каже, що у міліції зараз усе добре, а стане ще краще після її реформування у поліцію. Це тяжкий, болючий, хоча й необхідний процес. Але шукати негідників і корупціонерів саме таким чином, як повелися з нами, – це справді ганьба, – заявили міліціонери. – У телесюжеті дорікалося, що у результаті реформування на керівних посадах і серед слідчих залишаються «колишні». Виходить, працівник міліції – це вже ярлик. Причому ярлик безумовного корупціонера і негідника? А як щодо тих, хто багато років свого життя сумлінно віддавав улюбленій справі – їх треба виштовхати на вулицю тільки за те, що працювали при колишній владі? Хай там хоч що говорять, але більшість свою роботу виконувала добросовісно.
Кримінальний кодекс – як засіб тортур
Так у чому ж конкретно завинили Олег Маковський та Олег Климик?
Спробуємо розібратся за допомогою документів. Як йдеться у телесюжеті, керівник Вознесенського відділу поліції Олег Маковський звинувачується у корупційному діянні – три роки тому, перебуваючи на посаді заступника начальника Братського райвідділу міліції, він буцімто за допомогою своїх підлеглих «віджав» 34 гектари землі у громадянина Різниченка для свого тестя. Віктор Різниченко по телевізору заявив на всю Україну, що Маковський є фігурантом «кримінальної справи», що він погрожував посадити його за грати, згвалтувати у лісосмузі дочку, бити по голові книжкою – важкучим Кримінальним кодексом, якщо той добровільно не підпише відмову від земельної ділянки. І чоловік просто вимушений був підписати відмову.
Проте Олег Маковський наводить факти, які засвідчують протилежне: ніякого «наїзду» не було, а Різниченко, як справжній партизан, багато чого умовчує, бо має на те причини. До того ж, як стало відомо, хазяйнував він на цій землі абияк.
Як з’ясувалося, на той час за вимогою Братської райдержадміністрації (є відповідний лист) правоохоронні органи проводили перевірку землекористувачів на предмет заборгованості до бюджету. Перевіряли усіх без винятку.
– Особисто я цією перевіркою не займався, – підкреслив Олег Маковський. – З Різниченком не спілкувався, тим більше не вимагав відмовитися від земельної ділянки на користь своїх родичів. Чесно кажучи, я навіть не знав, що Різниченко має дочку, а щодо Кримінального кодексу як засобу тортур, то це взагалі нісенітниця. Як стало відомо, Різниченко заборгував значну суму до бюджету і довго підшукував тих, кому можна було б передати землю у суборенду, та охочих не знайшлося. Коли Різниченко офіційно відмовився від землі, її взяв в оренду батько моєї дружини, але я до цього ніякого відношення не маю.
Слова Маковського підтвердив і Олександр Бачин, директор СТОВ имені Мічуріна.
– Земля, що була закріплена за Різниченком, використовувалася непродуктивно, її довгий час ніхто не обробляв, і вона заростала бур’янами. Ясно, що при такому «господарюванні» в бюджет сільської ради не надходили податки, які були б доброю фінансовою підмогою. У тому числі і нам, бо фактично уся соціальна сфера утримується за рахунок нашого господарства. Різниченко і мені пропонував узяти в обробіток свою землю, але я відмовився. Зараз земля доглянута, і податки у бюджет сільської ради надходять вчасно.
Щодо відкритої «кримінальної справи», то Маковський підтвердив: «Дійсно, прокуратура Миколаївської області 16 травня нинішнього року зареєструвала кримінальне провадження й перевірила усі обставини справи. Але наприкінці квітня кримінальне провадження було закрите у зв’язку з відсутністю складу злочину. Тільки Різниченко чомусь про це не сказав. Навіть словом він не обмовився й про те, що цю постанову ніхто й не оскаржував. Ось так!».
Звісно, якщо тільки послухати самого Різниченка, то йому можна поспівчувати. Ще б пак! Нахабний міліціонер забрав у нього землю. А якщо копнути глибше, то виявиться, що Різниченко покинув район і перестав цікавитися долею своєї землі зовсім не тому, що його так залякав Маковський. Просто на той час у передмісті – Малій Коренисі він скоїв злочин і на підставі рішення Заводського суду від 9 липня 2012 року відбував умовне покарання. Ясно, що про цей невигідний факт «нещасний і зацькований» Різниченко не захотів говорити на всю Україну, але в анналах історії він зафіксований. Очевидно, ті, хто зараз маніпулює Різниченком, також сподівалися, що про цей штрих у його біографії ніхто вже не згадає.
Зірковий час злодія Вирви
Така ж ситуація і з начальником Братського відділу поліції Олегом Климиком, якого крадії металевих дорожних бар’єрів звинуватили у тому, що він вимагав відступного у вигляді круглої суми. Як відомо, у вересні цього року райвідділ міліції спіймав на гарячому крадіїв бар’єрних загороджень – Дмитра Вирву і Віталія Стульника.
 |
| Олег Климик. |
| |
У телесюжеті Вирва заявляє: коли злочин було розкрито, його привели в кабінет до начальника міліції Климика. Той начебто сказав, що сума заподіяних збитків становить 170 тисяч гривень і за це доведеться «сісти». А щоб не посадили, цю суму треба відшкодувати. Коли крадії стали плакатися, що вони безробітні, Климик буцімто погодився на 50 тисяч гривень. Гроші вони знайшли і передали заступнику Климика – Морозу.
– Це чистісінької води наклеп, – стверджує Олег Климик. – Бо від начальника міліції жодним чином не залежить визначення вартості вкраденого – порядок визначення завданої шкоди, відповідно до діючого КПК, здійснюється експертом на підставі постанови слідчого. Може, крадіям це і невідомо, але дилетантизм адвоката Олени Петренко, яка пропіарилася на телеекрані разом з крадіями, дивує навіть школярів. Жінка на повному серйозі стверджує, що вартість украденого – від 15 до 16 тисяч гривень, «а не 176 тисяч, як було заявлено начальником міліції». То чому ж, заявляючи про це на всю Україну, вона не назвала цю суму своїм клієнтам, з яких вимагали втричі більше? Чому вона, як захисник, така нелогічна у своїх вчинках?
Відповідь проста – такого факту не було взагалі, він придуманий, – запевняє Олег Климик. – Комусь було вигідно пропіарити свою політичну і громадянську «активність» під «одкровенням» крадія Вирви, а декому, зокрема Вирві, було вигідно підняти галас на телебаченні про «відступні», сподіваючись уникнути кримінальної відповідальності.
Парадокс нашого часу: людина, яка з метою власної наживи викрала металеві бар’єри на транспортній магістралі, яка поставила під загрозу життя водіїв і пасажирів, якій абсолютно байдужі небезпечні наслідки скоєного, стає зіркою телеекрану, якій треба співчувати.
– Стосовно Вирви і його спільника кримінальне провадження ще у кінці листопада було направлено до суду та у процесі розслідування встановлено ще 9 епізодів таких крадіжок, – говорить Олег Климик. – За логікою, якщо міліція взяла б відкупного, то вочевидь, що справа була б закрита.
Іще один момент. Чесно кажучи, ми й самі здивувалися, коли дізналися, що Олег Климик особисто звертався до прокуратури Миколаївської області з проханням внести його заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань та провести з цього приводу об’єктивне розслідування.
– Це один із шляхів захисту своєї гідності та доброго імені, – поснює свій вчинок Олег Климик. – Крім того, і я, і Олег Маковський підготували позовні заяви до суду про захист честі, гідності та ділової репутації, бо добре ім’я, авторитет напрацювати дуже важко, а зганьбити людину можна за хвилину ефірного часу.
Тетяна ФАБРИКОВА
Джерело
| 
0
