 Пекучим болем, 7 січня 2024 року, огорнула всіх звістка про смерть ще одного захисника та героя Моспаненка Олександра Олександровича, який народився 11.09.1972 року.Все життя Олександра пройшло в селі Ганнівка: жив, навчався, працював.
24 травня 2015 року був мобілізований до Збройних сил України. Службу проходив в м. Ужгород. Обороняв Авдіївку Луганської області.
Нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», нагрудним знаком «Гвардія», нагрудним знаком «Учасник АТО», медалю “За участь в АТО”. Демобілізувався 19 липня 2016 року. Та повернувшись в рідне село працював кочегаром у Баратівському ПНІ.
Але з перших днів повномаштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року Олександр знову пішов добровольцем захищати рідну Миколаївщину.
Звільняючи населений пункт Новоолександрівка, отримав важке поранення (потужна ударна хвиля вдарила в груди), внутрішня кровотеча, численні пошкодження, госпіталь, серія операцій. Тому в квітні 2023 року був комісований за станом здоров'я.
Нагороджений нагрудним знаком “За військову службу Україні”.
Але 7 січня 2024 року серце нашого захисника не витримало...
Колектив Софіївської сільської ради висловлює щирі слова співчуття мамі Катерині Петрівні, дружині Наталії Валеріївні, доньці Поліні та сину Олександру, всім рідним, знайомим та друзям з приводу такої тяжкої та невимовної втрати. На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
Публікація від Баштанської районної державної адміністрації:
Провели в останній шлях захисника України із Софіївської громади
8 січня жителі Софіївської громади попрощалися із померлим захисником України, жителем с. Ганнівка – Олександром Моспаненком. Військовий довгий час боровся з наслідками фронтового поранення, проте воно виявилося несумісним з життям…
Народився Олександр 11 вересня 1972 року у с. Ганнівка. Тут промайнуло його дитинство та юність, тут навчався та працював.
У 2015 році чоловік поїхав захищати кордони своєї країни, був учасником АТО. Безпосередньо брав участь в обороні Авдіївки Луганської області. Нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», нагрудним знаком «Гвардія», нагрудним знаком «Учасник АТО», медаллю «За участь в АТО». Демобілізувався 19 липня 2016 року. Повернувшись до мирного життя, розпочав працювати кочегаром у Баратівському ПНІ.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Олександр не зміг сидіти вдома. 24 лютого 2022 року, не чекаючи повістки, чоловік добровільно став на захист рідної Батьківщини.
Звільняючи населений пункт на Донечинні, отримав важке поранення. Довгий час лікувався у госпіталі, переніс не одну операцію. У квітні 2023 року був комісований за станом здоров'я. Нагороджений нагрудним знаком «За військову службу Україні». 7 січня серце мужнього воїна зупинилося назавжди…
У померлого захисника України залишилися мама, дружина та діти.
Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким Олександра Моспаненка. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
| 
